Українська правда

Босі кубинці і здирники з Камеруну: хто і як грав футбол з Росією після вторгнення в Україну

Росія - Сербія, ria.ru
Босі кубинці і здирники з Камеруну: хто і як грав футбол з Росією після вторгнення в Україну

Поки в Європі гримлять баталії Ліги націй, відсторонена від офіційних змагань збірна Росії натужно імітує футбол.

Позавчора команда Валєрія Карпіна розтрощила 5:0 крихітну Гренаду, і тепер у неї вже 7 поспіль "сухих" перемог із загальним рахунком 39:0.

Чемпіон розповідає, хто за останні три роки погодився грати з країною-агресором і чому це не має відношення до спорту.

***

Після 24 лютого 2022-го російська збірна ніде не виступала понад півроку.

УЄФА та ФІФА – ті ще чистоплюї, але тут їх похвалимо.

За вбивства й руйнування росіян вигнали з Ліги націй, не дозволили відбиратися на Євро та чемпіонати світу; їхні клуби виключили з єврокубків, після чого з РПЛ табуном побігли іноземці – понад 50 лише за перші місяці.

Що робити? З ким грати?

Спочатку в Москві вирішили – з тими, хто не відмовить.

Економічно та політично залежні країни Середньої Азії якраз такі, і 24 вересня 2022-го збірна Росії вперше з початку великої війни вийшла на поле. Це був Бішкек, столиця Киргизстану, де газон відривався цілими кусками.

Може, киргизам було не до садівництва через перестрілки на кордоні з Таджикистаном, в яких загинуло 56 чоловік?

В будь-якому разі, матч таки зіграли, і навіть не побилися, як блогери перед тим. Росія вимучила перемогу 2:1, а восени 2022-го продовжила експлуатувати колишні республіки СРСР – двічі по 0:0 з Узбекистаном і Таджикистаном. Ті навіть запросили Росію на Кубок Центральної Азії, що мав пройти влітку 2023-го, чим сильно налякали тренера Валєрія Карпіна:

"Ще не було підтверджено, де це відбуватиметься, Бішкек чи Ташкент. У Бішкеку ви пам'ятаєте, яке поле. Якщо воно ще буде сухе, а на вулиці +40... Це вбивство".

Приблизно в той же час збірна Боснії та Герцеговини скасувала спаринг у Санкт-Петербурзі, бо Едін Джеко, Миралем П'янич та інші не захотіли туди їхати.

Достоєвський? Пушкін? Толстой? Але наш вибір – екслідер Сельти Алєксандр Мостовой із тирадою в мікрофон, який випадково забув виключити:

"Мені після гри почали дзвонити, а я говорю: "Та я гру не дивився, мені не цікаво було". Чого її дивитися, якщо на три роки нас, б...ь, прибрали? На три роки мінімум, правильно? Б...ь. Нащо її дивитися, з киргизами ще, хто там, б...ь. Пісарєва дивитися, цього афериста, який, б..ь, бачив, в Хімки , б...ь прийшов, незрозуміло як, б...ь, прибрали, б...ь – і знову в збірній. Це ж смішно".

***

Смішне, однак, лише починалося.

В березні 2023-го Росія провела ще два спаринги – 1:1 з Іраном та 2:0 з Іраком, де при владі проіранський режим.

Ну, але далі "друзі" закінчилися, і довелося діставати гаманця.

Камерун, чий 91-річний диктатор Поль Бія місяць тому подався на нові вибори, заодно заборонивши публічне обговорення свого віку, став у чергу першим.

"Ми готові зіграти, якщо РФС заплатить певну суму. Тоді наша федерація обов'язково домовиться", – заявив генсек камерунців Блез Джунан.

Авжеж, РФС погодився – цілий Камерун!

12 жовтня збірні мали вийти на поле "ВТБ Арени", але раптом сталося "ЧеПе" – африканці заявили, що не отримали грошей, отже, грати не будуть. Генсек РФС Максім Мітрофанов виправдовувався:

"Зараз дуже складно організовувати платежі за кордон. Щоб гроші дійшли до Камеруну, вони повинні пройти через Європу. І от в якийсь момент в одному з європейських банків їх заблокували. Ми зробили переказ за два тижні до матчу, але ще в день гри гроші до Камеруну не дійшли".

