Аблаєв: Для української лижної акробатики ОІ в Кореї можуть стати останніми
Переможець етапу Кубка світу-2005, учасник трьох Олімпіад (2002, 2006, 2010), а зараз тренер національної збірної з фристайлу Енвер Аблаєв вважає, що найближчі Ігри можуть стати останніми, де Україна буде представлена в змаганнях з лижної акробатики.
Знаковим вийшов минулий сезон для української лижної акробатики. Олександр Абраменко став першим фристайлістом і четвертим спортсменом за всю історію зимових видів спорту в Україні, якому вдалося виграти Малий кришталевий глобус.
Раніше подібного успіху домагалися лише біатлоністи Олена Зубрилова та Сергій Семенов, а також лижниця Валентина Шевченко. На жаль, 28-річний фристайлист з Миколаєва отримав травму коліна в кінці серпня в швейцарському місті Метменште. Він змушений буде пропустити весь передолімпійський сезон.
Але не тільки з цією проблемою довелося зіткнутися нашій збірній з фристайлу - чи не єдиному виду спорту після біатлону, де Україна ще може помріяти про медалі Пхенчхана-2018. Більш того, ситуація критична, як стверджує виконуючий обов'язки головного тренера Енвер Аблаєв.
 |
| Олександр Абраменко виграв Малий кришталевий глобус. Світлина НОК України |
- 22 жовтня команда виїхала на збір до Мінська. - Розповідає Аблаєв. - Команда - це на даний момент Ольга Полюк і Анастасія Новосад. Тобто ті спортсменки, яким програма дозволяє, бути конкурентоспроможними на етапах Кубка світу. Микола Пуздерко і Надія Мохнацька про своє рішення не продовжувати кар'єру оголосили ще під час нашого першого збору в Швейцарії. Олександр Абраменко, як ви знаєте, переніс операцію на коліні. Відновлення йде за планом, досвіду цьому хлопцеві не позичати. Так що, впевнений, він зможе набрати форму до Олімпіади. Якщо, звичайно, все буде нормально. Оскільки те, що відбувається зараз з українським фристайлом, нормальним ніяк не назвеш.
Графік підготовки вже збився. Ми пропустили збір в Івано-Франківську. До Мінська виїхали на тиждень пізніше. А могли не виїхати зовсім, якби не допомога Федерації лижного спорту України. Спочатку планували закріпити тут програму, але довелося все починати мало не з нуля. Занадто великий проміжок вийшов між зборами. Далі за планом йшли вже стрибки на сніг в Швейцарії. Але нам сказали, що грошей на поїздку туди немає. Замість цього Новосад і Полюк відправляють просто на лижну підготовку в Австрію. І то лише на шість днів.
- З чим пов'язані всі ці проблеми? Як правило, в передолімпійський рік тим видам спорту, які приносять результат, в нашій країні навпаки дають зелене світло
- Останні два сезони, що я працював зі збірною, було повне взаєморозуміння між спортсменами, тренерами, міністерством, федерацією і НОК. Напевно, мало не вперше за двадцять років! Але зараз, схоже, ми знову повернулися до того, через що в українському фристайлі при наявності сильних спортсменів до цих пір не було жодної олімпійської медалі, тобто до внутрішніх конфліктів. Як тільки стало відомо, що Юлія Фоміних подала свою кандидатуру на конкурс гостренера, команда відразу ж направила міністру Ігорю Жданову лист з проханням нічого не змінювати у збірній за півтора року до Олімпіади. Інакше ми просто не зможемо нормально підготуватися до Пхенчхану.
Потім, в кінці липня, відбулася зустріч у міністерстві, на якій були присутні Олександр Абраменко та його особистий наставник Юрій Кобельник, Ольга Полюк і Анастасія Новосад, тренер Максим Нескоромний і лікар команди Святослав Гардецький. До цього, наскільки мені відомо, ходила на прийом до міністра і Галина Досова, в минулому головний тренер збірної України. А її рівненська команда, на хвилиночку, найсильніша на даний момент в Україні. Але нікого з нас не почули. Жданов, ігноруючи думку спортсменів, призначив на посаду гостренера Фоміних.
Так що хоч у нас і кажуть, що спорт - поза політикою, в реальності виходить все навпаки. Політика і спорт не просто перетинаються, вони переплетені між собою. І в основі стоять аж ніяк не перемоги, які піднімають на міжнародній арені престиж України.
- Чим саме спортсмени і ви особисто аргументували в бесіді з міністром своє небажання працювати з Юлією Володимирівною Фоміних?
- Підсумками її чотирирічної роботи на посаді головного тренера збірної України. Ми приводили конкретні факти. Фоміних за півроку до Ігор в Сочі вигнала посеред збору Ольгу Волкову та Олександра Абраменка. Що у випадку з останнім швидше за все і вплинуло на результат на Олімпіаді-2014. Потренуйся тоді Саша ще протягом місяця, як годиться, і все могло скластися інакше в Сочі. Тому що зі збільшенням кількості стрибків приходить впевненість, а з нею підвищується і якість
Фоміних штучно створила таку ситуацію, при якій більше не міг продовжувати виступати один з найтитулованіших спортсменів в історії українського фристайлу Станіслав Кравчук. Змушений був закінчити спортивну кар'єру і я сам.
