Великі "одноклубники"

В історії світового футболу є небагато (кілька сотень) гравців, які всю свою кар’єру провели в одному клубі.

Двох таких зірок можна сьогодні побачити на Євро-2024 у складах своїх збірних команд. Це німець Томас Мюллер та іспанець Начо Фернандес.

Томас Мюллер, 34-річний хавбек Баварії з 2008 року, зіграв за мюнхенський клуб 473 матчі (149 голів), здобувши 32 трофеї, серед яких — 12 титулів Бундесліги (11 поспіль) плюс дві Лігі чемпіонів.

Начо Фернандес, 34-річний захисник Реала (Мадрид), з 2011 року зіграв за королівський клуб 242 матча, в яких здобув 25 трофеїв, у тому числі й 6 титулів Ліги чемпіонів та 4 титули Ла Ліги.

Начо

Getty Images

Зазвичай видатні гравці десь розпочинали кар’єру, потім переходили до великих клубів, а за футбольною пенсією їхали до заможних ліг США, Китаю, Аравійського півострову тощо.

Але є певний корпус легендарних зірок, які все спортивне життя виступали за єдиний клуб. Вони заслуговують на те, щоб поєднати їх в умовному почесному списку. Зрозуміло, що всі такі списки мають суто символічний характер. Адже футболісти проводили в клубах різний час та здобували різну кількість трофеїв. Важливим також є внесок того чи іншого гравця у світовий футбол з урахуванням його досягнень у складі національної збірної.

Ми спробуємо зробити такий собі топ-10 найвеличніших футболістів, які провели свої кар’єри в єдиному клубі. Ні на що не претендуючи: виключно для інформації та цікавості. Звісно, що про кожного з цих гравців можна написати великі цікаві тексти, але ми обмежимося таблицею, в якій вони ранжировані відповідно до кількості зіграних матчів.

А тепер як бонус подивимось на зіркових гравців старих часів, які провели свої кар’єри в одному клубі.

Рекордсменом серед легенд за кількістю матчів у клубі є дворазовий чемпіон світу (1958, 1962) Нілтон Сантос, лівий захисник збірної Бразилії зіграв за Ботафого 723 матчі у 1948-1964 роках, здобувши 7 трофеїв.

"Одноклубниками" в нашому сенсі слова були декілька чемпіонів світу. Наприклад, чемпіони світу 1954 року, гравці збірної ФРН форварди Фріц Вальтер та Макс Морлок. Морлок провів 24 сезони (1940-1964) за Нюрнберг: 472 матчі, 249 голів. Вальтер провів 22 сезони (1937-1959) в Кайзерслаутерні: 428 матчів, 372 голи.

Також "одноклубниками" були чемпіони світу 1966 року у складі збірної Англії, захисники Джек Чарльтон та Джордж Коен. Джек Чарльтон, старший брат великого Боббі Чарльтона, провів 19 сезонів у Лідс Юнайтед (629 матчів, 7 трофеїв, 1952-1973 роки). Джордж Коен все спортивне життя був вірний клубу Фулгем: 13 сезонів (1956-1969), 459 матчів (6 голів), без жодного трофея.

А ось чемпіони світу 1974 року у складі збірної ФРН голкіпер Зепп Маєр та захисник Ганс-Георг Шварценбек були реальними одноклубниками – грали за Баварію. Маєр провів у клубі 17 сезонів (1962-1979), зіграв 536 матчів. Шварценбек провів у клубі 14 сезонів (1966-1981), зіграв 416 матчів, забив 21 гол, здобув 13 трофеїв. Також Маєр та Шварценбек вигравали чемпіонат Європи 1972 року та тричі з Баварією брали Кубок європейських чемпіонів.

До речі, у складі того чемпіонського бундестіму грав захисник Берті Фогтс, який всю кар’єру провів у Боруссії Менхенгладбах: 14 сезонів (1965-1979), 419 матчів, 32 голи, 8 трофеїв.

Також одноклубниками в прямому сенсі слова були чемпіони Європи 1968 року в складі збірної Італії, гравці Інтера Джачінто Факкетті та форвард Сандро Маццола. Факкетті провів у клубі 18 сезонів (1960-1978), зіграв 476 матчів (59 голів), здобув 9 трофеїв. Маццола провів у клубі 16 сезонів (1961-1977), зіграв 417 матчів, забив 406 голів, здобув 8 трофеїв. Вони двічі вигравали Кубок європейських чемпіонів (1964, 1965) та в ті ж роки брали Міжконтинентальний кубок.

З великих гравців, які ставали віце-чемпіонами світу, згадаємо угорського хавбека Йожефа Божика (1954) та німецького форварда Уве Зеєлера (1966). Божик всю кар’єру грав за Гонвед: 19 сезонів (1943-1962), зіграв 477 матчів, забив 33 голи, здобув 5 трофеїв. Зеєлер був легендою Гамбурга: 19 сезонів (1953-1972), 477 матчів, 406 голів, 2 трофеї.

Всю кар’єру провели в Аяксі нідерландські форварди-вінгери Шак Сварт та Піт Кейзер, які з клубом тричі вигравали Кубок європейських чемпіонів (1971, 1972, 1973). Сварт провів у клубі 17 сезонів (1956-1973), зіграв 461 матч, забив 170 голів, здобув 20 трофеїв. Показники Кейзера наступні: 15 сезонів (1960-1975), 366 матчів, 146 голів, 19 трофеїв.

"Одноклубниками" були двоє володарів "Золотого м’яча". Радянський голкіпер Лев Яшин (1963) все життя грав у Динамо (Москва): 22 сезони (1949-1971, 326 матчів), 8 трофеїв. Угорський форвард Флоріан Альберт (1967) зіграв 16 сезонів за Ференцварош (1958-1974): 351 матч, 256 голів, 6 трофеїв.

У списку великих "одноклубників" є ще чимало славетних імен, але ми зупинились на найбільш відомих та заслужених.