Історія дня. Коли Лобановский зізнався, що їде з ярмарки

30 жовтня 2001 року Динамо Лобановського зіграло свій останній домашній поєдинок у межах групового турніру Ліги чемпіонів. Кияни переграли португальську Боавішту 1:0, але залишилися за бортом найпрестижнішого клубного європейського турніру.

"Після матчу ми зібралися за столом, – пригадує в розмові з Максимом Розенком журналіст Олександр Липенко. – Тренери, адміністратори. З журналістів я був один. Випивали, розмовляли. У розпал посиденьок Валерій Васильович несподівано сказав: "Хлопці, ну що, я вже їду з ярмарки. Але мені буде цікаво спостерігати за вами збоку – чи не будете ви поводитися, як павуки в банці". Через пів року Лобановського не стало.

"Я у той час працював на радіо, – продовжує розповідь Липенко. – Вирішив зробити репортаж із похорону. Прийшов на стадіон, труна стояла за воротами. Натовп людей йде, йде, йде. Дивлюся, прилетіли голуби. Сіли на ворота, трохи посиділи там і полетіли.

Минуло 40 днів. На стадіоні Динамо відбувався матч. У перерві поєдинку знову прилетіли голуби, сіли на перекладину, подзьобали щось і полетіли. Окрім цих двох випадків, на стадіоні взагалі ніколи не бачив голубів. Прилітали хіба що ворони.

До речі, в молоді роки у Валерія Васильовича був голуб'ятник. Зараз, коли відзначаємо чергову річницю смерті тренера, спеціально замовляємо зграю голубів, випускаємо їх..."

Читайте також :

Як Лобановський закохав у себе фанів Шахтаря

Максим Розенко, Чемпіон