Ісер Куперман – король міжнародних шашок з Чорнобиля
Киянин Ісер Куперман був семиразовим чемпіоном світу з міжнародних (стоклітинних) шашок, першим представником СРСР, який виборов це звання.
Ізраїльський гросмейстер та журналіст Яків Шаус виділяє три періоди в долі Ісера Купермана: російських шашок, міжнародних шашок та життя в американській еміграції. Тож підемо й ми таким шляхом.
Леонід Штейн – гросмейстер, якого вбила шкідлива звичка
Корифей російських шашок
Ісер Йосипович Куперман народився 21 квітня 1922 року у селищі Хабне на півночі Київської губернії. Згодом, уже в еміграції, коли його запитували про місце народження, гросмейстер відповідав: "Я народився в Чорнобилі". І це правда: злощасне селище Хабне встигло змінити назву спочатку на Кагановичи Перші, потім на Поліське, а після Чорнобильсьскої аварії збезлюдніло та зникло.
Утім, майбутній чемпіон переїхав з батьками до Києва ще немовлям, та всіх тих історичних перипетій на застав. Він мешкав на Подолі, де у кожному дворі грали в шашки та, захопившись грою, став ходити до шашкового гуртка Палацу піонерів та жовтенят (нинішнє приміщення Національної філармонії).
Ісер займався російськими шашками, у які грають на 64-клітинній дошці. У 18-річному віці він виконав норму майстра спорту. Під час війни, перебуваючи в евакуації, Куперман закінчив інститут та отримав диплом гірничого інженера. Після повернення з евакуації працював за фахом та продовжував активно займатися шашками.
Громив Баварію, відмовлявся грати за Динамо через російську мову: український Пеле Олександр Скоцень
Ісер Куперман виграв чотири чемпіонати СРСР з російських шашок: 1945, 1947, 1948, 1950. Разом зі своїм другом Володимиром Капланом Куперман опублікував значний курс дебютів. Цій праці не було рівних протягом кількох десятиліть.
Існує ряд версій гри в шашки на 64-клітинній дошці: бразильські, італійські, португальські, пул чекерс та ін. Російські шашки як вид спорту розвивалися виключно у СРСР, але в міжнародному рівні не культивувалися: там домінували міжнародні стоклітинні. У цьому виді спорту чемпіони світу визначалися з 1895 року, а міжнародну федерацію (ФМЖД – від французького Federation Mondiale du Jeu de Dames, Всесвітню федерацію гри в шашки) було створено 1947 року. Гегемонами гри тоді були французи та голландці.
Після смерті Сталіна в СРСР запровадили змагання з міжнародних шашок. У свої 30 з гаком Куперман успішно перейшов на новий формат гри.
"На стоклітинній дошці докладні багато принципів російських шашок, там теж потрібен далекий і точний розрахунок варіантів. Але, звичайно, стратегія ширша і складніша, незмірно багатша за комбінаційні можливості, зовсім інша теорія дебютів. Куперман завжди вирізнявся неймовірною працьовитістю. Він почав вивчати зарубіжні шашкові видання і в найкоротший термін опанував секрети нової для себе гри", – писав Яків Шаус.
На першому чемпіонаті СРСР з міжнародних шашок 1954 року в Ленінграді киянин упевнено посів перше місце. Свій титул він захистив двічі поспіль, але 1955 року в Мінську йому довелося грати додатковий матч за чемпіонство з місцевим майстром Максом Шавелем. У тому ж році він став майстром спорту СРСР з міжнародних шашок. Чемпіоном СРСР Куперман згодом ставав ще двічі (1962, 1967). Але ще більших успіхів він досяг на міжнародному рівні – став семиразовим чемпіоном світу.
Король міжнародних шашок
У період з 1958 по 1974 роки Куперман сім разів завойовував титул чемпіона світу. П'ять разів він вигравав матчі та двічі звання йому присуджувалося після того, як матчі не відбулися.
У 1958 році Куперман, після перемоги в турнірі претендентів, виграв матч у канадця Марселя Делор'є (4 перемоги, 14 нічиїх, 2 поразки). Цікаво, що той матч проходив у 13 містах Нідерландів.
1959 року Куперман виграв матч у голландця Герта ван Дейка (+7, =11, -0). Ігри проходили у Києві, Мінську, Ризі, Ленінграді та Москві. Київська частина матчу відіграла важливу роль у житті Купермана, але про це нижче.
1960 року Куперман втратив звання чемпіона, посівши третє місце в турнірі в Амстердамі – після москвича В'ячеслава Щеголєва та сенегальця Баба Сі. Однак уже наступного року він переміг Щеголєва в матчі, що пройшов у тих же п'яти радянських містах, що й у 1959-му (+2, =18, -0).
У 1963 році Куперман вчетверте став чемпіоном світу – за дуже скандальних обставин. Він мав захищати звання у матчі проти Баба Сі, переможця турніру претендентів 1962 року. Проте матч, який мав відбутися у листопаді-грудні 1963 року у Москві, Києві, Сочі, Одесі та Харкові, не відбувся. Спорткомітет СРСР, який боявся, що титул піде з Радянського Союзу (Баба Сі за три роки не програв жодної партії, вигравши всі турніри, у яких брав участь), не відправив Баба Сі запрошення, через що той не зумів отримати візу. ФМЖД залишила титул за Куперманом, зберігши за Баба Сі статус претендента. Але зіграти за чемпіонство йому не довелося через фінансові проблеми.
