ЧС-2010. Михайличенко добився результату

Вирішальна гра відбірного циклу, найважливіша гра збірної за останні роки, можливий, не дай боже, передостанній офіційний матч у найближчі два з половиною роки - ці всі епітети були перед матчем.

Пояснювати, чому саме нашій головній команді країни перемога у грі проти одних із фаворитів на світове чемпіонство була потрібна як повітря - не варто. Результат, а, особливо, зміст гри команди Михайличенка протягом усього відбірного циклу змушував не раз хапатися за валер'янку вболівальників. Олексій Олександрович не став змінювати своїх звичок, і таки досяг потрібного результату. Але - "інфарктно".

Початок матчу примусив похвилюватися. Практично одразу після стартового свистка у штрафний майданчик гостей з наших фан-секторів полетіли кільканадцять запалених фаєрів, через які рефері поєдинку Дамір Скоміна змушений був зупинити гру, хоча міг би й припинити матч - тоді би ми могли отримати технічну поразку і забути про чемпіонат світу.

Англія розпочала дуже потужно. Гості контролювали м'яч, пресингували на всій площині поля, змушуючи наших помилятися у простих ситуаціях. Втім, українці також застосовували тиск на чужій і своїй половинах поля, граючи від контратак.

Не встигли команди відчути смак гри, як стався епізод, який переломив хід поєдинку. Мілевський вийшов сам на сам із голкіпером "Вест Хему" Робертом Гріном та прокинув собі на хід. Останньому нічого не лишалося як зачепити руками ноги нашого нападника. Справедливий пенальті і вилучення. На диво Капелло замінив найактивнішого у стартові хвилини Аарона Леннона... Пробивати взявся Шевченко. Андрій цілком міг стати антигероєм у серцях вболівальників, бо м'яч влучив у стійку із зовнішнього боку.

Однак, таке розчарування не зупинило українців. Картина на полі радикально змінилася, бо, здається, саме після цього моменту наші зрозуміли - таких англійців можна і треба обігравати. Гості усім складом "сіли" на свою половину поля - Руні, Лемпард, Джеррад, здавалося, зникли з поля. Щодо останнього - Василь Кобін просто таки "з'їв" лідера "Ліверпуля". Після перерви Капелло замінив Стівена на Мілнера.

А українці продовжували тиснути. В одному з епізодів Кобін підібрав м'яч перед штрафним суперника та потягнув вдовж лінії володінь Джеймса. Саме там захисник гостей вибив круглого прямо на Назаренка. Сергій сходу пробив з лівої - рикошет від Ешлі Коула і м'яч у сітці воріт.

Гості полетіли відіграватися і майже це зробили. Хачеріді, який провів не найкращий дебют, помилився при створенні штучного оффсайду внаслідок чого Лемпард опинився віч-на-віч із П'ятовим. Але пробив у парі сантиметрів від дальнього кута воріт.

Наші відповіли миттєво. Ротань скинув головою на Мілевського і той з гольової позиції Назаренка пробив у стійку!

До кінця першої половини гри англійцям вдалося відсунути гру зі своєї половини поля, але не більше. А от українці мали забивати ще. Шевченко отримав неймовірну діагональ Ротаня і мав би забивати, але дуже довго приймав рішення і зрештою пробив дуже невлучно. Мав можливість і Олексій Гай, якого забули на дальній стійці під час кутового. Хавбек "Шахтаря" пробив головою трошки вище воріт.

На доданих хвилинах Шевченко вперше за матч виграв єдиноборство один в один - проти Ешлі Коула - віддав у центр штрафного на Мілевського, який не зміг віддати на двох вільних партнерів, що набігали під удар.

Перед тим, як перейти до другої половини гри, варто розібратися із персоналіями.

Шевченко - виконував великий обсяг роботи, фактично уся гра попереду будувалася через нього. У старанні Андрію відмовити ніяк не можна, однак не в інших компонентах гри - одне за 45 хвилин вигране єдиноборство, багато невдалих пасів і ще більше затримок із рішеннями, внаслідок чого атаки втрачали свою динамічність.

Мілевський - Артем не може зрозуміти головного - падати за "Динамо" у чемпіонаті України, і падати за Україну проти Англії - це зовсім різні речі. Нападник так і не навчився грати до кінця і стояти на ногах, так само як і приймати м'яч обличчям до воріт суперника. Другий тайм це показав ще красномовніше.

Кобін - відмінно провів перший тайм та весь матч, контролював усю бровку, постійно підключався до атак. Хачеріді та  Ракицький - у першого хвилювання та відсутність досвіду були досить помітні, до другого претензій практично не може бути. Інші гравці відіграли на рівні - ніхто особливо не виділявся і не випадав з гри.

Друга половина принесла несподіванку. І цією несподіванкою стало рішення Михайличенка грати на утримання рахунку. 45 хвилин. Навіть якщо скинути на те, що англійців на одного менше, не варто забувати про рівень команди Капелло і про бажання головного тренера перемогти. Але судити залишу вболівальникам - результат лишається, гра забувається. Якою б вона не була.

"Осиротілий" після втрати Леннона правий фланг гостей зусиллями Джонсона та Руні, який "сів" допомагати беку, лишався найактивнішим у першому таймі. А на другий Капелло вирішив пожвавити лівий - Джеррард пішов відпочивати, натомість Мілнер додав чимало роботи Василю Кобіну.

Наші відійшли і дозволили супернику розігратися. Маючи на гравця менше, англійці десять хвилин не дозволяли українцям не те, щоб провести нормальну атаку, але й перейти на свою половину поля. Наші спробували збивати темп катанням м'яча між захисниками, але особливого успіху не досягли - гості пресингували по всій площині поля.

Поза тим, першу нагоду створили саме українці. Ракицький гарматно вистрілив з 30 метрів у ближній кут - воротар зміг зреагувати і витягнути неймовірний удар. За кілька хвилин і Лемпард протягнув з ударом і не реалізував відмінний шанс.

Далі за весь тайм нашій команді вдалося лише два рази створити небезпеку біля чужих воріт. Перший раз Шевченко опинився поза грою у виході сам на сам. А другий створив Ракицький. Ярослав виборов м'яч біля свого штрафного і протягнув його до чужого, де віддав на Ярмоленка. Андрій вибіг на побачення із Джеймсом, але переграти того не зміг.

До честі нашої збірної, вистояти змогли. І саме у руйнівній грі на всю свою красу розкрився Анатолій Тимощук. Не знаю, чим наш гравець не підходить ван Галю, але у нас такого більше немає. Толік встигав скрізь - підстрахувати захисників по всій лінії, відіграти у півзахисті, заблокувати удар.

На останніх і доданих хвилинах могли зіпсувати настрій Руні та Лемпард. Але Україні, як і Олексію Михайличенку, пощастило. А якість гри нехай оцінює кожен сам - результат є.