- За вашими словами за час роботи Юлії Фоміних українська збірна втратила відразу декількох сильних фристайлістів і резерв, але ж і при вас, виходить, завершили кар'єру двоє перспективних спортсменів Микола Пуздерко і Надія Мохнацька
- Різниця в тому, що Станіслав Кравчук та Ольга Волкова хотіли продовжувати виступати і вже точно не збиралися завершувати кар'єру до Ігор в Сочі. Пуздерко і Мохнацька пішли за власним бажанням, пояснивши його тим, що хочуть заробляти більше і що їм, як молодій сім'ї, потрібна квартира. Я спробував їх утримати. Запропонував Колі перейти з Миколаївської області в Закарпатську, яка більше підтримує представників зимових видів спорту. Пообіцяв влаштувати в армію. Більш того він повинен був отримувати стипендію від НОК в розмірі 350 доларів до Олімпіади-2018.
Загалом, набігало близько 15-17 тисяч гривень на місяць, на даний момент це великі гроші для України. Коля до того ж дуже додав за останні пару років і ось-ось повинен був з'явитися результат на етапах Кубка світу, а потім, хто знає, він міг вистрелити і на Олімпіаді. Вони з Надією мої аргументи вислухали, і все одно сказали, що зав'язують.
 |
| Микола Пуздерко. Світлина Миколаївські новини |
Навіть купили квитки до Америки. Але поки вони туди так і не полетіли, і заяву про відхід зі збірної теж не написали. Тому я допускаю, що дехто їм все-таки пообіцяв те, чого вони так хотіли, тобто квартиру. Я такого обіцяти не міг, а якби пообіцяв, то збрехав, бо ми навіть для Абраменка не змогли вибити квартиру за його Кришталевий глобус.
- Формування списків збірної - це єдине протиріччя, з яким ви зіткнулися, після того як до роботи приступила Фоміних?
-Ні. Коли ми просили, що нам обов'язково потрібна ще одна пара тренерських рук в команді, коли просили керівництво виділити кошти на масажиста, їх не було. Зате зараз знайшли гроші на те, щоб з нами їздила додаткова людина, яка буде займатися фінансовими питаннями. Я навіть за, але тільки якщо це буде не Фоміних! Тому що я не хочу потім відповідати за астрономічні суми, які були витрачені і про які я навіть уявлення не мав.
- На початку жовтня відбулося засідання колегії Міністерства молоді та спорту, на якому обговорювалися як підсумки Олімпіади в Ріо, так і перспективи на Пхенчхан-2018. Тема фристайлу зачіпалася?
- Так, і наскільки я зрозумів, розглядається варіант окремого фінансування національної збірної - через федерацію. Але по-перше, я не дуже вірю в те, що це вийде. По-друге, навіть якщо вдасться знайти крутого спонсора, але при цьому не буде взаєморозуміння між усіма ланками ланцюга (спортсменами, міністерством, гостренером, начальником команди, федерацією), і кожен буде ставити на перше місце свої особисті амбіції, то результату все одно не буде.
Я точно не зможу його гарантувати в такій ситуації. А якщо тренер не може гарантувати результат, навіщо він тоді потрібен ?! Шукайте іншого, який влаштує і міністерство, і спортсменів. Я відійду в сторону і не буду заважати, тому як хочу, щоб наша команда добре виступила на Олімпіаді. Мені прикро за рідний вид спорту: ми весь час десь поруч з п'єдесталом, але так жодної олімпійської медалі і не взяли. Приблизно це я і сказав на засіданні в Києві.
- Тобто ви готові в будь-який момент піти?
- Так, я - молодий, руки-ноги цілі, застосування собі знайду. Я за посаду не тримаюся, хоча мені і триматися-то нема за що. Я вже третій рік працюю з приставкою в.о. Єдине, чого мені шкода, так,це праці, яку я вклав в команду. Дай Бог, щоб я помилявся, але боюся, що для української лижної акробатики Олімпіада в Кореї може стати останньою. Якщо ми ще туди поїдемо. У спортсмена немає майбутнього в країні, в якій до нього ставляться як до шматка м'яса, який завжди можна замінити іншим шматком. Тому я не виключаю, що нинішні збірники будуть шукати інші варіанти, можливо навіть пожертвувавши найближчими Іграми. А який сенс їхати туди просто туристом?
Якщо ж результат різко впаде, фристайл автоматично опуститься в нижчу категорію, а там зовсім інше фінансування. Зборів закордоном більше не буде, а готувати молодь у нас в країні просто немає де. Буковель? Там начебто хочуть створити умови для занять фристайлом. Але справа в тому, що ніхто з відомих українських тренерів, що мають в своєму послужному списку сильних учнів, не хоче співпрацювати з Фоміних. Так з ким вона буде розвивати лижну акробатику в Буковелі?
В Україні немає тренерів, які могли б підготувати спортсменів, здатних боротися за медалі Кубка світу. Чесно зізнатися, у мене таке відчуття, що ми з вами спостерігаємо, як підписується смертний вирок черговому зимовому виду спорту в Україні. І далі фристайл, також як бобслей і ковзанярський спорт, буде існувати у нас в країні тільки на папері.