Юлія Прокопчук: "З китаянками можна і потрібно боротися"
Збірна України зі стрибків у воду тріумфально повернулася з чемпіонату Європи! В активі нашої команди сім медалей і беззаперечне перше загальнокомандне місце, не в останню чергу завдяки зусиллям Юлії Прокопчук.
На континентальній першості у Ростоку українка здобула відразу дві золоті медалі (одну у стрибках з вежі, а іншу - у міксті з Олександром Бондарем), і розповіла "Чемпіону" свою історію успіху.
- Вітаємо тебе, Юліє! Два золота з чемпіонату Європи - це просто фантастика!
- Так, емоції мене переповнюють, адже це є найкращим досягненням на чемпіонаті Європи - дві найвищі сходинки п'єдесталу. Тим паче, що у міксті із Сашею Бондарем ми стрибаємо вперше, і ось так от одразу на перше місце із сумою балів 413.2. Зізнатися, коли стрибала свою програму з вежі, то була впевнена у власних силах, тут я сама за себе відповідала.
- А загальний результат став для тебе приємною несподіванкою?
- Коли ми їдемо на змагання, то завжди налаштовані на максимум. Коли я сама стрибала, то знала, що можу виграти без проблем. У минулому році я була чемпіонкою Європи, і потрібно було захистити титул, красиво закінчити змагання. А перемога у міксті стала приємним сюрпризом.
- Чому ця впевненість покинула тебе на Олімпійських Іграх у Лондоні? Адже до останньої спроби ти йшла на другому місці...
- Так, невпевненість в собі мала місце. Я не очікувала, що зможу так близько підійти до олімпійського п'єдесталу пошани. А якби була так само налаштована, як і на Європі, можна було б сміливо боротися за олімпійську медаль.
- Розкажи про мікрокрімат всередині колективу, адже сім медалей з чемпіонату Європи - це просто неперевершено!
- Ми відчували підтримку всіх колег-спортсменів, тренерів, керівництва Федерації. Всі вірили у нас. Тільки й говорили, що ми - кращі. І спортсмени на трибунах підтримували один одного. Дуже приємно, коли ти після стрибка випливаєш з води і чуєш овації від співвітчизників на свою адресу. У нас сформувався дуже дружній колектив.
- За місяць у Барселоні стартує чемпіонат світу зі стрибків у воду. Чи встигнеш ти відновитися до того часу, і чи змінюватимеш щось у своїй програмі?
 |
- Відновитися встигну, у цьому немає сумніву. Я вже хочу тренуватися (сміється - авт.). До світової першості було б непогано підійти в такій самій формі, як і до чемпіонату Європи. З такою сумою балів, яку я набрала у Ростоку, а саме 373.30, можна поборотися і за медаль на чемпіонаті світу. Тож, будемо стрибати ту ж саму програму. Я впевнена, що навіть з китаянками можна і потрібно боротися.
- Як ти відпочиваєш від спорту? Чи є в тебе хоббі?
- Відпочиваю в колі рідних і близьких. А на хоббі немає часу - систематичні тренування.
- За останньою інформацією, у Києві невдовзі з'явиться сучасний спортивний комплекс для стрибків у воду.
- Так, це дуже добре. Адже нині у столиці є лише один нормальний басейн - ЦСКА. З появою власного комплексу, я впевнена, буде підвищуватися рівень спортсменів, приходитимуть більше людей як у секції, так і просто подивитися на змагання.
- В Україні стрибки у воду мають багаті традиції, однак низьку аудиторію. Як вважаєш, чому так сталося?
- Навіть не знаю. Напевне, тому, що левову частку вболівальників свого часу "забрали" футбол, баскетбол...
- Тебе впізнають на вулиці?
- Поки що ні (сміється - авт.).