Чверть гравців вмовляли виступати за Україну

З головним тренером збірної України Володимиром Голубовичем ми зустрілися в його готельному номері Sapporo Prince Hotel наступного дня після фіаско від угорців (2:4). До честі російського фахівця він вдосталь уваги приділив "Команді", відповівши на всі питання, які нас хвилювали.

Виграє команда - програє тренер. Здається, зараз ви повною мірою відчули на собі цю приказку?

Так було завжди. Це навіть не приказка, а аксіома вже.

Володимир Васильович, що перешкодило вашим підопічним оперативно повернутися у вищий дивізіон світового хокею?

Відразу відзначу суперника з Угорщини. Ми програли дійсно гарній команді, що пройшла всю дистанцію рівно та стабільно. Ще на етапі "Євро-челлендж" у Мішкольці ми переконалися, що угорці вміють грати в хокей (збірна України тоді поступилася з рахунком 1:2). Що стосується нас, то ми не показали в Саппоро практично жодної гри, яка б відповідала вимогам елітного дивізіону.

В силу яких причин цього не відбулося?

Напевно психологічно, а може, й функціонально колектив виявився не готовим до турніру. Для відповіді на ваше питання мені потрібно буде зробити детальний аналіз гри. Можу тільки додати, що в нас зібралася гарна команда, якій було цілком під силу виграти перше місце в Японії.

Чи було у вашій тренерській кар'єрі більше розчарування, ніж підсумковий результат у Саппоро?

Можна сказати, що у фіналі - це моя перша поразка, однак катастрофою виступ команди в Японії я не можу назвати. Я не така людина, щоб відразу абстрагуватися від усього. Зараз потрібно задуматися і переосмислити те, що відбулося. Потрібно буде кілька разів подивитися запис, проаналізувати виступ команди. Це необхідно не тільки для мене, але і для тих, хто запитає з мене за виступ збірної України.

Здалося, що на зборах у Хабаровську ви почали змінювати гру команди, особливо при реалізації більшості. Може, не варто було в стислий термін (за тиждень до старту турніру) переучувати хлопців, а дати їм можливість діяти в звичній для себе манері?

Статистика показує звідки найчастіше закидаються голи під час реалізації чисельної більшості. Я нічого нового не вимагав, намагаючись домогтися від них простих речей. Якщо шайба знаходиться в захисників, то хтось же повинен стояти перед воротами, чи не так?

Тільки от на "п'ятачку" найчастіше з'являлися безпосередньо захисники Срюбко, Гунько...

Це один із варіантів домашньої заготовки, але шайбу до них чомусь не вдалося донести.

Як ви можете пояснити невиразну гру збірної України? Відсутністю часу на підготовку?

Насамперед, хлопцям не вистачило функціональної готовності. Це моя думка. У силу яких причин, говорити поки не буду. Не бачив я свіжості у діях гравців. Другий момент - присутність у підсвідомості хокеїстів самовпевненості. Усі готували себе до одного матчу, а не до п'яти двобоїв чемпіонату. Крім того, мені здалося, щось не склалося в колективі, хоча я не бачив ніяких суперечок.

А чи був в команді неформальний лідер, який у слушний момент міг би гаркнути в роздягальні і повести колектив за собою?

Щоб бути неформальним лідером у роздягальні, їм потрібно бути на льоду. На жаль, але на майданчику я такого в нашому колективі не помітив. А тренерові стояти над гравцями й у кожнім епізоді гавкати, як собака, - неможливо.

В цьому і є мистецтво тренера, аби підкорити собі гравців, спрямувати їх у потрібне русло.

Так і є. Узагалі ж, нічого надприродного я не вимагав від хокеїстів, але вони не змогли втілити в життя тренерські завдання. Детальний аналіз ще попереду. У Японії найскладнішим виявився... суперник - збірна Угорщини, що дійсно показала гарний клас. Після першої пропущеної шайби усе перевернулося з ніг на голову в нашій грі. Коли кожен прорив до воріт Карпенко закінчувався небезпечним кидком: Команда занурилася в стан деморалізації. Повторюся, детальний аналіз нашого виступу ще попереду: я маю ще проконсультуватися з науковою бригадою, що їздила з нами в Саппоро.

