Люди, які подолали все: найзнаменитіші бігуни без ніг
Марко Чезето
2008 року Марко Чезето приїхав зі спекотної Кенії в студений Анкорідж для участі в спортивній програмі університету Аляски. Хлопець на подив швидко адаптувався до сніжного клімату і незабаром почав збирати нагороди на студентських змаганнях з бігу на довгі дистанції.
А в листопаді 2011 року двоюрідний брат і товариш по команді Марко наклав на себе руки. Хлопець впав у відчай і підсів на антидепресанти. А одного разу він вирішив в буквальному сенсі втекти від проблем - і щодуху рвонув по снігу. Його знайшли лише через 55 годин в стані крайнього виснаження, з обмороженням нижніх кінцівок. Лікарям не вдалося врятувати ноги нижче колін, їх довелося ампутувати.
Ніхто не думав, що Чезето буде бігати на протезах. А він почав пробувати: "Найкрутіше після такої паузи - це спітніти. Я випробував воістину неймовірні відчуття після першої пробіжки!", - згадує він повернення до тренувань.
Згодом спортсмен отримав грант на покупку спеціальних бігових протезів для довгих дистанцій. І ось Марко вже знову бере участь в місцевих забігах. А в серпні 2018 року він пробіг напівмарафон Anchorage RunFest і посів десяте місце з результатом 1:26:55.
Далі був Нью-Йоркcкій марафон. А за ним - Бостонський у квітні 2019 року. У Бостоні Марко був першим серед параатлетів з ампутованими нижніми кінцівками і поліпшив світовий рекорд на 28 секунд.
Його наступна мета - Олімпійські ігри, причому для звичайних спортсменів: "Я мрію пройти відбір і домогтися дозволу на участь в марафоні, тому що на Параолімпійських ігорах немає марафону для моєї категорії спортсменів".
Оскар Пісторіус
Оскар Пісторіус народився без малих гомілкових кісток, що зумовило ампутацію обох ніг до коліна, коли йому було одинадцять місяців. Для когось така біда - хрест на все життя, але Оскар її просто проігнорував. "Мій брат одягав вранці взуття, а я - ноги, ось і вся різниця", - написав Пісторіус в автобіографії "Той, що біжить по лезу бритви: моя історія".
Тим часом світові ЗМІ навперебій писали про його перемоги. "Бронза" на дистанції в 100 метрів і "золото" на дистанції у 200 м на Паралімпійських іграх в Афінах у 2004 році, перемога відразу на трьох дистанціях (100, 200 і 400 м) на чемпіонаті світу 2006 року серед осіб з обмеженими можливостями, участь в Олімпіаді 2012 у Лондоні нарівні зі звичайними спортсменами - Пісторіуса справедливо прозвали найшвидшою в світі людиною без ніг.
На жаль: атлет розтратив свої таланти даремно. У рідному Йоганнесбурзі Оскар прославився як хлопець з гарячою головою. Так, у 2009 році Оскара заарештували за звинуваченням у нападі на одній з вечірок (правда, пізніше постраждала жінка забрала заяву). Крім того, поліція не раз навідувалася до нього додому - сусіди скаржилися то на собак (Пісторіус тримав бійцівських псів і влаштовував незаконні бої), то на галасливі вечірки, то на нічну стрілянину (спортсмен любив постріляти з друзями з тридцять восьмого калібру, на який не було дозволу).
А вночі 14 лютого 2013 року в особняку Пісторіуса прогримів останній постріл: Оскар застрелив свою подругу, модель Ріву Стенкамп.
Бігун наполягав, що все вийшло випадково - нібито, він спросоння прийняв кохану за грабіжника. І присяжні майже повірили: спочатку Пісторіуса звинуватили в ненавмисному вбивстві і засудили до п'яти років в'язниці. Оскар відсидів рік, а решту терміну повинен був провести під домашнім арештом - але втрутилася прокуратура з новими доказами.
У підсумку Верховний апеляційний суд ПАР задовольнив протест прокуратури і постановив, що Пісторіус умисно вбив Ріву, збільшивши термін ув'язнення до 13 років 5 місяців.
Джером Сінглтон
Американський бігун Джером Сінглтон залишився без однієї ноги, коли йому було півтора року: її ампутували через вроджену відсутності малої гомілкової кістки.
Проте хлопець активно зайнявся спортом - і став паралімпійським чемпіоном Пекіна 2008 року в бігу 4 по 100 метрів, а також срібним призером тих же ігор у бігу на 100 метрів.
А 2011 році Сінглтон випередив швидкісного Оскара Пісторіуса - і став володарем золотої медалі в спринті на 100 метрів на Чемпіонаті світу в Новій Зеландії.
Але тільки спортивних перемог Сінглтону здалося мало: тому 33-річний атлет отримав ступінь бакалавра з математики та прикладної фізики, а також університетський диплом інженера.
Алан Олівейра
Алан Олівейра народився в бразильському місті Мараба і залишився без обох ніг, коли йому був 21 день. Причиною став початок сепсису, викликаний кишковою інфекцією.
Алан Олівейра народився в бразильському місті Мараба і залишився без обох ніг, коли йому був 21 день. Причиною став почався сепсис, викликаний кишковою інфекцією.
Але дитиною-інвалідом Алан бути ні за що не хотів: вже в 8 років він брав участь в легкоатлетичних змаганнях, причому спочатку хлопчик бігав на дерев'яних протезах. І лише в 15 років, незадовго до відбору на свої перші паралімпійські ігри (це був Пекін 2008), у Алана з'явилися справжні бігові протези з вуглецевого волокна.
На пекінських Іграх Олівейра у складі бразильської збірної виграв срібну медаль в естафеті 4 на 100 метрів.
А через чотири роки молодий атлет прославився ще більше - коли взяв золоту медаль на Паралімпійських іграх в Лондоні на дистанції 200 метрів, випередивши на останніх секундах Оскара Пісторіуса.
Відразу після змагань Пісторіус став звинувачувати Олівейру в використанні невідповідних технічним параметрам протезів: нібито, вони занадто високі і збільшують довжину кроку, що дає бразильцю перевагу. Але скаргу Пісторіуса відхилив Міжнародний паралімпійський комітет.
А в 2013 році Олівейра підтвердив титул переможця: він подолав 100-метрівку за 10,57 секунди в останній день триденних ігор London Anniversary Games, за що був офіційно визнаний найшвидшим у світі бігуном з ампутованими кінцівками.
А ось Паралімпійські ігри 2016 року в рідній для Алана Бразилії (в Ріо-де-Жанейро) у спортсмена справи не пішли: Олівейра не зміг вийти у фінал на дистанції 100 та 200 м в класі Т43. Правда, завоював срібну медаль в естафеті T42-T47 4 × 100 м у складі своєї збірної.