Хто винен, що робити та кому потрібен скандал навколо проведення Євро-2012
За період після історичного, без перебільшення, рішення УЄФА про те, що господарями Євро-2012 будуть Україна та Польща, відбулася, напевно, рекордна кількість скандалів.
Кому вигідні скандали, мета яких завадити Україні провести чемпіонат Європи? Внутрішніх ворогів в Суркіса та ФФУ, як відомо, вистачає, але це не той випадок - неодноразово вже можна було впевнитися, що у події такого масштабу зацікавлені представники усіх груп впливу в українському футболі.
Щодо зовнішніх, то, звичайно, тут на першому плані має бути Італія, котра "пролетіла" із, як їй здавалося, гарантованою домашньою першістю. Так, за інфраструктурою Україну з представниками Апеннін не варто і порівнювати, але якщо згадати скандал "Кальчополі", котрий зруйнував звичний стан речей в італійському футболі у 2006-му (голосування, нагадаємо, було у 2007-му), то можна зрозуміти, що шанси Італії були не такими вже й великими.
Заявка інших конкурентів, Угорщини та Хорватії, принципово не відрізнялася від української, принаймні, у очах Європи. Так, теж країни Східної Європи, але якось і з розвитком клубного футболу в них не дуже склалося, та й життя в цих країнах трохи краще, ніж в Україні з Польщею.
Здається, що останнє - не найголовніший фактор, але футбольні структури звертають дуже прискіпливу увагу на можливість поштовху, який чемпіонат дасть для самої країни. Згадаємо, рішення віддати Євро-2004 Португалії, котра тоді вважалася "пасинком" Європи чи вже легендарне рішення дати провести чемпіонат світу ПАР, ситуація в суспільстві якої в рази гірша за україно-польську.
У той же час, для розвитку УЄФА вихід на східноєвропейський ринок, котрий уособлювали більш, ніж 80 мільйонів людей населення двох країн був дуже потрібний. Таким чином, варто визнати, що заявка України та Польщі визнавалася за сукупністю факторів, якщо і не одноосібним фаворитом, то на високому рівні.
Після перемоги чимало проблем додало ставлення поляків. Не варто перераховувати всі "підстави" з їх боку, але одна тенденція, що проявлялася у величезній кількості висловлювань поляків з 2007-го по 2010-й помітна дуже чітко. "Якщо і забирати право проведення Євро в неготової до нього країни, то, звичайно, ж в України, а Польща і так впорається із маленькою допомогою Німеччини", - такий лейтмотив можна було чути багато разів.
І треба ж було статися такому співпадінню! По-перше, кіпріот в інтерв'ю саме німецькому виданню оприлюднив інформацію, що, мовляв, господарями Євро Україна та Польща стали не просто так. По-друге, саме італійське видання нібито додало до слів Марангоса вже в іншому інтерв'ю інформацію про те, що хабародавцем був Григорій Суркіс.
Щодо самого екс-скарбника Федерації футболу Кіпру, то людина, яка, за словами Григорія Суркіса, кілька років тому сиділа у російській в'язниці, в Краснодарі, за причетність до викрадення кіпріотського банкіра, величезної довіри не викликає. Але це таке, слова є слова, і президент ФФУ людина зацікавлена, можете сказати ви.
Насправді цікаво те, що кіпріот вимагав зустрічі з представниками УЄФА, починаючи з 2007 року з дуже великими інтервалами - чи не раз у півроку. Причому оприлюднити щось конкретне не поспішав, при тому, що докази хабарництва, за словами Марангоса, в нього були чи не з самого початку.
Дуже схоже на звичайний шантаж, чи не так? І в цю модель поведінки чудово вписується відсутність в чиновника бажання називати хоч одне конкретне прізвище, адже підставлятися під звинувачення у наклепі ніхто не хоче. Та й позиція "нічого не буду говорити до останньої хвилини" викликає здивування чисто по-людські. Якщо ти зацікавлений у покаранні хабарників, і передачі першості у "надійні руки", то треба якось поспішати і використовувати кожну нагоду для того, щоб публічно вимагати справедливості, а не робити невідомо що 3 роки, чи не так?
Марангос цього не робить, чим зайвий раз змушує замислитися про власну порядність і викликає бажання дізнатися, хто стоїть за цими інтригами. Тож, варто не звертати величезної уваги на балачки, не підкріплені фактами. Напевно, ми ніколи не дізнаємося про все підґрунтя цієї історії і залишиться лиш визнати правоту того ж таки Суркіса.
"Коли ти є складовою частиною великої гри під назвою футбол, треба бути готовим, що чутки, шантаж і брудні звинувачення - були, є і будуть", - вважає президент ФФУ. Краще і не скажеш.