1986 року Куперман, який проживав у США, звернувся до ФМЖД з проханням розглянути обставини зриву матчу 1963 року, звинувативши в цьому радянську федерацію. ФМЖД проголосила Баба Сі чемпіоном світу, зберігши звання і за Куперманом.
Уп'яте Куперман став чемпіоном світу в жовтні 1965 року, перемігши Щеголєва в матчі, який пройшов у Тбілісі (+7, =12, -1).
На початку 1968 року в Тбілісі Куперман виграв матч у рижанина Андріса Андрейко (+2, =18, -0), вшосте ставши чемпіоном світу.
У 1974 році Куперман у статусі переможця турніру претендентів мав грати з чинним чемпіоном світу голландцем Тоні Сейбрандсом. Однак Сейбрандс через низку причин відмовився грати чемпіонський матч, і ФМЖД надав титул Ісеру Куперману. Це був його сьомий та останній чемпіонський титул.
Крім того, Куперман двічі посідав друге місце у чемпіонських турнірах (у шашках практикуються як матчі, так і турніри): у 1964 році – після В'ячеслава Щеголєва та у 1968 році (листопад) – після Андріса Андрейко. І ще двічі програвав Андрісу Андрейко чемпіонські матчі: у 1969-му та 1972-му роках.
Яків Шаус наголошує, в історії радянських шашок Куперман зіграв видатну роль як автор фундаментальних теоретичних праць. У 1960-ті роки в теорії стоклітинних шашок стався інформаційний вибух. Підручників, що відповідали новим вимогам, не було. Досвідчені майстри приховували свої секрети від конкурентів, а молодим гравцям було дуже важко самостійно осягати закони стратегії та тактики. Саме книги Купермана дали поштовх творчості багатьох талановитих шашківників. На них до цього дня навчаються гравці-початківці.
1976 року чемпіонський турнір виграв 23-річний голландець Харм Вірсма. Куперман мав право претендувати на матч з ним. Але Спорткомітет СРСР вирішив, що 55-річний киянин не зможе оскаржувати титул у молодого суперника, і Куперману не дозволили зіграти. Тим більше, що Ісер невдало виступив на чемпіонаті СРСР. Таке рішення спортивної влади підштовхнуло Купермана, абсолютно лояльного до радянського режиму, до рішення про еміграцію.
Емігрант
Життя у Радянському Союзі було не цукром – навіть для чемпіонів світу.
Історію про те, як Куперман отримав квартиру, розповів відомий київський історик-краєзнавець Станіслав Цалик. Вона звучить як анекдот, цілком притаманний тій епосі.
Чемпіон світу з шашок понад десять років прожив із сім'єю у тісній комуналці на Андріївському узвозі – у тому самому будинку Булгакова (№13). У грудні 1959 року Куперман у Києві відстояв своє звання у матчі з голландським гросмейстером Гертом ван Дейком. Після матчу Ван Дейк попросив, щоб чемпіон-киянин запросив його в гості. Хіба можливо було, щоб голландський гість побачив переповнену комуналку? Голова Київського міськвиконкому Олексій Давидов категорично заборонив показувати голландцю "подільський бедлам". Ван Дейку запропонували провести зустріч у хорошому ресторані, але він неодмінно хотів поспілкуватися зі своїм суперником у домашній обстановці. І тоді буквально протягом доби Куперману дали шикарну трикімнатну квартиру у новобудові на Микільсько-Ботанічній вулиці.
На матч із Хармом Вірсмою Купермана не відпустили не через вік: керівництво побоялося, що він не повернеться з-за кордону, подібно до того, як роком раніше (1976) так вчинив шахіст Віктор Корчний. Ставати невиїзним Куперман не схотів і подав документи на легальний виїзд. До того ж, проти нього порушили кримінальну справу за те, що він віддав свою книгу "Куперман грає в шашки" голландському видавництву.
Долю Купермана вирішив керівник Компартії України Володимир Щербицький. Він міг би пробити для гросмейстера можливість зіграти матч із Вірсмою, але вирішив краще відпустити його за кордон, сказавши: "Хай їде".
Так Ісер Куперман поїхав до Ізраїлю, причому його мати та дружина відмовилися їхати з ним. Виїхали з ним дві доньки від першого шлюбу, сестра та брат. В Ізраїлі Куперман не затримався: там не було шашкового життя найвищого рівня. Він перебрався до США та осів у Бостоні.
Зрозуміло, "вдячна" батьківщина позбавила гросмейстера всіх нагород та звань, його книги вилучили з бібліотек, а ім'я перестали згадувати у пресі. Своїми переживаннями із цього приводу Ісер Йосипович поділився у книзі "Доля чемпіона", виданій в Америці 1984 року.
Ісер Куперман зберігав хорошу фізичну та спортивну форму до похилого віку. У США він вісім разів вигравав чемпіонат країни, чотири рази перемагав у панамериканському чемпіонаті. Повернувшись на старості на 64-клітинну дошку, він сім разів виграв чемпіонат Американської асоціації пул чекерс і успішно виступав у турнірах з бразильських шашок.
На 84-му році життя Ісер Йосипович зламав шийку стегна, і як це часто буває, травма звела його до могили: великий шашківник помер у Бостоні 6 березня 2006 року.
Спадок Ісера Купермана залишився у вигляді понад 40 написаних ним книжок, а його ім’я золотими літерами вписано у світову історію гри в міжнародні шашки.
