“Він як Тутанхамон і піраміди”: село, маршрутки і культ Мохамеда Салаха в Єгипті
Строго кажучи, Нагріг не село. Тут 15 тисяч людей, але працюють вони переважно в полі.
Дельта Нілу – найродючіша земля Африки.
Нагріг продає жасмин до Франції й Росії; цибулю й іншу городину – на Аравійський півострів, але це не бозна-які прибутки. Тим паче, влада про них забула, тут нема навіть поштового відділення, а пряму дорогу до столиці відкрили не так давно.
А транспорт? Чорт забирай, це що?! Вузенькі мікроавтобуси без ліцензії зупиняються на площах і рушають, коли всі місця зайняті. Ні розкладу, ні зручностей; ще й спека пекельна.
"Скільки треба маршруток, щоб дістатися Каїра? В ту пору було 4-5, не менше", – згадує мер Нагріга Махер Шетія. "Дорога туди займала 3-4 години, а назад – не менше 5".
Цю історію він спостерігав на власні очі.
Шетія вже тоді був мером, а ще в юності він грав у футбол з дядьком Мохамеда Салаха, який продовжує жити тут, як і його батьки, і молодший брат. Зв'язок легенди АПЛ з рідними місцями дуже сильний.
"Першим клубом Мохамеда був Аль-Іттіхад з Басьюна, а тут, в Нагрігу, всі говорили про іншого хлопця, Шерифа.
Один зі скаутів Реда Ель-Меллах влаштував пробний матч, щоб його подивитися. Мохамед був замалий, але його взяли для кількості, аби в командах було порівно гравців. Того дня Реда покинув стадіон враженим зовсім не Шерифом".
Шетія пригадує, як скаут негайно повіз Салаха до найближчого професійного клубу з Танти, але там сказали, що він не тягне.
Салах не тягне!?
Добре, що Реда не здався і повіз Мохамеда до конкурентів – завдяки йому сьогодні в Нагрігу там і сям туристи.
***
І ще завдяки хоробрості Мохамеда, який у свої 12 років їздив сам у 10-мільйонний мегаполіс.
Батьки підтримували його, але не кидати ж роботу?
"Я бачив, що ці подорожі не допомагають, він дуже втомлювався. З іншого боку, так він швидше за решту зрозумів, що мрія вимагає великої праці", – каже Рефаат Рахаб, якого всі тут називають Ріо.
Для Єгипту він зірка – вигравав з Аль-Ахлі першу африканську ЛЧ у 1969-му; забивав у спарингах з Тоттенгемом (3:7) та Бенфікою (3:2).
Зараз, втім, Рахаб найбільше відомий як тренер, що відкрив Каїру Салаха:
"Прискорення – перше, що кидалось у вічі. Тоді він був навіть швидшим, ніж зараз, хоча значно вдосконалив все інше. І ще було одразу ясно, що в нього дуже сильна ліва нога. Він бив потужно. Я зателефонував нашим спонсорам, Arab Contractors, щоб надалі ми сконцентрувалися на ньому".
Так-от Салах отримав клубне житло і перестав їздити туди-сюди пустелею кожен день.
Його найбільшими друзями в Аль-Мокаволуні були Шериф Алаа, Алі Фатхі й Мохамед Ельнені, якого Салах і Фатхі обожнювали дражнити, бо той геть не вмів програвати. Улюблена розвага – PlayStation. Фатхі вибирав Реал, а Мохамед – завжди Барселону.
"Оскільки то були часи Гвардіоли, то вечерю майже завжди купував я", – сміється Фатхі.
Рахаб же зізнається, що цей клас був найсильнішим за його кар'єру тренера, адже Аль-Мокаволун не гранд. Його єдине чемпіонство було в 1983-му. Сам же чемпіонат Єгипту подібно до українського дуалістичний, де титули ділять Аль-Ахлі та Замалек.
"Завдяки Салаху ми здійняли фурор, вигравши лігу Каїру U14. Жодної поразки, 16 перемог з 18. Ми забили 63 голи. Тоді стало ясно, що він не просто подає надії, а найкращий в країні в своєму віці".
І це не тільки дар з неба – Салах щодня ходив у тренажерку; найняв собі тренера, щоб підтягнути витривалість і силу.
"Ніхто не казав йому цього робити, але він прочитав, що так працюють в Європі. Він завжди хотів в Європу", – пояснює Фатхі.
***
Чому Мохамеда не забрали молодим Замалек чи Аль-Ахлі?
А тому, що дозрів він у 2011-му. В Єгипті мало сміливців, готових відверто обговорювати ті події.
Якщо коротко, то військову диктатуру Хосні Мубарака змели багатомільйонні протести, очолювані футбольними ультрас, але в результаті демократичних виборів до влади прийшли зовсім не демократи, а ісламісти Брати-Мусульмани, що відображало настрої низів, а військових і середній клас лякало. Багаті й армія почали саботаж, країну лихоманило, і вже в 2013-му генерал Абдель Фаттах Ас-Сісі зробив переворот, стратив незгодних і де-факто повернув Єгипет у русло, в якому він перебував за Мубарака.
