Єдина футбольна Європа
Більше ста років тому почав розвиватися сучасний клубний футбол. Відтоді сталося багато подій, які цілковито змінювали світогляд людства як у ментальному, так і у політичному плані.
Найперше офіційне змагання серед футбольних клубів стартувало ще наприкінці позаминулого сторіччя - це був Кубок Англії. Потім почав проводитися національний чемпіонат. Ось за такою нехитрою схемою, яка була організована без малого 150 років тому назад ми й продовжуємо проводити наші національні змагання. Звичайно, у деяких країнах до Кубку та чемпіонату додався Кубок ліги та практично всюди проводиться напівофіційний суперкубок, але основної ідеї та суті проведення футбольних змагань, яка була придумана ще у ХІХ столітті, це не змінило.
У середині ХХ століття футбольні вболівальники Європи зрозуміли, що спостерігати лише за національними першостями їм уже набридло. Їм цікаво було б поспостерігати як, наприклад, англійський чемпіон протистоятиме німецькому. Так народилася ідея організувати європейські кубки. З’явився Кубок європейських чемпіонів (нині Ліга Чемпіонів), Кубок ярмарок (згодом Кубок УЄФА, а нині Ліга Європи) та Кубок володарів Кубків (скасований у 1999 р.).
Це було просто блискуче рішення. Підтвердженням тому слугує неймовірний успіх сучасної Ліги Чемпіонів, як у фінансовому відношенні, так і у глядацькому інтересі. Але це було останнім епохальним нововведенням у всьому європейському клубному футболі, і відбулося воно близько 60 років тому. Звичайно, можна згадати реорганізацію Кубку чемпіонів у Лігу Чемпіонів у 1992 р., або реорганізацію Кубку УЄФА у Лігу Європи у 2009 р., а можна згадати рішення про нарахування трьох очок за перемогу замість двох у 1995 р., щоб зменшити кількість нічийних поєдинків. Але то були не такі вже й значні зміни.
Можливо, провиною настільки повільної еволюції футболу за останні кілька десятиріч є консервативні погляди керівництва УЄФА. Довгий час на посаді президента УЄФА перебував вже, м’яко кажучи, не молодий Леннард Йоханссон, який явно нічого змінювати не збирався (хоча Ліга Чемпіонів саме його проект). Але тепер на головній посаді у європейському футболі, як багатьом спочатку здавалося, молодий і креативний Мішель Платіні, якого вже навіть на другий термін встигли переобрати.
Але вся креативність Мішеля обмежилася косметичними змінами формату кваліфікації до Ліги Чемпіонів, яка тепер дає можливість потрапляти до групового етапу клубам, не гідним знаходитися в основній сітці цього турніру (наприклад, БАТЕ чи "Партизан") і перетворення Кубку УЄФА у Лігу Європи. А ще Платіні втілює у життя свою ідею "фінансового fair-play". До нього можна ставитися по-різному. Хтось скаже, що однаково, й клуби справді не мають витрачати більше, ніж заробляють. А як на мене, то подібне мають якнайшвидше скасувати. Чому, якщо "Манчестер Сіті" має ву розпорядженні бюджет у 200-300 млн. фунтів, не може витратити ці кошти? Адже вони не були вкрадені! Але мова зараз не про те.
Чи можна у сучасних умовах змінити європейський клубний футбол, реорганізувати його так, щоб він став більш захопливим і цікавим? Миттєво виникає запитання: а чим погано зараз? У європейському футболі є величезний недолік, який відчувають на собі вболівальники з нефутбольних країн. Припустимо, в англійських фанів з якогось навіть середнього містечка є можливість регулярно на власні очі спостерігати за іграми таких команд, як "Манчестер Юнайтед", "Арсенал", "Челсі". Ви лише уявіть, що мешкаєте у невеликому місті Віган в Англії, вболіваєте за місцевий клуб і регулярно маєте можливість приходити на стадіон, а там ваша улюблена команда протистоїть сьогодні "Ліверпулю", через тиждень-два гратиме проти "Челсі", а тиждень тому попсували нерви "Арсеналу".
Цілком очевидно, що така частина Європи реорганізації не потребує. А тепер уявіть, що ви мешкаєте вже не в Англії, а у Бельгії, наприклад, у місті Брюгге. У вашому місті непогана команда, з історією, своїми традиціями, з не одним виграним титулом, іноді навіть у єврокубках грає, у тому числі Лізі Чемпіонів. Але наскільки цікаво вам ходити на ігри вашої команди у національних змаганнях? Межею ваших мрій може стати спостерігання за грою "Брюгге" - "Стандард" або "Брюгге" - "Андерлехт", або ж, якщо ви гурман, то місцеве дербі "Брюгге" - "Серкль Брюгге".
