Від англійського аутсайдера до матчу з Динамо в Лізі конференцій: історія злетів та падінь Крістал Пелес
Для українських клубів європейські матчі часто стають знаковою подією, але найближча гра Динамо може називатися історичною для їхнього суперника.
Крістал Пелес не програє вже 18 матчів поспіль у всіх турнірах. Ці 18 матчів включили:
– фінал Кубка Англії проти Манчестер Сіті (перемога 1:0);
– Суперкубок Англії проти Ліверпуля (2:2 і перемога по пенальті);
– матч із тим же Ліверпулем у чемпіонаті (перемога 2:1);
– звісно, безліч матчів проти "просто" сильних суперників: Челсі, Тоттенгем та інших складних виїздів.
Саме гра з Динамо може допомогти "орлам" встановити новий клубний рекорд: 19 ігор поспіль без жодної поразки вони не проводили жодного разу за всю свою попередню історію. Але ж, як ми всі знаємо, історія – річ для англійських клубів практично сакральна.
Найчастіше це взагалі їхній головний актив: Сток Сіті і Блекпул можуть десятиліттями не грати в АПЛ, але це єдині два клуби, за які грав Стенлі Метьюз, перший володар Золотого м'яча в історії.
Гаддерсфілд і Дербі, Чарльтон і Болтон, Шеффілд і Бристоль можуть тягнути жалюгідне існування, але завжди раді зустріти туриста в клубному музеї й розповісти про легендарні часи столітньої та навіть більш ніж столітньої давності.
Все б нічого, але якраз для Пелес історія – слабке місце.
Початок початків: хобі працівників нового чуда світу
У середині XIX століття промисловцям і бізнесменам Європи спала на думку ідея Всесвітньої виставки: заходу, який відбуватиметься раз на кілька років і демонструватиме вершину технологічної та індустріальної думки станом на конкретний момент. Всесвітня виставка проходить досі, просто зараз її приймає Осака – але, чесно кажучи, раніше її значення було незрівнянно більшим.
Сама Ейфелева вежа була побудована до Паризької всесвітньої виставки – причому таку махіну навіть планувалося розібрати після закінчення івенту, побудувавши тільки заради нього. Ну а до першої в історії ВВ, яку 1851 року прийняв Лондон, збудували Кришталевий палац: феноменальну для свого часу споруду зі скла, дерева і металу.
Ефект від шедевра інженерної, архітектурної та інших думок був такий, що його автора звели в лицарі, а в Німеччині, забувши про суперництво, збудували свій "Скляний палац".
"Кришталевий палац", до речі, теж планували розібрати після закінчення Всесвітньої виставки, але після такого фурору про це й мови не йшло. Будову – ще одне підтвердження феноменальності! – розібрали і перемістили зі знаменитого лондонського Гайд-парку в інший регіон Лондона.
І дуже скоро серед працівників клубу з'явилися свої команди: спочатку крикетна, а 1861 року і футбольна. Цю дату "орли" всіма силами намагаються подати як дату заснування, претендуючи на світовий рекорд для професійних футбольних клубів: навіть на емблемі розташоване це число.
Босів не зупиняє ні той факт, що той Крістал Пелес припинив існування вже 1875-го, ні той, що до останнього часу нормальною датою заснування вважався 1905-й, ні той, що всю свою коротку історію перша версія "орлів" провела на дуже низькому рівні.
Вайби українських клубів, які полюбляють оголошувати себе правонаступниками зовсім інших структур – і, справді, в Пелес є підстави комплексувати щодо власного родоводу. Статус найдавнішого профі-клубу світу, зв'язок з одним із засновників самої Футбольної асоціації може надати особливого статусу клубу, який майже всю свою історію (хоч рахуй, хоч не рахуй той Пелес) грав на дуже скромному рівні.
Той Пелес і в розрахунок брати не варто, він грав у другому дивізіоні регіональної ліги – але і нові "орли", з'явившись в епоху лігового футболу, стали завсідниками третього, а потім четвертого (коли він з'явився) дивізіону. Сплески у них, безумовно, були, але в перші 80 років після відродження клубу вони жодного разу не підіймалися вище за 13-те місце в еліті – і якщо й виходили до вищої ліги, то тільки щоб вилетіти.
Досить імовірно, що ми взагалі зараз розмовляємо про Пелес через казус регламенту. У сезоні-55/56 він посів 23-тє місце у своїй групі третього дивізіону (тоді замість третьої і четвертої ліг, як зараз, був 48-командний дивізіон, розбитий на дві групи), і в разі вильоту до аматорів ніхто не гарантував, що команда знову не зникне.
Але в ті часи членство на найнижчому рівні профі визначалося ще й у кабінетах: навіть той, хто просідав останнім часом, міг написати листа до асоціації, переконати себе не виключати – і його могли залишити, а найкращих з аматорів не брати. Пелес, як ви розумієте, переконав.
Іан Райт: Варді до Варді, трансфер за набір гир і символ англійського футболу
То що, вся історія Пелес – це наші часи? Ні, однозначно ні. "Орли" ще в минулому столітті відкрили талант людини, яка стане найкращим бомбардиром в історії одного з грандів англійського футболу – причому без них, швидше за все, він би так і залишився грати все життя в аматорах.
У 1985 році Пелес, пересічний представник Другого дивізіону, шукав підсилення де доведеться. Настільки де доведеться, що вирішили розглянути 21-річного хлопця з Недільної ліги, який навчався на штукатура і грав за аматорський Грінвіч Боро. Його взяли в аматорів за набір гир, а він у першому сезоні забив 9 м'ячів у 36 матчах. Непогано, але навіть тоді ніщо в ньому не видавало майбутній трансферний рекорд Арсенала.