Однією з найкривавіших акцій силовиків стала різанина в Порт-Саїді, де на стадіоні вбили 74 фанів Аль-Ахлі, які раніше захищали протест на площі Тахрір.
"Не треба це згадувати. Люди, які могли бути до цього причетні, досі при владі", – каже Мохамед Амер, що тренував Салаха в основі Аль-Мокаволуна.
Це у нього уродженець Нагріга забив свої перші дорослі голи.
І ще це Амер після матчу з Замалеком у 2010-му сказав пресі: "Через два роки він буде у Єгипті наче Мессі".
Не вийшло.
Далі був Порт-Саїд, весь футбол в Єгипті зупинили, а молодіжка поїхала на чемпіонат світу U20 в Колумбію, де Салах вразив усіх. Йому пропонували їхати до Європи прямо звідти, але Амер зателефонував і попросив продовжити контракт, щоб Аль-Мокаволун не втратив гроші. Салах тоді погодився, хоча й сильно переживав; навіть просив себе відпустити в прямому ефірі.
До Базеля він переїхав після довгих переговорів за 2,5 млн:
"Він мав великі спокуси, але продемонстрував лояльність, вірність слову. Я думаю, це тому Аллах відтоді до нього такий щедрий".
***
Зараз Амеру під 70, але він досі грає мініфутбол на курному майданчику в Насер-Сіті разом з багаторазовими переможцями КАН Ахмедом Хассаном, Емадом Мотеабом, Мідо.
Іноді сюди заглядає і Фатхі, чию кар'єру зруйнувала складна травма.
Друзі часто згадують Салаха, його невдачі на КАН і успіхи в Європі, яких не досягав ще жоден єгиптянин. Чи повернеться він колись, щоб грати тут з ними? Шанси падають щодня.
Амбіції зірки Ліверпуля, його его масштабніші, що помітно у матчах ЛЧ та на вулицях Нагріга.
Мер Шетія веде кожного іноземного журналіста до школи з чудовим футбольним полем, яку Салах побудував за свої гроші.
Також в містечку завдяки знаменитому уродженцю з'явилися сучасні лікарня та швидка допомога; молодіжний центр за 1 млн фунтів. Ще Салах щомісяця виділяє 3000 фунтів на їжу й ліки найбіднішим у Нагрігу, а після долучення Момо до національної антинаркотичної кампанії кількість звернень до лікарень зросла на 400%.
Уявляєте його авторитет? Салах тут святий, якому приписують прощення злодія чи подарунки випадковим молодятам. Люди готові повірити у все.
"Більшість історій про Салаха – вигадки. Він гарний хлопець, шанобливий, але чуток стало надто багато", – хитає головою власник кав'ярні Ахмед Аль-Масері.
Йому опонує вболівальник Омар Салем: "Люди вірять у це, бо хочуть вірити. І поки вони його любитимуть – це так і залишатиметься".
Усе це дуже, дуже небезпечно для футболіста.
Його популярність призвела до того, що на виборах-2018 майже 7% єгиптян написали ім'я Салаха на бюлетенях. Аби "загладити вину" йому довелося негайно пожертвувати мільйон у президентський благодійний фонд, бо Ас-Сісі не терпить навіть вигаданих конкурентів.
Це Єгипет – ти або з президентом, або тебе нема, як-от зірки Аль-Ахлі Мохамеда Абутріка. Його не пустили в країну навіть на похорони батька.
Ще трагічніше склалося життя Ахмеда Рефаата, якого змусили повернутись з-за кордону, запроторили в тюрму і влітку він помер від серцевого нападу. Салах обіцяв, але не встиг привезти лікаря другу, якого знав ще з молодіжок.
Колись його дорога займала 9 годин пустелею, але була прямою і ясною – із Нагріга через Басьюн, Танту і до площі Рамзеса, де найбільший в Єгипті вокзал.
Зараз Мохамед їздить на елітному авто по чудових шосе, але все заплуталося. Корумпована влада внесла його до підручників в 2021-му і чекає на незаслужені компліменти. Ортодоксальні мусульмани плюються ядом через фото Момо з сім'єю біля різдвяної ялинки. Спонсори й ліга пильно слідкують за заявами щодо Палестини.
Новий контракт на Енфілді – важлива, та не найбільша тривога Салаха, що з невтомного хлопчика виріс у дуже впливового чоловіка в країні, позбавленій спокою.
"На ньому величезна відповідальність. Він ніби наш символ, як Тутанхамон чи піраміди", – каже Амер. "Його голи і трофеї, мабуть, єдині моменти, коли всі єгиптяни були щасливими після революції. Ніщо інше не змогло їх об'єднати".