Українська правда

Прем'єр-ліга. "Карпати" - "Кривбас" 2:0. Що і треба було довести

Сергей Шемшученко — 2 травня 2012, 22:18

Перед матчем більшість фахівців, вболівальників і, звичайно, букмекерів вважало "Карпати" однозначним фаворитом зустрічі. "Біло-зелені" не підвели прогнозистів - перемога над "Кривбасом" була здобута не без нервів, але дуже впевнено. А от інтерпретації того, що сталося у грі, в якій "Карпати" здобули можливо вирішальні очки у битві за місце в "вишці" наступного, можуть бути різні.

Чесно кажучи, не зрозумів нащо футболісти "Кривбасу" вмовляли разом з керівництвом клубу не йти Юрія Максимова. Сказати, що вони не демонстрували гри, гідної рівня вищої ліги першості України - нічого не сказати. Кожен третій, а те й другий пас - у ноги супернику, постійні помилки біля власного штрафного майданчика, прострація та дитячі помилки у моментах, коли забивали "леви".

Але теперішні "Карпати" перебувають у такому стані, що скористатися всім цим "добром" змогли лише у другому таймі. Переможний гол провів Кополовець, котрий стояв-стояв у офсайді, а потім раз - і через Сердюка став "чистим". Нащо досвідчений захисник, котрий чудово бачив ситуацію, зробив крок назад, дозволивши Михайлу після пасу Лукаса спокійно переграти Бойка - питання.

Питання є і з другим голом. Ривок Федецького лівим флангом, простріл - і захисник, котрий котився у підкаті "забуває" руку позаду себе. Попробуйте так зробити, цікаві результати гарантовані. Бойко з посмішкою спостерігав за приготуваннями Касьяна, котрий спокійно з "точки" розвів воротаря та м’яч по різних кутах.

Після пенальті "Карпати" робили все, аби випадково не забити третій, а то гостям буде вже занадто сумно повертатися до Кривого Рогу. Як наслідок - спокійна перемога з різницею в два голи, але головне не це. За великим рахунком, цікаво лише одне - що було основною причиною безвілля гостей в цій грі?

Одні можуть сказати, що турнірна мотивація у команди відсутня і викладатися хлопцям, котрі повернуться з оренди до рідних клубів нема сенсу. Другі, більш цинічні, що мотивація була, але "зовнішня". Треті, що команда "плавить" тренера (вже ж вдалося, нащо продовжувати?). Четверті, романтично згадають, що пару сезонів тому в аналогічній ситуації "Кривбас" проявив дива волі та врятувався від вильоту, обігравши "Карпати" на фініші сезону. П’яті - що просто такий вже рівень у команди, як і в її опонентів, що хочеться плакати, дивлячись на це видовище.

Нема сумнівів лише в одному. Те, що відбулося у Львові в середу, 2 травня, майже не має відношення до того Футболу, спостерігаючи за яким в дитинстві, гравці команд вирішили стати лицарями найпрекраснішої в світі Гри. Даруйте за пафос, але може хоч він трохи пом’якшить вельми сумні враження від гри на стадіоні "Україна". А поки - вітання "Карпатам", котрі здобули три очки та зробили дуже великий крок до збереження прописки в Прем’єр-лізі.