Арбітри запалюють жовтим, нове ім’я в десятці наймолодших. Найцікавіше про перший тур Екстраліги
Майже чотири місяці, а якщо бути зовсім точним, то 118 днів, такою була відстань між заключною грою фіналу плейоф сезону-2023/24 та першими іграми регулярного чемпіонату України сезону-2024/25. Все через чемпіонат світу, що відтермінував звичні дати початку сезону в українському футзалі, які зазвичай були в кінці серпня або на початку вересня. Бронза, привезена з Узбекистану, показала, що відтермінування початку чемпіонату "в інтересах збірної" було зроблене недарма.
Ну, і добре, напевне це буде прийняте за правильний шлях і надалі, тільки є одна ремарка. Днями ФІФА затвердила свій міжнародний календар з вікнами для матчів національних збірних на 2024-2028 рік, і в ньому зазначено, що чемпіонат світу 2028 року пройде 7-28 жовтня. До чемпіонату України-28/29 ще ой як далеко, але виходить, що якщо знову буде прийняте рішення "в інтересах збірної", то чемпіонат може розпочатися в середині листопада?
Так далеко зазирати це в існуючих умовах нерозсудливість, і зараз куди цікавіше поринути у перипетії чемпіонату України, що стартував, тим більше, що перший тур визначив певні цікаві моменти, які, хтозна, можуть перерости в тенденції. Найголовніша в турі за номером 1 це просто-таки неймовірна злива жовтих карток, які арбітри діставали з кишені за першої ліпшої нагоди.
От налетів якийсь гравець, який метр з кепкою, на гренадера за метр дев’яносто, відскочив від нього, як горіх від стіни, і впав – гренадеру жовта забезпечена. Це як в пісні з одного відомого фільму радянських часів про дітей-безпритульних: "ты трогать его не моги за его малый рост". Якщо переходити до конкретних чисел, то в шести іграх першого туру арбітри показали 26 жовтих карток, це більше чотирьох за гру. І це ще не рахуючи три "гірчичника", які перед собою побачили представники тренерських штабів Енергії та Сокола.
Які можуть бути пояснення у такого карткопаду? Одна з причин, що гравці все ж таки втратили той ігровий стан, який можна вважати оптимальним, і його складовою є втрата відчуття тієї межи, після перетину якої можна отримати попередження. А досвідчені гравці просто зобов’язані її відчувати після двох-трьох свистків арбітра! Чимало карток було після підкатів чи атак суперника ззаду, а в них вже інша природа.
Що ж ми маємо конкретно в першому турі? Жовті картки розподілилися між командами Екстраліги не рівномірно, їх отримали представники 11-ти клубів, і тільки гравці Aurora Team не потрапили під роздачу жодного разу. Що саме для цього клубу, це дійсно дивно. По-перше, в Aurora Team чимало гравців з таким картковим бекграундом, що мало не здасться.
По-друге, в них було дербі, де, здавалося б, мали б іскри летіти, які б запалювали картки, але картки запалювалися тільки перед гравцями одного учасника дербі. В минулорічному чемпіонаті України з футзалу володар призу fair-play самій коректній команді не був визначений, хоча в Регламенті це було обумовлене. Якщо АФУ зробить висновки, то ми вже після першого туру маємо очевидного претендента на якусь почесну статуетку за порядність на майданчику і вміння грати, не порушуючи правила.
За підсумками першого туру найнедисциплінованішими стали гравці Урагану (чотири жовті), ХІТа, Сокола, SkyUp Futsal і in.IT, в яких по три попередження. В проекті Регламенту чемпіонату-24/25, який ще знаходиться в стадії затвердження, є нововведення, що "за отримання трьома і більше футболістами однієї команди жовтих карток в одному матчі клуб повинен перерахувати на р/р АФУ 5000 грн". У чому нововведення, а в тому, що минулого сезону було 3000 грн. і за чотири жовті картки. Тобто, лише за один перший тур арбітри заробили для асоціації 25000 грн. Ай молодці, так тримати!
