Прем'єр-ліга. "Дніпро" - "Металіст" 2:2. Битва, яку ніхто не програв
Такою вже була воля календаря, що цього сезону два матчі, яких більшість фанів чотирьох кращих команд країни чекають найбільше у сезоні, мали бути зіграними в одному турі. А тому, не встигли вщухнути пристрасті після суботнього "класико", а у понеділок у Дніпропетровську вже настала черга одного з найзапекліших українських дербі - "Дніпро" приймав "Металіст".
Це саме той випадок, коли навіть відсутність турнірної мотивації (а для харків’ян сезон фактично закінчився ще у четвер) не грає ніякої ролі - на перший план виходять зовсім інші мотиви. "Металіст" дозволяв собі грати останні ігри на внутрішній арені, особливо не переймаючись за результат; не виключено, що наступні тури взагалі стануть дебютними для багатьох дублерів "жовто-синіх". Але саме цього тут, на полі "Дніпро-Арени" (яке, треба визнати, знову стало схожим на футбольний газон, а не на зону бомбардувань), "Металіст" був готовий дати бій своєму найзаклятішому суперникові.
Темп грі був заданий вже на першій хвилині зустрічі, коли стійка врятувала ворота Дішленковіча після удару Зозулі. Самі ж "дніпряни" дозволили гостями створити перший момент у відповідь, коли Каніболоцький випустив м’яча з рук у карному майданчику - на щастя для "Дніпра", Едмарові, який був найближче до епізоду, вдалося лише наосліп прострілити уздовж воріт, де ніхто з партнерів не відгукнувся. Калініч пробив трохи повз ворота, Девіч марно малював пенальті - гострі моменти біля обох воріт змінювали один одного. Гойдалки тривали аж доки "Металіст" не відкрив рахунок: Соса увійшов з м’ячем до карного майданчика, обігрався з Девічем і розстріляв Каніболоцького.
Старт другого тайму вийшов дещо сумбурним, і допомогли цьому вболівальники обох команд. Гості, більшість яких впустили на трибуни лише перед перервою, одразу вступили у перепалку з прихильниками "Дніпра" на сусідніх секторах, і невдовзі запалені фаєри полетіли у натовп "цивільних" вболівальників господарів. Натомість ультрас "Дніпра" за ціль своїх атак вибрали Дішленковіча, біля якого спершу вибухали петарди, а згодом і димові шашки полетіли на поле, спричинивши паузу у грі. Але всі ці пристрасті зайняли небагато часу, і прийшов час забитих голів.
"Дніпро" свій м’яч забив після того, як Матеус найкраще зорієнтувався у тій метушні, що виникла у штрафному майданчику після навісу зі штрафного. Але не минуло й хвилини, як "Металіст" знову вийшов уперед. Захист господарів не втримав Марко Девіча, і той не лишив воротареві жодних шансів.
Такий поворот дещо вибив з колії "Дніпро", і на деякий час ініціатива перейшла до гостей. Але, чим менше часу лишалося до кінця поєдинку, тим сильнішою ставала напруга біля воріт харків’ян. Коноплянка все частіше не лишав суперникам іншого виходу, як фолити на ньому, і нарешті одне з таких порушень призвело до результативного штрафного. М’яч після удару Ротаня пролетів повз усіх польових гравців у штрафному, пройшов крізь руки Дішленкоіича й опинився у сітці воріт. 2:2. А грати ще не так і мало!
Після голу "Металіст" кинувся був відновлювати перевагу, але після однієї з масованих атак був пійманий Матеусом, який ледь не втік на пусту половину поля гостей. Забіг бразильця грубо перервав Девіч - пряма червона картка. Шість хвилин у більшості "Дніпро" провів на половині поля "Металіста", але вирвати перемогу так і не зумів.
Тож битва вдалася на славу, хоч ніхто й не переміг - хоча правильніше буде сказати, що ніхто не програв. Такі матчі не лишають глядачів байдужими. А на фоні іншого центрального матчу туру хочеться окрему подяку висловити арбітрові Можаровському, який чудово провів матч, не зіпсувавши боротьби, але й не давши суперникам вбити один одного. Ну і, звичайно, як можна забути про чергову бронзу "Металіста", яку він забезпечив саме після цього поєдинку.