Українська правда

Тіньовий лідер - Вілліан, Дуглас Коста в опалі та інші бразильські репатріанти з України

Андрій Твердохліб — 17 грудня 2021, 15:26
Тіньовий лідер - Вілліан, Дуглас Коста в опалі та інші бразильські репатріанти з України

У 2021-му році бразильський футбол повернув собі чимало відомих футболістів і найбільш гучними були переходи колишніх "українців" Дугласа Кости, Вілліана і Тайсона.

З першого ж і почнемо огляд справ у "наших" бразильців у їх рідному чемпіонаті.

У травні цього року його рідний Греміо після тривалих і дуже важких переговорів таки уклав угоду з Ювентусом про річну оренду футболіста. Зрозуміло, що брати такого футболіста, котрий ось лишень грав у туринському гранді та мюнхенській Баварії дорого. Зарплата футболіста склала 176 тисяч доларів на місяць. Прихід Дугласа виглядав казково красивим, хлопець, що з’явився у клубі у 12 років, у 30 повертається.

Прекрасний вік, великі очікування. На той момент Греміо вже провалив кваліфікацію до Копа Лібертадорес, це все одно, що вийти до групового етапу Ліги Чемпіонів. Проте головні біди чекали його попереду. За рік "триколірні Мушкетери" змінили чотирьох тренерів і ні такі титани як Ренато Гаушо і Луїс Феліпе Сколарі, ні просто відомі наставники Тьяго Нунес та Вагнер Манчіні нічого не змогли вдіяти – фініш року приніс приголомшливий підсумок, Греміо вилетів із елітного дивізіону. Не пішли справи й у Дугласа Кости. Він постійно отримував травми і пропускав матчі. Насамкінець взагалі не хотів виходити на завершальний поєдинок першості, у якому потрібно було перемагати і чекати на інші результати, котрі могли врятувати клуб з Порту-Алегрі. Дуглас ж на цей час запланував весілля! Позиція усіх керівників клубу була непохитною – футболіст має вийти на поле. І він таки вийшов й став одним з героїв зустрічі – сам забив і, як справжня десятка вів партнерів вперед. Греміо переміг 4:3 чинного чемпіона Атлетіко Мінейро, проте від вильоту не врятувався.

Тренери Барселони: сьогодні, вчора, завтра

Тож історія з весіллям розколола і без того непрості відносини Дугласа Кости з керівництвом і вболівальниками. Наразі сторони розглядають варіанти розірвання угоди, або інші шляхи подальшої кар’єри гравця вже за межами "Арена ду Греміо".

Дієго Соуза був одноклубником Дугласа, але наскільки ж різними для них вийшли підсумки року. Греміо докладає усіх зусиль аби залишити його у себе навіть в Серії Б. У 36-років, екс-футболіст Металіста давно полишив позицію атакувального півзахисника і діє суто на вістрі, таранним форвардом, але форвардом розумним. Навіть загальний негативний фон виступів команди не завадив йому бути одним з найкращих нападників чемпіонату 2021 року. А колись вважалося, що він надто лінивий! Ось так все змінилося.

Серед невдах першості й Спорт Ресіфі. У його складі був колишній форвард київського Динамо Андре. Він був переважно футболістом ротації, тож і великим винуватцем невдач бути не може. 2 голи в 20 матчах далеко не топовий показник, проте у Андре хороше реноме в Бразилії, аби лишитися в еліті вже з іншим клубом, не топовим, звісно ж.

Вілліан, ось ще одна зірка, що повернулася у рідний клуб - Корінтіанс. І так само, як і Дуглас Коста, він мав проблему з травмою та низкою ушкоджень. Зіграв досить мало, але його ставлення до роботи не викликало жодних нарікань. Може низька ефективність приходу зірки у порівнянні з результативністю (жодного голу) і роздратовувала б торсиду "Тімао", та цього не трапилося. Мабуть, тому що команда виконала основні завдання і впродовж чемпіонату прогресувала. Відповідно й настрій трибун був значно позитивнішим ніж у випадку з Греміо.

А от екс-львів’янин Даніло Авелар залишає Корінтіанс. У нього жодної гри за клуб у 2021 році. Спочатку він довго лікував розрив хрестобразних зв'язок коліна, а згодом вліз у расистський скандал – під час гри у Counter-Strike написав своєму опоненту про колір шкіри його матері. І це було точкою неповернення – футболіст мав дозвіл тренуватися з другим складом, але жодних шансів на виступи у першій команді. Взимку контракт з ним буде розірвано, про це вже оголосили офіційно.

Від Вілліана та Дугласа Кости логічно перейти до Тайсона.

