Каламутні води Федерації плавання

Спорт в Україні - справа прибуткова. Здається, що смак до проведення різного роду змагань, особливо статусних, вітчизняні чиновники відчули якраз до ЄВРО-2012. Сумнівався при цьому народ - крали чи не крали на будівництві євромундіаля - зі своїми висновками ми маємо змогу остаточно визначитися саме зараз, коли на спішно латаних дорогах разом зі снігом тане і свіжий асфальт, покладений до свята футболу за неконкурентною процедурою закупівлі в одного учасника.

Однак на спорті наживалися, і будуть наживатися, не виходячи з високих кабінетів, і не споруджуючи багатомільярдних об'єктів інфраструктури. Підтвердженням цьому може бути ситуація описана відразу в двох посланнях до головного спортсмену країни. Перше, підписане видатними плавцями нашої країни, прямо вказує на факти корупції з боку держтренеру з плавання та першого віце-президента Федерації плавання України в одній особі Андрія Власкова. (Див. документ)

Якщо коротко, то починаючи з 1993 року, успіхи українських плавців залежали винятково від домовленостей з держслужбовцем, який "примушував спортсменів, у разі виграшу грошового призу на міжнародних змаганнях, платити особисто йому "винагороду". Незговірливість же призводила до того, що дуже швидко спортсмен вилітав з тренувального процесу і не допускався до участі в змаганнях. Виступати за збірну країни могли тільки ті спортсмени"що домовилися" з Власковим. На умовах, треба розуміти, зазначених вище.

Крім нахабного здирництва, за словами чемпіонів, держтренер не втрачав можливостей "мутити" і з бюджетними коштами. Міністерство оплачувало переліт спортсменів для участі в турнірах. Це ж робили і організатори, причому "гроші за квитки привозили в конверті А.А.Власкову". Про які суми йдеться - можна судити по кошторису участі української збірної в змаганнях, наприклад, в Японії. На переліт команди і рідне міністерство, і організатори, виклали по $ 30 тисяч. Де осідала різниця подвійної бухгалтерії - здогадуйтеся самі.

Про "подвиги" держтренер Власкова готові свідчити й інші спортсмени. Але чиновники вже відмахнулися - нібито перевірка в його відношенні була проведена і нічого протизаконного в його діяльності не виявлено. Плавці наполягають, а чиновники ховають кінці у воду.

Цьому листу передувала Олімпіада в Пекіні, з якої українські плавці не привезли жодної медалі. Виявленим фактам корупції функціонери навіть не могли протиставити спортивні досягнення. Навіть не скажеш - наговорюють, мовляв, а у нас все добре.

Але про все по порядку. У 2008-му збірна вибирала собі головного тренера. Спортсмени та їх наставники підтримали кандидата на цей пост Сергія Бондаря. Варто відзначити, що до того моменту 12 іменитих плавців (в їх числі - Сілантьєв, Лісогор та Клочкова) завершили вже свою професійну кар'єру. Працювати треба було з молоддю.

Новий головний тренер відразу ж припинив побори зі спортсменів у "фонд федерації" і привернув до тренувального процесу вітчизняну науку. І якщо останньому почину держтренер Власков не особливо опирався - більш того це входило в його службові обов'язки, які в цій частині він забував виконувати. То "безвідкатний варіант", схоже, його не влаштовував.

Прибрати перекрившого "годівницю" Бондаря не виявлялося можливим, оскільки перші результати його роботи з юніорами були більше ніж вражаючими - на юнацькому чемпіонаті Європи в Гельсінкі в 2010 році збірна зайняла перше загальнокомандне місце, завоювавши відразу 13 медалей, з яких 7 золоті.

Відзначимо відразу - до успіхів плавців федерація була непричетна. Скоріше, навпаки. А в 2011 році "успіх" функціонерів був закріплений круглим нулем у графі витрат ФПУ на утримання і підготовку збірної.

Гідрокостюми в заплатках

У 2012 спортивні чиновники пішли ще далі - вони продавали (!) Форму членам команди України прямо на юнацькому чемпіонаті Європи. Причому, за контрактом, плавцям вона повинна надаватися безкоштовно!

Не пощастило з екіпіровкою і на головних стартах 2012 року. На лондонську олімпіаду рішенням Власкова плавцям виділили аж по 1 гідрокостюм. В одного шви лопнули за 5 хвилин до старту, у другого - під час запливу. Про яку психологічну підготовку до запливу може йти мова, якщо тренер шукає голку з ниткою, а спортсмен із заздрістю дивиться на своїх суперників, що звикли пускати гідрокостюм в утиль після одного запливу? Зате костюмів, курток та кепок федерація закупила ще й прозапас - їх спортсмени тягли на Батьківщину в сумках "а-ля мрія окупанта", щоб користуючийся попитом "ширвжиток" з гербом України, за словами чиновників, осів на складі, а потім, за заявами тренерів, матеріалізувався в спортмагазинах Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя тощо...