У порівнянні з цим навіть наше українське "класико" "Динамо" - "Шахтар" виглядає планетарною подією. А тепер порівняйте ваші відчуття від "перебування" в Англії у якості вболівальника "Вігана" на матчі "Віган" - "Ліверпуль" і відчуття від "перебування" у Бельгії в якості вболівальника "Брюгге" на матчі "Брюгге" - "Андерлехт". Я практично впевнений, що порівняння буде не на користь Бельгії.
Подібних прикладів можна навести дуже багато, не лише у Бельгії, і саме це й потрібно змінювати. Насправді все простіше простого: треба реорганізувати структуру проведення національних чемпіонатів і кубків у Європі. З кожним десятиліттям кількість країн у Старому Світі неухильно зростає. Держави розділяються на декілька, а з ними розділяються й національні першості, від чого вони стають зовсім не сильнішими. Немає більше чемпіонатів СРСР, Югославії, Чехословаччини...
А саме ліги цих країн подарували нам київське та тбіліське "Динамо", які наводили жах на всю Європу у 80-ті роки, белградську "Црвену Звезду", яка досягла фіналу останнього Кубку чемпіонів, непоступливу празьку "Спарту", що відома по всій Європі. Реорганізація національних чемпіонатів, з моєї точки зору, має проводитися зворотнім шляхом, тобто - об’єднанням ліг. Тим більше, що багато національних федерацій самі рухаються назустріч цьому, але кожного разу б’ються об консервативну стіну УЄФА.
Давайте об’єднаємо в одну федерацію країни БеНіЛюксу. Тепер, якщо ви вболівальник "Брюгге", ви з більшим бажанням підете на стадіон, коли до вашого міста приїжджатиме "Аякс" або ПСВ. У такій лізі за чемпіонство та місця у Лізі Чемпіонів боротимуться не 2-3 клуби, а значно більше. Це й "Аякс", й ПСВ, й "Андерлехт", й "Стандард", й "Брюгге", а, можливо навіть і "Твенте", "Гент", "Генк". А ще до цих країн можна й Шотландію підключити, яка зовсім поруч знаходиться. Тоді до претендентів на чемпіонство додаємо ще й "Селтік" з "Рейнджерсом".
Такий чемпіонат буде цікавим не лише місцевим вболівальникам, але й всій Європі. Подібним чином можливо об’єднати чемпіонати Скандинавії, Прибалтики, Балкан, Чехії зі Словаччиною, Швейцарії з Австрією та, що саме для нас найцікавіше - Росії й України (можливо, ще й Білорусі, кавказьких країн, Казахстану). Яким може вийти спільний чемпіонат Росії й України вже багато висловлювалися, тому не стану суттєво затримуватися на цьому.
Чи важко буде втілити цю ідею у життя? Я вважаю, що це має відбутися легко та втілитися у реальність уже за декілька років, лише б було бажання. Наскільки це доцільно, теж дуже легко перевіряється. Для початку можна просто організувати міжнародні турніри. Наприклад, якщо виходити з наших реалій, то організувати турнір, який за своїм форматом нагадуватиме Лігу Чемпіонів, у якому братимуть участь кращі клуби Росії й України. Припустімо, 4 групи по три команди, далі півфінал і фінал. Усе це вимагатиме проведення максимум семи додаткових матчів за сезон (це для фіналістів). Пограємо так 2-3 сезони і, якщо інтерес до цього турніру буде, - то можна сміливо проводити спільний Кубок, який дає право участі у Лізі Європи і, якщо і тут усе пройде успішно, тоді стартує повноцінний спільний сезон з чемпіонатом і кубками.
Проблема розподілення місць у єврокубках зовсім не має підніматися. Якщо у спільній лізі буде три місця у Лізі Чемпіонів, то перші три команди, незалежно від того російські вони або українські, за підсумками сезону й будуть представляти обидві наші країни у Лізі Чемпіонів. Така ж схема і для Ліги Європи. Мені здається, подібний підхід до розподілення місць у єврозоні цілком справедливий і нікого образити не повинен. Адже, якщо команда спроможна грати у Лізі Чемпіонів, то вона має спочатку довести це у своєму чемпіонаті.
Подивіться, що відбулося влітку. "Динамо" Київ у чемпіонаті України й казанський "Рубін" у чемпіонаті Росії здобули право виступати у Лізі Чемпіонів, але у кваліфікації жереб звів їх між собою і все одно хтось залишився за бортом цього турніру. Після об’єднання європейських ліг кваліфікаційних раундів стане значно менше, а можливо і кількість вакансій у єврокубках для об’єднаних ліг стане більшою.