У боротьбі за м’яч Максим Корнійчук (in.IT) та Костянтин Абзалов (Сокіл)
Чи не це є найголовнішим поясненням небаченої активності арбітрів на ниві роздачі жовтих карток? Як-то кажуть, "нічого особистого – просто бізнес". Хтось можете заперечити – а ви не фоліть! Але це заперечення для бідних, і якщо говорити відкрито: коли арбітр має внутрішню, а тим більше зовнішню установку показати жовту картку, привід для неї в футзалі знайти нескладно.
Після такої преамбули час переходити безпосередньо до футзалу, до того, що відбувалося на майданчиках, щоб представити читачам першу цього сезону десятку фішок, які або були в центрі уваги, або, навпаки, могли пройти повз увагу вболівальників, і перша з них стосується всієї історії українського футзалу, тому вона в цьому дописі і перша.
Юнак туру
В грі між Ураганом та Любартом авторство останнього голу в грі належить гравцеві лучан Станіславу Шкляруку, втім не факт голу юного гравця став подійним, хоча особисто для нього це дійсно подія на все життя.
Для Шклярука відбувся дебют в Екстралізі, на день гри йому було 15 років 10 місяців та 26 днів, і це майже на місяць менше, ніж Максиму Бернаді, перебував в складі Сокола. Це дозволило Станіславу Шкляруку витіснити Бернаду з десятки наймолодших гравців чемпіонатів України за всю їхню більш ніж 30-тирічну історію.
Десятка наймолодших гравців чемпіонатів України тепер стала виглядати таким чином:
1. Артем Малиновський (Кардинал-Рівне) – 14 років 5 місяців та 20 днів
2. Юрій Яремчук (Енергія) – 15 років та 14 днів
3. Назар Першин (Сокіл) – 15 років 6 місяців та 21 день
4. Роман Господенко (МСК Харків) – 15 років 7 місяців та 4 дні
5. Ігор Тимців (Енергія) – 15 років 8 місяців та 3 дні
6. Ростислав Ростківський (Сокіл) – 15 років 8 місяців та 11 днів
7. Олександр Кондратюк (ФК Харків) – 15 років 9 місяців та 7 днів
8. Ярослав Квасній (Енергія) – 15 років 9 місяців та 21 день
9. Ілля Приходько (Ураган) – 15 років 10 місяців та 10 днів
10. Станіслав Шклярук (Любарт) – 15 років 10 місяців та 26 днів
Додамо, що Шклярук свій м’яч забив тоді, коли Любарт грав "5 на 4", і саме Станіслав грав п’ятим польовим гравцем, що говорить про неабияку довіру до юного гравця з боку головного тренера команди Назара Бугайчука.
Гра туру
До початку туру в пріоритеті в цій номінації розглядалося київське дербі, але його якість на порядки поступалася тим суперовим матчам, які між ХІТом та Aurora Team гралися минулого сезону. Було очевидним, що за рахунку 2:2 гравці ще бігли вперед, але всередині себе вони були згідні на гросмейстерську нічию, яка влаштовувала обидві команди. Це точка зору автора базується ще й на тому, що через проведення одночасно кількох ігор довелося слідкувати одразу за кількома з них, і найбільша увага була прикута до Рівного.
За рахунку 3:1 на користь рівнян в грі проглядалася сенсація, а для Енергії запахло смаженим. З глядацької точки зору це було набагато цікавішим того, в що грали в дербі. Ну, а кінцівка гри між Кардиналом-Рівне та Енергією взагалі вийшла шаленою. За 10 секунд до завершення гри "енергетики" зрівняли рахунок, більше того, маючи кутовий за 1 секунду до сирени, розіграли його так, що м’яч опинився в сітці воріт.
Утім, взяття воріт не було зафіксоване, адже арбітри вирішили, що м’яч перетнув лінію воріт після сирени.