В підсумку, африканцям таки пояснили, що таке санкції, і вони вийшли на поле, аби програти 0:1.

ЗМІ писали, що за вечір Камерун отримав чистими 900 тисяч євро – і це в пору занепаду "Неприборканих Левів", коли в команді й близько нема зірок, калібру Ето'О.

***

Вже за 2 місяці, в листопаді 2023-го, росіяни вирішили так не витрачатися, і привезли...

А, власне, кого привезли?

Збірна Куби – аутсайдер, але, ймовірно, у справжніх збірників з Острова Свободи футбольне взуття в наявності. А от у кубинців, що прибули до Волгограду, його не було.

"Вони взяли пару Demix, кілька пар Puma для натурального газону, і кілька пар Adidas Crazyfast 4, – розповідав продавець Спортмастера Алєксандр. – Загалом вийшло десь на 100 тисяч. Все сплатив РФС: з ними був російський агент, він якраз оплатив. Вони мають свої домовленості, скажімо так".

Генсек кубинської делегації Мігель Анхель Діас виправдовувася – мовляв, у нас на острові всі поля синтетичні.

Авжеж, це брехня.

Ну, і матч з цими "професіоналами" нагадував фарс від початку, коли кубинцям взялися вручати коровай дівчата в хакі, добряче тих перелякавши. Підсумкові 8:0 хіба додали певності, що то був не футбол, а показуха.

***

У березні 2024-го афери продовжилися.

Вперше з початку повномасштабки до Росії завітала європейська збірна – авжеж, Сербія. Братушки, Кустуріца, погане НАТО – оце все.

Співаків для передматчевого концерту вибирали ніби навмисно. Від РФ – Грігорій Лєпс, якому давно заборонили в'їзд до США через зв'язки з криміналом. Від сербів – Свєтлана Ражнатович, вдова Желько Ражнатовича, одного з найжорстокіших військових злочинців 90-х, відомого як "Аркан".

Навіть дивно, що з футболом сербів так тупо "кинули". Вже на 20-й хвилині в дуже спірній ситуації їх покарали вилученням і пенальті. Ви колись таке бачили в спарингах?

Турецький арбітр Арда Кардишлєр має погану славу. Восени 2024-го він досудився до того, що його погрожували вбити фани Бешикташа, а ліга відсторонила на 80 днів, повернувши лише на ВАР – і то в другий дивізіон.

Ясно, що прибиті суддею зі старту серби вже не особливо пручалися – і програли 0:4.

***

Вже наступний матч проти Парагваю зірвався через теракт (чи що то було?) в Крокус-Сіті-Холл.

Ще далі – Білорусь, але то було так нудно й передбачувано, що навіть промови Лукашенка з нагоди дня заснування чергового колгоспу цікавіші.

Ну, і нарешті влітку 2024-го росіянам випав шанс зірвати дійсно великий куш. Їх покликали до В'єтнаму на турнір LPBank, де переможець отримував 10 тисяч доларів, срібний призер – 7 тисяч, а бронзовий – 5.

Учасників, власне, теж було троє – Росія, В'єтнам і Таїланд.

Це дивовижно, що навіть цей приз росіянам не дістався. В'єтнамців-то в Ханої вони перемогли 3:0, але далі налетів тайфун "Ягі" – і всім стало не до футболу.

Карпін після повернення в Москву навіть радів: "Добре, що ніхто не знепритомнів і не вмер. Краще вже грати за -10, ніж за такої вологості".

***

Ну, але це порядні країни вибирають гарні умови. З непорядних Камерун бере втридорога, тож вони шукають, що дешевше.

Восени 2024-го росіяни дослідили усе футбольне дно в пошуках суперників, і нібито зголосилися Пакистан та Бруней – 198-е і 184-е місця в рейтингу ФІФА відповідно.

