Прем'єр-ліга. 8 тур. Волинь - Металіст - 2:1. "Одужання" команди Маркевича не закінчилося
Кілька днів тому після впевненої перемоги "Металіста" у Лізі Європи над "Динамо" з Бухареста довелося писати, що все йде до того, що криза у харківській команді закінчилася. Як показав матч із "Волинню" висновок був зроблений зарано, хоча для невдачі підопічних Маркевича у Луцьку були свої об'єктивні причини.
По-перше, як не банально, кадрові проблеми. Тайсон, який у згаданому матчі єврокубка був найкращим на полі, як розповів тренер після звітної гри, встиг травмуватися за ті півгодини, що провів на полі у четвер. Фініньо тільки-но відновився від травми і ще не набрав кондицій, а ставити молодого Барвинка, який втомився у четвер, Маркевич не наважився. Нарешті, як показав цей матч, після продажу Девіча у "Шахтар" в команді нема класного форварда з українським паспортом.
На останньому зупинюся окремо. Думається, що Мирон Богданович із задоволенням залишив би на полі свого улюбленця Крістальдо, але оскільки вже вирішив посилити атаку, випустивши Марлоса замість Шарпара, то відповідно треба було знімати й когось з легіонерів. Лисенко на полі просто розчинився, хоча, справедливості заради, скажемо, що і Крістальдо не виблискував, проте атаки підтримував більш вдало, на відміну від Володимира, котрому, як здавалося, було не надто зручно в оточенні бразильців й аргентинців, які розуміють один одного з напівслова.
По-друге, "Металіст" знову трохи розслабився після забитого. Покарання цього разу вийшло миттєвим, Бікфалві класно виконав штрафний, підловивши міні-помилку Горяінова, котрий фактично був спійманий на протиході. Докласти чимало зусиль аби вирватися з-під пресингу "волинян", забити (хороша комбінація, в якій Вілліану лишалося лише розстріляти воротаря), і отак одразу дозволити супернику нівелювати свою перевагу. Є від чого впасти у відчай звичайній команді, але ж "Металіст" нібито претендує на звання гранда, тому все ж мав би краще сприйняти удар.
Тема отримала розвиток наприкінці першого тайму. Знову ж питання до здатності тримати концентрацію. "Металіст" захопився атаками, котрі несли в собі значний елемент сумбуру і проґавив контрвипад. Пилипчук навісив з лівого флангу (опонентом був Шелаєв, котрий замінив травмованого Вільягру, це знову ж до питання про кадрові проблеми), а Суботіч здійснив ривок з-за спини Торсільєрі. Після матчу Маркевич критикував Олега, але ж у цьому епізоді є серйозні нарікання на дії аргентинця.
Суботіч взагалі залишив приємне враження. Вихованець англійського "Портсмута", що має сербське коріння та швейцарський паспорт, був дуже активним, намагався тримати в напрузі захист гостей і не боявся йти у дриблінг незалежно від того хто протистояв йому - потужний Гуйє чи різкий Фініньо. Можливо, "Волинь" відкриє українському футболу ще одного хорошого нападника, як це було зі згаданим вище Девічем. А поки в Даніеля складається дуже непогана зв'язка з румуном Бікфалві і за підтримки моторного Аржанова, котрий оживає після "лавки" в "Арсеналі" вони можуть стати основою непоганої банди.
По-третє, команда Дем'яненка у другому таймі показала, що вміє вчитися на власних помилках. Не так давно "Волинь" вдома без варіантів програла "гірникам", пропустивши першою і з часом просто розвалившись. Зараз же після вдалого першого тайму у другій половині зустрічі було не гірше продовження. За великим рахунком, "Металіст" мав лише одну 100-відсоткову нагоду для голу, але на 68-й хвилині Вілліан примудрився влучити у захисника, котрий стояв на лінії воріт.
Усе інше - в кращому випадку напівмоменти, котрі легко перекриваються двома нагодами, які мали Павлов та Стевіч. Перший не обробив м'яч у простій ситуації (судді все одно зафіксували офсайд), другий не реалізував чистий буліт, коли його вивели на ворота Горяінова. Суддя додав 5 хвилин, котрі перетворилися на 8, Хав'єр красиво бив через себе, але не влучив у ворота, і гра закінчилася справжньою сенсацією.
Після таких ігор хочеться махнути на все рукою і вважати, що поки у нас є такі переслідувачі грандів, інтриги в нас не буде. "Дніпро" примудряється грати внічию, ведучи в рахунку два голи. "Металіст" взагалі програє команді, яку "Шахтар" з "Динамо" просто не помітили. Та все ж десь жевріє надія, котра, як відомо, вмирає останньою. Може, просто треба поглянути на ситуацію з іншого боку і повірити, що у Луцьку створюється міцний середняк, з котрим просто не буде нікому? Проте з огляду на співвідношення сил у дуелях "Волині" з дуетом грандів треба щонайменше почекати другого кола. А поки записати "Металісту" чергові "минус три" у таблицю гонитви за лідерами.