Костюми в заплатках стали для спортсменів та їх наставників останньою краплею - прямо в Лондоні вони викликали на килим держтренер Власкова, який перебував там в якості одного з суддів. Часу для підопічних у чиновника тоді не знайшлося. Та й навіщо щось пояснювати претендентам на нагороди для країни, якщо набагато вигідніше замовляти у виробників екіпіровки не гідрокостюми по 200 євро, відповідно потребам збірної, а більш дешеві, і природньо ходові, куртки і спортивні костюми. Тим більше "надія нації", що обурилася, за наказом чиновника притягне їх в Україну під виглядом спортспорядження в обхід митниці. Подвійний навар - митний збір платити не треба і в магазинах фірмовий одяг від італійського виробника розлітається як "гарячі пиріжки".

Як бачимо, причини економити на спортсменах більш ніж зрозумілі. До ганьби їм не звикати. Якби на весь світ показали кадр з гідрокостюмами, що лопнули на причинному місці, виконаному в національних тонах - повірте, в Федерації плавання України якусь "гнилу відмазку" склали б в два рахунки.

З екіпіровкою пов'язана і ще одна історія, що досить дурно пахне корупцією.

Відомий бренд, що одягає спортсменів, перерахував на рахунки ФПУ 100 тисяч євро на розвиток збірної і преміювання кращих спортсменів. Однак у самій збірної цих грошей так і не бачили. Плавці впевнені - вони використовуються на потреби та розсуд чиновників. Притому, що за 2009-2012 рік команда не отримала жодного тренажера, а підготовку до чемпіонату світу довелося проводити в басейнах, які обігріваються сонячними променями!

З таким ставленням до спортсменів, вже у відкриту заявляють, що чемпіонами вони стають не завдяки, а всупереч діям українських чиновників. Так на Олімпійських Іграх у Лондоні ловити було нічого. Хоча наших плавців дорікати якраз і немає в чому, оскільки 8 з 12 українських спортсменів показали на іграх-2012 свої найкращі результати.

У каламутній воді "бабки" водяться

Безмедальная поїздка на Туманний Альбіон дала козирі в руки керівництва Федерації плавання України для зміщення Сергія Бондаря з посади головного тренера збірної країни. З'явився дуже вже зручний привід поставити на це місце зговірливу маріонетку.

Втім, на післяолімпіадних "розборах" польотів в Євпаторії держтренеру Власкову довелося несолодко. Функціонер, який запропонував проаналізувати "чому так погано виступили спортсмени" почув на свою адресу безліч докорів. Так, два провідних тренери кращих плавців країни напряму звинуватили чиновника в зриві зборів у Німеччині при підготовці до Олімпіади, коли їм і їхнім підопічним, що виграли чемпіонат Європи, забули відкрити візи і не виділили гроші перед вильотом на відповідальний збір.

Ще одному спортсмену і його наставнику - Власков пропонував їхати на збір за власні кошти! Неприємну для себе розмову держтренеру довелося швидко завершувати під приводом невідкладної поїздки до Ялти.

Залишилися непочутими тренери і на засіданні президії Федерації плавання України.

В черговий раз, залишившися непочутими і втомленими від обману чиновників, наставники звернулися до керівника Держслужби молоді та спорту.

Голову відомства на п'яти аркушах проінформували про реальний стан справ в збірній з плавання і, м'яко кажучи, пасивності держтренера Власкова. Відкритий лист підписали 40 тренерів і спортсменів.

Та ось біда, звернення потрапило на стіл чиновникові в розпал скандалу у Федерації легкої атлетики. І дивним чином з цього столу зникло. Два подібних скандали пов'язаних з тотальною корумпованістю спортивних функціонерів одна Держслужба не могла винести.

Тим часом, підходив до завершення термін контракту незручного для ФПУ головного тренера Сергія Бондаря, який насмілився запропонувати провести аудит фінансової діяльності Федерації плавання і заборонити спортсменам бути посередниками в "безмитній" доставці форми та екіпіровки для її подальшої реалізації. До слова, після скандалу на Олімпіаді з світового і європейського чемпіонатів в листопаді-грудні 2012 року спортсмени поверталися без нічого.

Однак, і тут не обійшлося без ексцесів. На сцені з'являється новий персонаж. Якщо бути точним - то він повинен бути одним з головних дійових осіб в цій каламутній історії, оскільки його посада називається Президент Федерації плавання України.

Персона в Україні дуже відома - екс-віце-спікер Верховної Ради, екс-губернатор Харківщини, екс-заступник голови Адміністрації Президента і т.д. А ось плавці та їх наставники його жодного разу не бачили. Хоча кажуть, що на Олімпіаді в Лондон його бачили на трибунах разом з дружиною, а поїздка сімейної пари на Туманний Альбіон була профінансована федерацією.