Чи це так, нехай розбираються компетентні органи, але! Допоки в нашому чемпіонаті не буде системи VS (відео підтримки), всі спроби напевне розібратися в таких ситуаціях будуть марними. Десь можна зрозуміти Енергію. На Кубку нескорених в аналогічній ситуації в грі з Ураганом зарахували м’яч, який влетів у ворота львів’ян, в Рівному не зарахували. Але ще раз: поки не буде VS, НІХТО НІКОМУ НІЧОГО НЕ ДОВЕДЕ. Все залишиться на розсуд арбітрів.
Тільки в Хмельницькому час, який глядачі бачать на моніторах, прив’язаний до реального, бо для цього встановлена окрема камера, яка наведена на табло. Але навіть якщо б така ситуація відбулася і в Хмельницькому, все рівно ніхто нікому нічого не довів би. Це після гри можливо було б переглянути момент і зробити якісь висновки, але в час проведення гри арбітри б нічого не переглядали. Тому, шановні керівники клубів, або знаходьте гроші на встановлення VS, або сприймайте рішення арбітрів таким яким воно буде.
Прем’єри чемпіонату
Наступна номінація теж прив’язана до часу, тому що в першому турі нового чемпіонату цікаво визначити, хто ж забив його найперший гол. В попередніх чемпіонатах з цим не було проблем, а от цього року...
В п’ятницю проводилися дві гри і в обох рахунок був відкритий на 8-й хвилині. У Львові це зробив Андрій Хамдамов, а в Івано-Франківську Андрій Богославський. Автор цих рядків був присутнім на грі у Львові, а за паралельною грою одним оком спостерігав на моніторі.
Але і одним оком було помітно, що гра в Івано-Франківську розпочалася пізніше на пару хвилин, і в той час, коли капітан Сокола приймав вітання від своїх партерів по команді, в Івано-Франківську було ще 0:0. Так що за астрономічним часом Андрій Хамдамов забив першим, а яка ситуація з ігровим часом? А от з ним склалася унікальна ситуація.
По картинці зі Львова можемо бачити, що в момент голу час зупинився на відмітці 12:30, але на одному з повторів можна розгледіти табло ПС Галичина, на якому помітно 12:23, тобто, від початку гри пройшло 7 хвилин 43 секунди.
Перемикаємося на трансляцію з Івано-Франківська, де реальне табло розміщене так, що воно ніяк не потрапляє в трансляційні камери. В момент, коли Масевич з кутого робить передачу під удар Богославському, на екрані ми бачимо 12:26, коли м’яч влітає у ворота 12:24. Але зверніть увагу, час після взяття воріт має зупинитися, втім, він продовжує йти й зупиняється на відмітці 12:21.
Чи хтось зможе напевне стверджувати, яким же насправді був час, коли м’яч перетнув лінію воріт? Навряд чи, от і автор цих рядків не буде. Якби існував якийсь приз за перший гол чемпіонату, в тих реаліях, які ми маємо, логічним було б віддати його обом гравцям.
Гол туру
Доволі непогану результативність продемонстрували команди Екстраліги на старті чемпіонату, точніше, 10 з них, адже, МСК Харків та "in.IT" не змогли вразити ворота своїх суперників. 31 раз арбітри фіксували взяття воріт, і це більше п’яти м’ячів за гру. Дублем в грі проти Athletic Futsal відзначився новачок SkyUp Futsal Максим Літвінов, ефектнішим з двох м’ячів був другий гол, він і буде лауреатом в номінації "гол туру".
На 26-й хвилині гри Максим підхопив м’яч, який відскочив від Лукаса, вибіг на ударну позицію, з якою елегантно підсік м’яч, який полетів над воротарем гостей Богданом Мещеряковим. Виконання на п’ять балів, з усіх голів першого туру цей гол беззаперечно найкращий.
Воротар-голеадор туру
Серед забивних голкіперів минулого сезону не останнє місце посідав Андрій Остріков, який тоді був в складі МСК Харків і відзначився трьома забитими голами. Цього сезону Андрій захищає кольори SkyUp Futsal і перемозі своєї нової команди він посприяв не тільки багатьма сейвами, а й ударом по порожнім воротам на 27-й хвилині, після якого рахунок став 3:1.
