Українська правда

Прем'єр-ліга. "Карпати" - "Волинь" 2:0. До Львова повертається надія

Сергей Шемшученко — 18 листопада 2012, 21:22

Пристрасть, пристрасть та ще раз пристрасть - ось головні козирі "Карпат" в останніх двох домашніх матчах. За рахунок насамперед бажання команда рознесла "Кривбас" 6:0, а тепер мала шанси вчинити щось подібне із принциповими суперниками по "дербі".

Адже почалося все не просто добре, а навіть фантастично. Вже на першій хвилині рахунок було відкрито за рахунок швидкої комбінації, в котрій вирішальну роль зіграли Гладкий та Лукас. Перший вчасно пропустив м'яч на іспанця, а той здійснив рейд, заплутавши захисників гостей, котрі, мабуть, ще не відійшли від думок, які були перед матчем.

Якби одразу Ощипко забив другий гол, то 6:0 не були б такими вже неймовірними. Ігор вибіг на ворота після хорошого пасу Кенія, але бив у падінні і достатньо сильно м'яч проштовхнути не зміг, захисник вибив з лінії воріт. Ще за пару хвилин сам Кенія не реалізував вихід на ворота Літовченка і здалося, що "Волині", а точніше Анатолію Дем'яненку час замислитися над замінами.

Та поступово гості вийшли зі стану "гроггі" і самі почали турбувати "левів". Для початку ударами здалеку (тут пару разів приклався Савіч), а потім й до штрафного майданчика почали доводити справу. В основному вони це робили за рахунок флангових атак, які завершували прострілами. Найкращий шанс мав Пилипчук - Шандрук з правого флангу виклав м'яч, як на блюдечку, але його партнер примудрився з кількох метрів не влучити у порожній кут воріт.

Згодом Пилипчук вирішив проявити себе як асистент. Він класно подач на голову Шикову, котрий підключився до атаки. Ванче бив непогано, але Богатінов добре обрав позицію. "Карпати" зрозуміли, що пахне смаженим і почали грати активніше. Худоб'як не реалізував третій за тайм вихід своєї команди віч-на-віч, пробивши повз дальній кут воріт "Волині". Потім зі штрафного приклався Лукас, але все ж до воріт було далеченько, тому Літовченко встиг підготуватися. На тому команди й пішли на відпочинок.

По перерві була певна плутаниця з замінами в лучан. Спочатку готувався вийти на поле Суботіч, але згодом Дем'яненко дав команду замінити Насонова Бабиру. Згодом швейцарця все ж довелося кидати в бій, але буде це вже з рахунку 0:2 не на користь його команди. Втім, до цього можна було й не доводити - "Волинь" непогано почала другий тайм.

Вже в дебюті два шанси мав Овонікоко. Спочатку його підключення до атаки застало зненацька суперників, лише в останній момент під удар з забійної позиції кинувся оборонець. Потім Богатінов дуже довго вводив м'яч в гру, чим ледве не скористався нігерієць. Був би відскік м'яча більш вдалим у цій грі стався б не лише найбільш швидкий гол першості, а й найбільш курйозний. Але справа закінчилася лише кутовим.

Ігрову перевагу, що мали лучани, вони втратили ближче до середини тайму. Спочатку "Карпати" організували атаку, яку мав завершити Лукас, але іспанець не "виконав". А за пару хвилин суперпрохід здійснив Ксьонз, котрий переграв півзахисту "Волині" та віддав на Кенія. Грузинський хавбек показав, чому його тримали у "Шальке" навіть попри всі травми. Взагалі, Леван додає з кожною грою і був би перспективним придбанням навіть для клубів топ-четвірки. Тому прикро, що дограти матч він не зміг через пошкодження, яке йому "подарував" Шандрук.

Звинуватити Олега за це не варто, ігровий епізод, що став наслідком відчаю футболістів "Волині". Адже вони розуміли, що два голи відіграти у теперішніх "Карпат" досить важко. Костову вдалося стабілізувати склад, котрий за наявності всіх хавбеків у добрих формі та гуморі виглядає досить перспективно. Починає подавати ознаки життя Гладкий, а отже є шанс, що до лінійки Лукас-Ксьонз-Кополовець (не забуваємо про Голодюка і Штіліча) додасться форвард, що зможе якщо і не реалізовувати шанси, то допомагати партнерам. Принаймні з огляду на рівень гри, продемонстрованої "Карпатами" в цій зустрічі, хочеться вірити, що повернення команди у вищу половину таблиці все ж відбудеться ще в цьому чемпіонаті.