Прем'єр-ліга. "Металіст" - "Карпати" 2:1. Важка перемога харків'ян без Маркевича

Зустрічі з "Карпатами" (написано у множині, бо вже за кілька днів цим же командам належить зіграти між собою у Кубку України) ставали на даному етапі доволі серйозним випробовуванням для "Металіста". Справа у тому, що вони мали протидіяти незручному супернику без головного тренера. Мирон Маркевич, як відомо, отримав травму у матчі ветеранів, після чого йому була зроблена операція.

Тож, харківським футболістам потрібно було грати за себе і, так би мовити, за того хлопця. І відверто кажучи, іноді краще грати певний час у меншості, але з підказками тренера, аніж взагалі без нього повний поєдинок. Так що у цьому був досить великий мінус для "Металіста".

"Карпати" приїхали у Харків скромно. Олександр Севідов відразу зазначив, що його підопічним буде важко, адже в одному з попередніх матчів львів'яни вже стрибнули вище голови, обігравши "Шахтар". А з "Металістом", на думку наставника, мало бути ще важче. Однак, знаючи непоступливість "зелено-білих", експерти, вболівальники та журналісти називали саме цей поєдинок центральним у турі. Хоча з таким твердженням цілком могли посперечатися "Дніпро" та "Ворскла", які мали зустрітися наступного дня.

Виявилося, що Севідов був абсолютно правий. Уже до 20-ої хвилини "Карпати" "летіли" 0:2. І чогось хорошого у їхній грі не було видно. "Металіст" тримав ініціативу та пресингував суперників, ніби до них завітала якась команда з першої чи другої ліги. При цьому харків'яни робили ставку не на навіси, не на короткі розіграші, а на... дальні удари. Саме такі вдалися Гомезу та Сосі.

Хвилині на 30-ій "Металіст" вирішив узяти перепочинок. Але й у цей час нічого у "зелено-білих" не виходило. Навіть пригадати біля воріт Дішленковича немає чого. На тому, власне, і пішли команди на перерву. На перепочинок, який змінив усе з ніг на голову.

У другій половині вже про "Металіст" не можна було сказати, що це лідер. Спочатку здалося, що "Карпати" просто заведені після перерви, тому і пішли в атаку. Подумалося, що надовго їх не вистачило. Аж ніяк! Львів'яни створили стільки моментів, що можна було два або навіть три матчі виграти.

Розпочалося все з того, що Васін і Федорчук не розібралися, хто ж з них був в оффсайді. І Валерій своєму молодому партнеру не поступився. Однак повтор показав: саме Федорчук був у положенні поза грою, а Васін міг за правилами вийти один на один, залиш саме йому м'яч. Згодом Ткачук головою пробивав у дальній кут після подачі з кутового. У цьому епізоді Папа Гуйє врятував свою команду та виніс м'яч з лінії воріт.

У "Металіста" не виходило нічого. До того ж Ільющенков упіймав кураж, відмінно діючи у небезпечних моментах. "Карпати" ж створюють ще дві гольові атаки. Бартулович із забійної позиції пробив вище воріт. А що сталося далі, так це у жодні ворота не лізло. І особливо - у харківські. Федорчук видряпав м'яч у Гуйє та віддав на Бартуловича, який прострілив на вільного Гладкого. Тому залишалося лише не влучити у Дішленковича, однак це йому не вдалося. Але і потім все проти гостей було: м'яч рикошетом від Азеведо влучив у стійку воріт і полетів на кутовий!..

І все ж "Карпатам" пощастило забити. Це Бартулович наважився на дальній вистріл, який досяг мети. У "зелено-білих" ще залишалося 20 хвилин, але все зіпсував Віталій Годулян. Власне, не сам арбітр, а Бартулович. Младен зіграв грубо проти Ксьонза, після чого нецензурно почав спілкуватися з тренерським штабом "Металіста". Дві жовті картки за секунд десять - і до побачення. У меншості львів'яни нічого не створили.

"Металіст" здобув чергову перемогу та повернув собі лідерство у турнірній таблиці. А матч, як і очікувалося, виявився дуже важким для харків'ян без Маркевича. "Карпати" ж у принциповому протистоянні показали характер, однак зовсім трішки їм не вистачило для добротної сенсації. Хоча, беручи до уваги другий тайм, вони на нічию точно награли.