За кілька миттєвостей до цього його візаві Богдан Мещеряков підключився до атаки Athletic Futsal, пробив по воротам і фактично виступив в якості асистента для Острікова. Андрій намертво спіймав м’яч, знайшов момент для удару, яким через весь майданчик вразив порожні ворота. Гол Андрія Остріков став першим воротарським в новому чемпіонаті.
Автоголи туру
Втім, якщо передивитися протоколи всіх ігор, то серед авторів голів можна знайти ім’я та прізвище ще одного голкіпера – Станіслава Горніка, який захищає ворота Любарта. В грі проти Урагану йому довелося чотири рази діставати м’яч з власних воріт, і одного з них після прикрого рикошету.
На 16-й хвилин Мар’ян Масевич помітив вільну зону на половині луцької команди, зліва пробив в штрафний майданчик, там Богдан Мізюк хотів вибити м’яч, але влучив в свого воротаря, від якого м’яч і залетів до сітки.
Прикрий момент для Горніка, якому немає в чому дорікнути.
Воротар Любарту в першому турі був не поодиноким в тому, що опинився в непотрібному місці в непотрібний час. Така ж доля спіткала і гравця Енергії Миколу Грицину на 10-й хвилині в грі в Рівному. Важко сказати, чи граючий тренер Кардиналу-Рівне Євген Ланко з кутової позначки робив передачу, чи навмисно пробив в Миколу Грицину, але м’яч від старшого з братів Грицин полетів в напрямку воріт, і голкіпер Енергії Роман Кітор не зміг завадити м’ячу залетіти у ворота.
Пенальті туру
Далі в наступних двох номінаціях мова піде про гравців, які змарнували свої нагоди відзначитися забитими м’ячами. Пенальті в футзалі далеко не завжди гол, і це зайвий раз в грі в Києві між SkyUp Futsal та Athletic Futsal продемонстрував гравець "авіаторів" Юрій Щериця.
В першому таймі на 6-й хвилині голкіпер гостей Богдан Мещеряков в штрафному майданчику збив Юрія Щерицю. Беззаперечний пенальті, і у футболі є така забаганка, що гравцеві, який заробив пенальті, краще його не бити. Щериця не новачок у футзалі й напевне про таке чув, але вирішив сам пробити шестиметровий, і краще б цього не робив. Щоб не було голу, не знадобилася ніяка майстерність Мещерякова: після удару Щериці м’яч над воротами полетів приблизно на метр вище.
Чи буде далі Юрій Щериця бити пенальті у SkyUp Futsal, нехтуючи неписаними правилами, покаже чемпіонат.
10-метрові туру
Якщо пенальті забити в футзалі непросто, то дабл-пенальті ще складніше. Хоча, згадуєш нещодавній чемпіонату світу, як "десятку" виконують бразильці чи аргентинці, то в них дабл-пенальті це скоріше гол, ніж ні. В чемпіонаті України з десятиметровими для тих, хто б’є, поки що суцільна біда.
Чотири рази в першому турі арбітри фіксували шості фоли, призначаючи 10-тиметрові. Вперше це сталося в Івано-Франківську, де на 19-й хвилині Богдан Мізюк отримав нагоду скорити відставання своєї команди з двох м’ячів до одного, але гравець Любарту так перехвилювався, що влучив в ногу воротаря.
Зазначимо, що під цей удар у Урагану вийшов Олександр Сіріцький.
На відміну від Мізюка у гравця "in.IT" Владислава Константінова підстав для хвилювання не було. Десятиметровий був призначений на кілька секунд до фінальної сирени, і за рахунку 0:3 на користь Сокола навіть реалізована "десятка" вже б не вплинула на підсумок гри. І в Соколі під 10 метрів вирішили змінити воротаря, і замість Сергія Шевченка в "рамку" вийшов Богдан Бабенко. Заміна спрацювала, і воротар Сокола не дозволив себе переграти з 10-тиметрової позначки.