Кишенькові ЗМІ вже навіть написали про майбутніх суперників, коли раптом Пакистан ошелешив заявою:

"ПФФ не відправляла жодну команду до Росії. Гра в цю паузу, як було сказано раніше, неможлива. Команда, яка їде у п'ятницю до Росії, – це не національна збірна нашої країни".

Ех, а могли би бутсами запастися на халяву.

Колишній віцепрезидент ФІФА Вячеслав Колосков обурювався: "Ми що, смітник якийсь? Підбираємо все, що йде до нас?"

На цьому питанні ми багатозначно промовчимо.

Тим паче, в календарі у росіян попереду був Бруней – і навіть той прислав наполовину основний склад.

"В нас не було часу, ми готувалися лише два дні. В половини команди були проблеми з документами", – виправдовувався тренер Вінісіус Еуторопіо.

Після цього РФС здійняв бурю – мовляв, ми домовлялися про основу. Заспокоювати несподіваних спонсорів взявся секретар футбольної асоціації Брунею Фейсал Юсофф:

"Дякую великому РФС, який все організував і взяв усі витрати на себе. Росіяни були навіть у Дубаї, допомогли з пересадкою. Не можу сказати, що я здивований, але це просто вау, правда. Ви можете спитати інших людей з нашої федерації та збірної про прийом, який вони нам організували. РФС сплатив нам геть усе, ми не витратили жодного долара. Сподіваюся, мої гравці використають шанс зіграти в Росії та доведуть, що збірна Брунею може вважатися однією з найкращих команд в Азії".

Шанс брунейці, як не дивно, не використали, і програли 0:11.

***

Нарешті, останній матч 2024 року від росіян – то 4:0 проти Сирії.

Надворі було 24 листопада, і усе виглядало, як банальна гра імперії та її сателіта. Хто ж знав, що вже за два тижні в Алеппо почнеться наступ повстанців, а за три – Башар Асад втече в сторону Віктора Януковича?

Більш незалежний Таджикистан від ще одного спарингу восени 2024-го відмовився – схоже, там прочитали інтерв'ю Юссофа й захотіли грошей теж.

Занзібар – напівавтономія у складі Танзанії, що має свою збірну, – також пропозицію відхилив, але запевнив, що може зіграти з Росією в майбутньому.

Ну що за люди, га?!

Через низку відмов один зі зборів росіяни провели взагалі без матчу. Їм пропонували зіграти з командою мас-медіа, але Карпін не погодився, і лише зводив своїх в кіно на фільм про Фьодора Чєрєнкова. На тому й роз'їхалися.

"Я готовий привезти футболістів із Лівану, із Сирії, ще можу знайти пару країн. Можна Африканський корпус попросити, вони з Чаду привезуть і з Центральноафриканської республіки", – кричав депутат-фрік Мілонов.

Тим часом люди, які щось вирішують у футболі, у Москві вже давно не хорохоряться.

***

Війна триває – отже, в УЄФА та ФІФА попри очевидні фінансові стимули нема приводу повертати Росію до офіційних змагань.

Спаринги допомагають не падати в рейтингу ФІФА, але позаочі в РФС визнають, що розраховують на кваліфікацію в кращому разі до ЧС-2030.

Таким чином, потрібно ще дуже багато товарняків, от тільки світ знає про ситуацію росіян, тож навіть аматори з джунглів вимагають мільйони. Страшно уявити, скільки б захотіли Бразилія чи Аргентина.

Та й потім, якщо гроші знайти – нащо? Аби програти? Але в Кремлі одержимі перемогами настільки, що "братушок" сербів засудили.

Ось як все складно.

"В першій половині 2025 року суперниками збірної Росії будуть європейські збірні. Вони будуть сильнішими за Сирію, В'єтнам і Бруней", – обіцяв минулого грудня президент РФС Алєксандр Дюков.

Насправді ж позавчора Росія перемогла Гренаду, а у наступний вівторок зіграє проти Замбії.

Те, що російський чиновник збрехав, – звичайна справа, так у них завжди.

А от бачити, як світовий футбол обходить Росію стороною; як вона намагається затягнути до себе бодай карликів, а ті пручаються, – це і ново, і приємно.