Причина такої непублічності перед підлеглими треба сказати вельми поважна - українським плаванням Олег Олексійович ось уже третій рік керує з сонячного Казахстану, де працює послом України. До цього, в 2006-2008 рр. .., його гостре око спостерігало за підопічними з Москви. І що цікаво - ні в 2008, ні в 2012 році, незважаючи на присутність голови ФПУ на трибунах головних світових змагань (далеко не факт, що він спостерігав за запливами, - ред.), Збірна під його чуйним керівництвом жодної медалі не здобула.

Про те, що він грає з Власковим в одну гру - можна навіть не сумніватися, оскільки вони очолюють Федерацію ось уже два десятки років. І те, що Україна другу Олімпіаду поспіль залишається без медалей - на їх совісті, а не тренера Бондаря що створив команду практично з нуля, а його підопічні, вперше в житті вийшли на старти такого рівня. Правда, через чиновницьку жадібності вони виходять на старт в гідрокостюмах з латками.

"Хлібне" місце

Так от, з далекого Казахстану Олег Дьомін направляє головному спортивному чиновнику країни особисту депешу з пропозицією призначити на пост головного тренера збірної України з плавання відомого в минулому українського плавця Андрія Сердінова. Цікавий симбіоз - якщо Андрій спортсмен відомий, то тренером з плавання він не працював жодного дня.

Його кандидатуру, без розгляду на раді Федерації плавання, проганяють через конкурсну комісію Держслужби у справах молоді та спорту. При цьому очі закривають на те, що Андрій Сердінов не відповідає кваліфікаційним нормам конкурсу на посади головного тренера, оскільки його стаж роботи керівником недотягує до 5 років, адже ще в 2009 році Сердінов був рядовим членом збірної України. Напрошується питання: "Як взагалі його допустили до конкурсу і що потрібно було для цього зробити?"

Виявляється, зарахувати Сердінову стаж роботи з розрахунку "рік за два", щоб з’явилися, відповідно необхідним кваліфікаційним умовам, п'ять років, допоміг закордонний вояж заступника голови Держслужби у справах молоді та спорту Сергія Глущенка, нібито профінансований наставником кандидата на посаду головного тренера та віце-президентом Федерації плавання України в одному особі Дмитра Качуровського.

Останній знаменитий тим, що в далекому 2006 році зумів за 100 мільйонів гривень з держбюджету реконструювати палац водних видів спорту "Метеор" у Дніпропетровську, і паралельно, стверджують злі язики, обзавестися нерухомістю в США, звідки, подібно казахському посланцю Дьоміну, зручніше керувати українськими плавцями. Сам "Метеор" так і не зумів стати основною базою для підготовки збірної України. Ну не вистачило ста мільйонів для нормального функціонування системи підігріву води. У той час як побудувати басейн з "нуля" примудряються за 1,5 мільйона доларів США.

Персона Глущенко - взагалі окрема історія. Народна творчість вшанувала у вигляді сумного анекдоту один з висловів, що йому належить - "чемпіона можна виховати і в річці". Ця фраза теоретично могла зіскочити з вуст дипломованого філолога, оскільки у великий спорт він прийшов у 2010 році з хлібної, в прямому сенсі цього слова посади "- заступника генерального директора ВАТ" Київхліб ". До цього Сергій Вікторович розвивав молочну промисловість. Саме тому, хто буде очолювати збірну - тренер, плавець або тваринник, для нього, швидше за все не принципово.

Щоб Глущенко з тріо Дьомін-Власков-Качуровський не встигли наламати дров провідні тренери та спортсмени збірної з плавання відправляють голові держслужби у справах молоді та спорту свій рекомендаційний лист. На їхню думку, добитися успіхів команда може тільки під керівництвом Бондаря. А у Сердінова поки недостатньо досвіду роботи, тренерського авторитету і відсутні методичні навички.

Чи означає цей бунт у Федерації плавання, що функціонерам належить ще 4 "голодних" року без поборів? Як сказати. Адже на сьогоднішній день з Власковим А.А. продовжили контракт державного тренера, правда поки що на два місяці. З ним принцип зрозумілий, спочатку два місяці, потім почекати поки галас стихне укласти контракт на всі чотири роки. До наступних провальних олімпійських ігор в порваних гідрокостюмах.

Сердінова також призначили, правда, провідним спеціалістом, фактично виконуючим обов'язки вакантної посади головного тренера.

Результати спільної роботи Сердінова з Власковим не змусили себе чекати - напередодні континентальної та світової першостей всі збори українських плавців скасовані. Зате організовані внутрішні змагання, на проведенні яких чиновники з ФПУ, схоже, вміють добре заробляти.

Що в даній ситуації важливіше - спортивна честь країни чи добробут конкретних чиновників? Питання, природньо, риторичне. Але залишати його без відповіді Держслужба з питань молоді та спорту, швидше за все, не зможе.

Плавальними шапочками закидають .....

До Вашої уваги також офіційні документи (клікнути для збільшення)