"Четверта ліга Копакабани". Швидкі підсумки матчу Шахтар – Лех
Вимучили, пролізли, відбилися. Це можна сформулювати по-різному, але суть одна: гарантований, здавалося б, уже після першої гри прохід до чвертьфіналу Ліги конференцій тепер видається для Шахтаря джекпотом, виграшем у лотерею.
Чемпіон намагається зрозуміти, як так сталося.
Туран виявив максимальний консерватизм
Зафіксуємо момент: Шахтар уже в основі на матчі єврокубків випускає склад, який не можна використовувати в УПЛ. Різник, Очеретько, Назарина – весь список українців у стартовому складі проти Леха. При цьому Арда не те, що не пішов на якусь революцію – він якраз пішов шляхом найменшого опору.
Бондар, який грав у попередньому матчі, пропускав звітний через дискваліфікацію. Назарина замінив у "старті" Криськіва через травму останнього в Познані. Решта 9 гравців були абсолютно тими самими.
Навіть такі гравці, як Конопля, Бондаренко, Траоре – люди, яких, здавалося б, too much залишати в запасі на дві гри поспіль – знову дивилися за стартом гри з перших рядів. Ісаке основним не зробив навіть шедевральний гол – Туран наче не хотів, щоб коментатори плутали його з Ісхаком.
Що сказати, Ісхак запалив за двох.
Катастрофічно поганий перший тайм
Весь гандикап, насилу зароблений у Познані, Шахтар злив уже до перерви. Причому саме що злив – сам, без якихось подвигів суперника.
Через дискваліфікацію Бондаря пару захисників із Марлоном склав Грам – і ця парочка ніяк не завадила Ісхаку замкнути абсолютно стандартний навіс із флангу. Під саму перерву Еліас без будь-якої небезпеки вирішив зіграти у волейбол у своєму штрафному, і з пенальті Ісхак спокійно оформив дубль.
Шкода, звісно, що Різник, якому у свій час рекорд УПЛ за кількістю відбитих пенальті поспіль належав, не врятував – але він дуже допоміг, витягнувши удар з-під поперечини незадовго до цього.
Дмитро Різник
Гаразд, три допущені шанси за тайм – це багато, але не катастрофічно, що на іншій половині поля? А там хіба що пара кутових могла нервувати Мрозека.
Невертон взагалі відіграв матч так, що Луческу б його з команди вигнав: провал в атаці, нуль допомоги в обороні. Педро Енріке багато підключався до атак – і це відкривало Леху просто почесний коридор на лівому для Шахтаря фланзі.
При цьому така модель гри є і в половини суперклубів. Але, як у непристойному анекдоті, є нюанс.
Ось ми рахуємо українців у "старті" Шахтаря, деякі особливо патріотичні персонажі критикують Турана за недовіру нашим, але матч у Кракові змусив думати, що 3 українці – це ще й багато. Очеретько з Назариною (і Педрінью, безумовно) повністю програли центр поля, атаки Леха розрізали середню лінію, як ніж масло.
Без Бондаря і Матвієнка, звичайно, Шахтар провів поганий матч в обороні. Але, чесно кажучи, український склад центру захисту теж провалив занадто багато матчів, щоб всерйоз говорити про них як про лідерів.
Усього за 3 повних роки "гірники" пройшли шлях від команди, яка українським складом громила РБ Лейпциг, до колективу без виразного кістяка.
Кістяк, звісно, необов'язково має бути українським, але на тих бразильців, що в Шахтарі, надії ще менше. Як Педрінью з Феррейрою в компенсований до другого тайму час завадили один одному – не зрозуміють, напевно, і вони самі. Від такої гри зірки Шахтаря нервували: Аліссон, наприклад, просто кинув на землю Родрігеса після свого ж фолу.
Шахтар залишається командою настрою – командою, яка в найкращий день закидає сім, а в найгірший отримує у свої ворота чотири. Запозичу для заголовка визначення коментатора МЕГОГО – по-моєму, воно дуже точне.
Різник своїми руками витягнув Шахтар у чвертьфінал
Єдиний незамінний українець і став найкращим на полі. На самому початку другого тайму Лех мав виходити вперед навіть за сумою двох матчів – Різнику потрібні були всі грані майстерності, щоб відбити два удари поспіль. Про сейв під перерву сказано вище, а вже скільки разів голкіпер грамотно грав на виході...
Шахтар після продажів задорого (Судаков) і не дуже (Зубков, Сікан) просів на багатьох позиціях, але після розміну Трубіна на Різника став навіть сильнішим. Дмитро краще грає ногами, та й просто стабільніший – до нього практично неможливо причепитися щодо виконання обов'язків.
Мабуть, вихованці Ворскли краще приживаються в Шахтарі: Пятов став абсолютно особливою величиною в історії клубу. "Гірники" вже занадилися ходити цією річкою (Фесюн теж виховувався в Полтаві) – головне, щоб Ворскла не припинила існування.
Лех виграв матч, але програв плейоф. Це, якщо що, не хороша новина: тому що саме Лех програв, а не Шахтар виграв цю дуель.
У голі, що став вирішальним у матчі, трьома (!) останніми гравцями, які торкнулися м’яча, стали гравці Леха. Жоау Моутінью — це точно не той геніальний Жоау Моутінью зі збірної Португалії. Той знищував команди суперників, а не свою...
Поляки просто запороли багато моментів: дуже погано вийшов на заміну Голізаде, у вирішальний момент жахливо підлаштувався під м'яч Волемарк. У підсумку бісіклета Ісаке (не плутати з Ісхаком) стала вирішальною, але тепер прямо по курсу голландський АЗ.
І за три тижні, які відокремлюють від матчів із голландцями, Шахтарю потрібно не просто додати, а принципово змінюватися.