Цією людиною був Іан Райт, людина, чиє ім'я викликало теплі почуття у цілих поколінь англійських фанатів. Він, можна сказати, наніс "орлів" на англійську футбольну карту: витягнув у вищу лігу, допоміг навіть там посісти третє місце, дотягнув до фіналу Кубку Англії. Ба більше, у фіналі Райт оформив дубль Манчестер Юнайтед і міг принести перший трофей у їхній історії. На жаль, підопічні Фергюсона звели матч до 3:3 і виграли перегравання.
Після таких перфомансів, як 15 голів за сезон у чемпіонаті Англії, 25 голів загалом стало ясно, що Райт був готовий і до топклубу. Арсенал заплатив за нього 2,5 мільйона фунтів, неймовірні гроші для тієї Англії – і точно не пошкодував.
Райт заб'є за "канонірів" 188 голів (показник, який переб'є лише Анрі), допоможе виграти чемпіонство та багато кубків (зокрема, єдиний єврокубок в історії клубу – Кубок Кубків-1994), стане справжньою зіркою АПЛ. Нині Райт уже давно експерт, став зіркою і на цьому терені – але відкрили штукатура з Грінвіча саме "орли".
Стів Періш: людина, яка змінила все
З усім тим. Райт, звичайно, подарував історичні моменти, але після його відходу "орли" знову стали командою, чия присутність в еліті стала рідкістю. Ті самі мільйони від Арсеналу допомогли протриматися в АПЛ, але вже в дев'яності "орли" стали спочатку клубом, який виходив до еліти, тільки щоб одразу з неї вилетіти, а потім просто пересічним представником Чемпіоншипа.
Станом на 2010-й рік Пелес уже й у Чемпіоншипі був командою з 21-го місця – і це навіть нікого не дивувало. Розвиток ліги, поява іноземних інвесторів у клубах на кшталт Фулгема збільшувала і збільшувала конкуренцію – а Пелес грав на невеликому (25 тисяч місткість) і старенькому стадіоні "Селгерст Парк", явно поступаючись за ресурсами десяткам клубів.
Так було, поки не з'явився Стів Періш.
Найдивовижніше в історії лондонської Попелюшки те, що її написав фанат. Скільки разів прихід до керівництва вболівальників призводив тільки до істерії, зміни тренерів кожні три тури і падіння в прірву? Корінний лондонець, Періш завжди підтримував "орлів" – і довів, що можна й інакше.
Свої статки Періш зробив у сфері комп'ютерної графіки. У 2010-му він очолив клуб на правах інвестиції в 3,5 мільйона фунтів – але просто розв'язати питання грошима не міг. Десятки босів багатші просто незрівнянно – і до успіхів Періш привів завдяки тоншим речам.
Кількість відкриттів, яку зробила селекція Крістал Пелес, величезна. Олісе знайшли в Редингу, а в минулому сезоні він став, можливо, навіть найкращим гравцем всієї Бундесліги – Баварія напевно не шкодує про 53 мільйони євро, які заплатила лондонцям.
За Еберечі Езе Арсенал цього літа заплатив 70 – поки що зарано говорити про результати, але в Пелес цей новачок із Чемпіоншипа (у КПР купили) показав себе одним із найкращих і найтехнічніших півзахисників ліги.
Зрозуміло, селекція "орлів" обмежена не тільки Англією. Навколо форварда Матета, купленого у Майнца, цього літа колами ходила Баварія – але лондонці вирішили його не продавати, оскільки "дев'ятка" топрівня потрібна їм самим.
Це, до речі, сам по собі показник колосального прогресу в рівні: років 20 тому не те що Баварія, а якийсь там Гамбург забрав би в "орлів" лідера вмить. Але зараз клуб міцнішає і міцнішає: Марк Гехі, один із найкращих захисників ліги, цього літа теж не пішов у Ліверпуль.
Примітно, що великих гравців Періш знаходить, навіть якщо вони не розкриваються безпосередньо в Лондоні. Александер Серлот не зміг проявити себе в Пелес, але його подальша кар'єра (Вільярреал, Атлетико) показала, що він – чудовий гравець, Манданда провалився в Лондоні, але підпав "під" теж дуже класного та недооціненого Вейна Хеннессі.
Шукати недооцінених гравців, знаходити нові майданчики – на одному цьому Пелес за Періша піднявся з дна Чемпіоншипа до трофеїв і боротьби за зону Ліги чемпіонів.
При цьому тільки селекцією робота Періша не обмежується. За ці 15 років клуб перебудував стадіон, реформував академію – і з одних тільки його вихованців задорого поїхали Аарон Ван-Біссака і Вілфрід Заха. Останній, щоправда, поїхав ще до реформ академії – але ж у тому й річ, що коли в клубі грамотно розвивається все, то одна сфера допомагає іншій.
Лідери Крістал Пелес – це класний воротар Дін Гендерсон, без сейвів якого не було б ні Кубку, ні Суперкубку (перших в історії "орлів"), непрохідний Гехі, сучасний опорник Адам Вортон, "новий Олісе" Ісмаїла Сарр і найрозумніший форвард Матета.
Але сам середній рівень "орлів" дуже і дуже високий: той самий Нкетія, який забив переможний м'яч Ліверпулю, починає матчі на лаві. Пелес, як постійний (а 13 сезонів в АПЛ поспіль – особистий рекорд команди) учасник Прем'єр-ліги, перестав бути і бідним клубом: влітку він, наприклад, купив у Вільярреалі вінгера Єремі Піно за 30 мільйонів євро.
Як нас учила Джоан Роулінг, не можна недооцінювати силу любові. Періш 15 років тому повірив у складний, кризовий, марний актив – і створив команду, яка з кожним роком стає дедалі сильнішою і сильнішою. З Динамо вона спробує встановити черговий особистий рекорд.
