Про "клопів" і "гнид" у "Волині"
Матч 24 туру чемпіонату Україну ПФК "Севастополь" - "Волинь", у якому з рахунком 4:1 перемогла кримська команда, ще до початку поєдинку занесли до переліку "дивних". Ні, не "договірних", а саме "дивних". Справа, у тому, що в розряд договірних, за всю історію україснькому футболу, було офіційно внесено лише дві гри -"Борисфен" - "Полісся" та "Карпати" - "Металіст".
Усі інші ігри, які викликають певний розглос серед журналістів, фахівців та вболівальників, варто називати "дивними".
Гра Луцька та Севастополя не виключення. Щоб переконатися у справедливості судження про "дивний" характер матчу варто подивитися відео голів, які забивалися у ворота "Волині". Все було дуже просто...
Ціна цього матчу також дуже велика - "Севастополь" бореться за виживання в Прем`єрі-Лізі, а "Волині" вже нічого не потрібно, а розмови про єврокубки - це лише мрія Віталія Кварцяного, але не футболістів команди.
За інформацією "Чемпіона" з джерел у ПФК "Севастополь", перед грою з "Волинню" у президента цієї команди пана Красільнікова була розмова з Ващуком та Максим'юком. Про що вони домовилися - питання до відповідних органів Федерації футболу України.
Ще один доказ "дивного" харакетеру цієї гри - це післяматчева прес-конференція головного тренера "Волині". Ось лише кілька витримок з розмови Кварцяного з журналістами:
"До гри я бачив тільки очі, у перерві ж половина команди вже чомусь ховала погляд".
"Я зараз подивився на команду, і мені здалося, що це якісь інопланетяни. Ми планували готуватися до матчу з "Іллічівцем" у Криму, перерахували гроші (серйозну суму), але я їх забираю. Мені соромно перебувати в Криму, мені соромно тут готувати команду, тренувати... Я не знаю, що має статися, щоб в команді відродився мікроклімат. У нас в команді є клопи і гниди. Але я не можу їх розкрити, я не Шерлок Холмс."
"Я звик довіряти людям, і я щирий з футболістами (напевно, занадто). Маємо право говорити про мотивацію. У мене є відповідальність перед клубом і футболістами. Вони не образилися, так щоб зовсім нічого. Тим більше, я сказав, що приїжджаємо додому і отримуєте зарплату за два місяці, у нас і боргів немає ... Але деякі люди живуть одним днем, заробляючи собі славу. Я ж пережив голод, тому переживу і достаток. Але за 21 рік, який я працюю у Луцьку, не було такого незрозумілого колективу, який створився після Нового року..."
"Вчора говорили про мислення, про роботу, куди бігти, але всі біжать не туди. Може так треба сьогодні? Я, як тренер, хочу, щоб вони бігли на захід, але їм хочеться бігти схід, що зручно для команди з Севастополя. Їм вигідно, щоб мої бігли не в той бік, а я, щоб залишився в дурнях, і ось тут сидів перед вами чимось зганьблений."
"Після гри я не потиснув руку вашому президенту. Він підійшов, але я сказав, що руки йому не подам, причому ніколи. Тренер не підходив, але і я до нього не підійду і не привітаю з перемогою, хоча тренер повинен бути дипломатом і приховувати свої емоції. Але я не можу плюнути через себе, тому що я не хочу цього робити. Що ж стосується "Севастополя", то їм треба було побудувати десять стадіонів, а не базарів, і потім грати. Що мені говорити про "Севастополь"?"