Спільного у нього з партнерами це травми і ушкодження. Графік ігор в Бразилії жорсткіший ніж в Європі, перельоти та зміни кліматичних умов більші, вологість захмарна. Ось виходить, що після європейських реалій навіть знаним бразильським майстрам вдома не переливки. До речі, Інтернасіонал Тайсона завдання на сезон не виконав, тож можна було чекати невдоволення й на його адресу. Та цього не трапилося. Футболіст, що йшов молодим талантом до Харкова після перемоги у Лібертадорес, повернув собі любов трибун "Бейра Ріо" миттєво. Майже відразу він став грати "вільного художника" з десяткою на спині і функціями цього номеру. На його рахунку 29 ігор в усіх турнірах і чотири голи. Два з них шаленіти торсиду Інтера. Спочатку на "Маракані" "червоні" розбили одного з лідерів Фламенго - 4:0, а Тайсон протягнув мяч більше ніж пів поля перш ніж вразити ворота. У другому випадку він забив єдиний і ефектний гол у протистоянні з Греміо. У падінні, головою, з підкруткою! А протистояння саме цих клубів серед еліти є найгарячішим нині в країні. Тому Тайсон особливий герой. Тим паче в Бразилії він не дає одне інтерв’ю на рік (та й то клубному каналу), як то було у Шахтарі. Тут він відкритий до спілкування, тут його люблять.

Формально одноклубником Тайсона цього року був Родріго Моледо. Центральний захисник насправді лікувався з січня до середини осені і тому зовсім не грав у офіційних матчах сезону. Відомий нам ще за часом проведеним у Металісті центрбек прагне перезавантажити свою кар’єру у 2022-му. Не факт, що такий шанс він отримає.

І далі коротко згадаємо інших футболістів, що виступали в Україні.

35-річний Ежидіо добре провів першу половину сезону за Флуміненсе. Далі було важче, зокрема, й по здоров’ю.

Своє спокійне щастя здобув у Сан Пауло Віктор Буено. Його креативність, несподіваний удар і стабільний пас цінують, так само, як розуміють, що грати у жорсткому темпі бразильських реалій він після усіх своїх лікувань не може. Тому використовують обережно. Саме завдяки цьому травматичний гравець за сезон провів 36 матчів і забив 6 голів.

Як пам’ятаєте, до Динамо свого часу приходив Че Че, універсальний хавбек. Ось хто був найбільш щасливим з "наших" бразильців у 2021-му році. Його дуже цінували в Сан Пауло, проте пропозиція взяти участь у надзвичайно амбітному проекті Атлетіко Мінейро привела його до потрійного тріумфу – чемпіонат штату, чемпіонат країни, Кубок країни. Не підкорився тільки Лібертадорес, та й там його команда драматично вилетіла у півфіналі, хоча й грала краще за суперника.

А от саме головний клубний турнір Південної Америки взяли троє знайомих з українськими реаліями хлопців. Вілліан є тіньовим лідером команди. Він мало грає, натомість беззаперечний авторитет у роздягальні, такий собі Фернандіньо нинішнього Манчестер Сіті. Луїс Адріано був основним нападником команди та насамкінець тренер Абель Феррейра віддав перевагу Роні. У будь-якому разі колишній бомбардир Шахтаря потрібен клубу, котрий двічі поспіль взяв Лібертадорес. А от у Дуду залізне місце в основі та любов вболівальників. Він на певний час залишав клуб і їздив в оренду до Катару. Це трапилося через конфліктні моменти з керівниками. На Аравійському півострові він підзаробив, скучив за справжнім футболом і відразу продемонстрував клас. Тим часом в Палмерасі відбулися ротації директорату, а згодом змінився і президент.

Марсіо Асеведо формально став переможцем Копа Судамерікана, однак провів на полі у цьому турнірі з десяток хвилин. Травми та вік вже суттєво позначаються на ньому. Хоча, поки що Атлетіко Паранаенсе має намір залишити його. Цілком можливо, до Асеведо доєднається його добрий знайомий по Металісту Марлос.

Також варто згадати Рафаеля Форстера (колись Зоря Луганськ). Цей захисник став лідером Жувентуде. Розумний гравець з хорошим початковим пасом допоміг клубу здійснити диво – врятуватися від вильоту, паралельно затопивши Греміо з Дугласом Костою та Дієго Соузою.

І на останок варто згадати 38-річного Бетао. Того самого, що виступав за Динамо і завжди мав прихильність вболівальників. Ветеран повернувся до Серії А разом з клубом Аваї.

Роберто Моралес, для Чемпіона.