Третім таким воротарем став голкіпер Сухої Балки Дмитро Бутов. На 17-й хвилині у капітана МСК Харків Бахмана Фаталієва була чудова нагода рахунок 0:3 змінити на 1:3, але проти цього був Бутов, який в момент удар вийшов на п’ять метрів, і м’яч влучив в нього.
І, нарешті, четвертим гравцем, який змарнував свою нагоду, став новачок Athletic Futsal Давид Калашник. Минулого сезону він був штатним пенальтистом і дабл-пенальтистом в МСК Харків, і пробивав ці стандарти з перемінним успіхом. Станіслав Гончаренко, тим не менше, довіряв Калашнику безмежно, а чи буде це робити в команді з Дніпра Олександр Кабаненко, побачимо. За 49 секунд до фінальної сирени, коли в грі за рахунку 6:3 все було зрозумілим, Давид Калашник, пробиваючи 10 метрів, нібито і переграв свого колишнього одноклубника Андрія Острікова, але влучив в штангу.
Минулого сезону в Екстралізі були призначені 18 10-тиметрових, з яких реалізовані були 8, відсоток склав 44,44. Цього сезону тільки за один тур ми побачили чотири "десятки", і реалізація поки на нулі.
Тренерські дебюти туру
Як відомо, в новому сезоні три команди дебютували в Екстралізі, але не в усіх них тренери, які не працювали на новому рівні. Суху Балку очолює Денис Овсянніков, який вже був головним в МСК Харків.
Утім, тренерів, чиї команди в першому турі провели свої дебютні матчі в Екстралізі, все ж таки три. Компанію Олександру Кабаненку з Athletic Futsal та Назару Бугайчуку з Любарту склав відмий в минулому воротар Василь Сухомлинов. Як тренер, він працював з харківською жіночою командою Тесла, але чоловіча команда в Екстралізі для нього вперше.
Трьох тренерів-дебютантів перший тур об’єднав одним неприємним фактом – всі їхні три команди стартові матчі в новому чемпіонату програли. За різної гри, але підсумкова різниця в рахунку все ж таки була відчутною: 0:4 у МСК Харків, 3:6 у Athletic Futsal і 1:4 у Любарта.
Сумні ювілеї туру
У гравців двох команд матчі першого туру прийшлися на дні народження, більше того – на ювілеї. Капітану Любарта Дмитру Романюку 11 жовтня виповнилося 25 років, а Дмитру Скибчику 12 жовтня – 20. Нічим обидва себе в таку пам’ятну дату не потішили. Любарт програв, а от Кардинал-Рівне пішов з майданчика після гри з Енергією з нічиєю. Утім, якщо пригадати, яким прикрим чином рівняни втратили перемогу, то й Скибчик навряд чи повертався додому з гри в доброму гуморі.
Бонус на позитиві
На сумній ноті завершився допис, присвячений першому туру – і тренери-дебютанти попрогравали, і ювіляри не зробили собі бажані подарунки. І щоб фінішувати на позитиві, потрібно відмітити маленький рух в кращий бік в трансляціях матчів Екстраліги. Конкретніше – домашніх матчів SkyUp Futsal.
У трансляції з арени GYMMAXX з’явилася реверсивна камера, яка була встановлена на трибуні, протилежній тій, поблизу якої розташовувалися команди. Наявність цієї камери суттєво покращила якість трансляції в плані перегляду цікавих моментів, зокрема, пенальті в першому таймі у ворота Athletic Futsal. Повтори окремих моментів, гольових епізодів — все це виглядало дуже класно.
Єдине зауваження, що реверсивну камеру краще використовувати все ж таки не для трансляції, а тільки для повторів. В Києві режисер дещо зловживав використовуванням реверсивної камери, були такі моменти, що трансляція, коли м’яч був в грі, йшла з основної камери, потім несподівано з реверсивної, а потім знову з основної. Це виглядало, як гравці бігли в одному напрямку (наприклад, зліва направо), раптом вони ж біжать вже справа наліво, а за кілька секунд в тій же атаці знову зліва направо. Але це вже робочі моменти, які з часом виправляються.
Анатолій Подвойський для Чемпіона