Прем'єр-ліга. 5 тур. Шахтар - Ворскла - 4:1. "Танець з шаблями" для Євтушенка
Вадим Євтушенко все ще не може адаптуватися до ролі тренера команди вищої ліги першості України. Очікування від дебюту фахівця у цій якості в міжсезоння були не надто оптимістичними, адже команда після втечі Павлова до Маріуполя знаходиться у "підвішеному" стані. Чутки про перехід кудись лідерів "ворсклян" курсували все міжсезоння, але все це не виправдовує проблем, котрі помітні у діях колективу.
За великим рахунком, "Ворскла" поки так і не показала гри, з котрою можна бути впевненим у збереженні місця в середині таблиці. Більш того, найбільш песимістичні прихильники клубу вже кажуть про можливий виліт "зелених" з "вишки", але до цього, хочеться вірити, не дійде. Звісно, за умови збереження згаданих вище лідерів та відновленню їх мотивації тренером.
З точки зору оцінки перспектив "Ворскли" візит у Донецьк виглядав хоч і страшним, але все ж таки реальним тестом. І тест цей "Ворскла" не склала, хоч певний час формально і була близька до паритету з "професором". Однак сталося це, швидше за все, за ініціативи самого "професора", тобто "гірників", котрі занадто вже заспокоїлися після двох швидких голів.
І було від чого, чесно кажучи. Для "Шахтаря" зараз стає фірмовим знаком тиск на старті зустрічі та швидкий гол. Вочевидь, команда хоче таким чином зекономити сили та нерви, адже грати з позиції сили завжди значно зручніше, та й на даному етапі сезону очки втрачати аж ніяк не можна. Тому тріо Девіч - Фернандіньо - Мхітарян з перших хвилин почало викручувати позвонки оборонцям суперників. І Генріх відзначився вже на 8-й хвилині, обігравши захисника та пробивши так сильно, що Долганський не зміг зупинити м'яч на шляху до сітки.
Фернандіньо в ці хвилини виконав аж 4 постріли, найефектніший прийшовся у перекладину, але забити йому так і не судилося. Зате судилося Девічу, котрий скористався ідеальним пасом Мхітаряна. Генріх зараз набрав таку форму, що фанам "Шахтаря" треба просто молитися на те, щоб гравець не отримав травму за місяць, що залишився до старту в Лізі Чемпіонів. Він і забиває, і віддає, і переграє опонентів, при цьому все це виконується з такою легкістю, що питання про найкращого гравця команди (а може і всього чемпіонату) зараз просто не стоїть.
Саме Мхітарян зняв всі питання щодо переможця у другому таймі, замкнувши простріл Шевчука. І лише в останньому голі (Срна віддав на Ілсіньо, а той виконав простріл на Тейшейру) не брав участі хавбек, на честь котрого вже 4 рази цього сезону на "Донбас-Арені" лунав знаменитий "Танець із шаблями" його співвітчизника Хачатуряна. Три голи, які Генріх забив на виїзді, лише значать, що йому зараз дійсно байдуже проти кого і де грати.
А що ж "Ворскла"? Вона відзначилася активністю у другій половині першого тайму. Кілька разів приклався по м'ячу Сапай, але двічі не міг влучити у ворота, а ще один шанс не дозволив використати П'ятов. А потім на авансцену вийшов Янузі - спочатку його загубили в центрі штрафного, але албанець пробив головою вище воріт. А потім все ж покарав оборонців за неузгодженість дій, продерся по центру і заштовхав м'яч у ворота. Забігав Безус, але надовго його не вистачило - і справа не у "фізиці", а у тому, що Луческу в перерві провів виховну роботу.
Румунського "заводу" знову вистачило десь на 35 хвилин, а потім Чигринський почав фестивалити: то Матвєєва при штрафному прогавить, то п'ятою пас вирішить перервати і Фернандіньо доводиться використовувати всю пластичність, аби перервати пас на Янузі. Бачимо, що розслабленість "гірників" проявлялася за рахунку 2:0 та 4:1, що є дзвоником на майбутнє, але не "Ворсклі" перетворювати його на дзвін. І Євтушенку наразі треба більше турбуватися аби інший дзвін не сповістив про його прощання з Полтавою.