Сергій Ребров: Сил на клуб і на збірну вистачить

- Сергію, зізнайтеся чесно, коли ви виїжджали до Казані, напевно думали про що завгодно, лише не про чемпіонство?

- Тоді про перемогу "Рубіна" в чемпіонаті Росії ніхто не думав, не лише я... У ті дні всі мої думки були про те, як не підвести людей, щиро зацікавлених у моїх послугах. Проти того, щоб змінити обстановку і спробувати сили в російському футболі, який завжди мені подобався, я, природно, не заперечував. Навпаки, хотілося потрапити у хорошу команду, створити спільними зусиллями колектив, здатний показувати якісний, а головне -  результативний футбол.

Що говорити, якщо організатори прем'єр-ліги навіть чемпіонський кубок на наш матч з "Сатурном" не привезли... У минулому сезоні тому ж "Зеніту" заповітний трофей вручили відразу після закінчення вирішального для пітерців поєдинку. Проте ми зовсім не засмутилися, не до цього було. Головне - взяли "золото", стали кращими, довели у чесній боротьбі, що даремно дехто сумнівався у наших здібностях. А кубок від нас нікуди не подінеться - вручать швидше за все вже у найближчій грі, на очах казанських уболівальників.

Намір поборотися за високі місця з'явився у нас вже потім, коли з перших же турів пішли перемоги... Спочатку помріяли про Кубок УЄФА, потім апетит розгорівся - упускати настільки унікальний шанс ніхто в клубі не збирався. Ми готові були гризти землю зубами, рвати суперників на частини, але без спаду в грі Рубіна все-таки не обійшлося - в середині турнірного шляху трапилася невдала серія матчів. У той період очки втрачали буквально на рівному місці, і переживали почуття розгубленості...

"Рубін" - звичайний професійний колектив". Фото ФК "Рубін"

- Та ні, яка тут образа... Розумієте, я прагнув бути професіоналом, робити все добросовісно. Але ж завжди знайдуться уболівальники, яким подобаються одні футболісти і дратують інші... Вислови деяких людей на мою адресу я тоді прийняв дуже близько до серця. Але добре все те, що добре завершується - вчасно виїхав, і такий поворот подій виявився якнайкращим виходом для всіх. Тепер я абсолютно спокійний, оскільки точно знаю - скрізь робив роботу чесно і у непорядності помічений не був!

- Наполегливість, з якою наставник "Рубіна" Курбан Бердиєв хотів дістати вас у своє розпорядження, гарантувала постійне місце в основі?

- Довіру тренера відчував постійно. Інша справа, що спочатку довелося грати на позиції "під нападниками", і тут у мене далеко не все клеїлося. Плюс до всього не забивав... І лише на лівому фланзі півзахисту, куди мене з часом перевів наставник, стало все виходити - і передачі віддавати, і гольовий рахунок в Росії нарешті відкрити.

- Сергію, чим зараз є ФК "Рубін"?

- Звичайний професійний колектив, який має хорошу тренувальну базу, стадіон. Люди там працюють відповідальні - справжні профі. Ну і звичайно, же уболівальники! Казанці уміють по-справжньому фанатіти. Хочеться, правда, щоб на трибуни домашньої арени глядачів приходило більше. А то на поєдинках "Рубіна" з лідерами стадіон під зав'язку, на решті матчів заповнений лише наполовину. Можливо, наша участь в Лізі чемпіонів наступного року вплине на відвідуваність і значно підвищить інтерес до футболу у столиці Татарстану, не знаю. Але ми всі дуже на це сподіваємося!

- Які методи роботи Бердиєва?

- Наш коуч досить скрупульозно ставиться до роботи, багато часу приділяє підготовці до кожного конкретного матчу і на базі сидить, напевно, усі 24 години на добу... Безпосередньо перед грою ми детально вивчаємо суперника, а тренер підбирає тактику майбутньої битви. Загалом, здавалося б, нічого особливого, але самі розумієте, що видати на чолі нічим раніше непримітного немосковського клубу такий результат - це досягнення, яке, як мінімум, заслуговує на пошану.

- Та і віддача від кожного напевно теж. Вам так вже точно доводиться бігати на полі більше, ніж раніше.

- Якщо треба, то я завжди готовий носитися, як очманілий. Тут ось у чому фішка - в "Динамо" ми частіше атакували і, відповідно, контролювали м'яч. Рубін же більше грає від оборони, і всі півзахисники зобов'язані повертатися назад, віддано боротися за м'яч, перекривати зони... Нічого, сили у мене, слава богу, ще вистачає. В усякому разі, весь чемпіонат я провів практично на одному диханні. Втома, безумовно, накопичилася - не робот все-таки, але "батарей" вистачило якраз на сезон.

"Сил на клуб і на збірну вистачить". Фото ФК "Рубін"

- Я завжди готовий відгукнутися на запрошення до національної команди, але жодних контактів з Олексієм Михайличенком у мене ще не було. Хоча ще раз підкреслю: сил і на клуб, і на збірну у мене вистачить!

- Як збираєтеся відсвяткувати чемпіонство?

- Та ніяк! Зараз повертаюся до Казані - нам ще належить дограти два тури чемпіонату Росії. А потім планую гарненько відпочити, адже сезон був надзвичайно напруженим, і кожна гра відбирала багато енергії. Потрібно зарядити, оскільки наступний рік буде для "Рубіна" ще більш насиченим - захищати титул непросто, плюс до всього Ліга чемпіонів нас випробує на міцність.

Але найголовніше - хочеться подовше побути з сім'єю. Адже з рідними бачився рідко: вони прилітали на короткий час із Лондона, а у мене траплялися нечасті вихідні. Ось так і спілкувалися. І хоча цього було катастрофічно мало, що поробиш - робота. Контракт з казанським клубом у мене ще на рік, тому доведеться терпіти і працювати!

"Команда"