Друге місце в першому дивізіоні для України - це фіаско?

По гарячих слідах розумієш, що боєздатну команду за три місяці не зліпити, а ми зібралися перед чемпіонатом світу тільки за три тижні до старту. Потрібен час для становлення колективу. І вкладення, насамперед, у дитячо-юнацький хокей, будівництво ковзанок. Адже на чемпіонаті світу в Японії середній вік нашої збірної склав 31 рік - це не є нормальний показник. Можливо, нам і не вистачило молодих, "голодних" хокеїстів.

Шкодуєте, що не включили в заявку до чемпіонату світу молодих Володимира Алексюка, Павла Борисенко, Дениса Петрухно...

... Доніку, Пастуха, Черненко, Бобкіна. Напевно, ми занадто поклалися на досвід, без якого не обійтися на жодному відповідальному турнірі. На жаль, одного досвіду виявилося недостатньо. А в молоді, що ви назвали, ще буде шанс проявити себе.

У світлі того, що наші резерви не вражають, ви якось казали про можливу політику посилення збірної України за рахунок натуралізації росіян. Ваша точка зору не змінилася щодо цього?

Ні. Після 20-річного застою український хокей тільки починає відновлюватися, а поки підживлення немає, можна на п'ять років закрити проблему кадрів за рахунок етнічних українців, що живуть у Росії або Північній Америці. Думаю, ФХУ потрібно попрацювати щодо повернення в збірну "росіян" з українськими коренями. Адже у нас дійсно великий провал у дитячому і молодіжному хокеї. Погано, що програли в Саппоро, але з іншого боку ця невдача повинна дати імпульс до того, аби подумати про завтрашній день.

Скажіть чесно, вам не було соромно за гру своїх підопічних?

Було соромно. Рівень чемпіонату світу визначає індивідуальну готовність кожного виконавця окремо. На жаль, в атаці наші форварди зіграли нижче своїх можливостей. Ті, котрі переоцінювали себе або недооцінювали суперника, думаю, прекрасно усе зрозуміють і зроблять правильні висновки.

Хто з гравців зіграв слабкіше ніж ви очікуали?

Практично усі.

Нагородити компліментами нікого?

Хіба що воротарів: Ігоря Карпенко та Вадима Селіверстова. Із захисників на рівні були тільки Дмитро Якушин та Олег Благий з Олександром Побєдоносцевим.

Так хто ж програв: тренер або команда?

Природно, команда візьме на себе частку провини, але за результат завжди несе відповідальність наставник. Зрозуміло, що із себе я запитаю по повній програмі, але при цьому мені соромно за хокеїстів, що не зрозуміли мети візиту в Японію. Хоча, може ці хокеїсти на більше вже й нездатні. Тут теж знак питання.

Проясніть ситуацію з вашим майбутнім у "штурвала" збірної України. Ви залишаєтеся на посаді головного тренера?

Потрібно обговорити це питання в деталях із представниками ФХУ. Після таких поразок, як у Саппоро, гріх кидати команду і відмовлятися від неї. У нас дійсно гарна дружина. Просто до деяких питань потрібно підходити більш серйозно. Я вже зрозумів, що домовленостями й обіцянками нічого не доможешся.

Якщо ви залишитеся працювати зі збірною України, які зміни внесете в програму підготовки команди до лютневої кваліфікації Олімпійських ігор?

Для початку збірну команду потрібно дійсно зліпити збірною! Щоб це була нормальна організація з конкретними працівниками, які б знали свої справи і відповідали за них. І не на один-два місяці, а постійно, щоб свої завдання виконували від і до. Крім того, потрібно серйозніше підійти до тих хокеїстів, яких ми умовляємо їхати виступати за збірну. Вважаю, у національну команду потрібно приїжджати з відкритим серцем, при цьому усвідомлювати, що ти можеш дати команді.

І багатьох довелося вмовляти поїхати до Саппоро?

Одну чверть колективу. На жаль, через дефіцит класних виконавців ця проблема існує не тільки в Україні, але і в інших командах із країн колишнього СРСР.

Газета "Команда"