Прем'єр-ліга. 22-й тур. А судді хто?

"Чемпіон" продовжує висвітлювати нову рубрику, у якій розглядає всі найбільш резонансні рішення арбітрів або відсутність таких.

У другому турі весняної частини змагань з футболу у вищому українському дивізіоні не обійшлося без "цікавих" рішень арбітрів.

Матч 1. Шахтар - Дніпро. Арбітр Анатолій Абдула (Харків).

У центральному матчі чергового дводенного раунду УПЛ, на щастя, не сталося результативних помилок, за що харків’янину Абдулі - всеукраїнське "дякую". Однак ідеальною роботу арбітра однак назвати важко. Чому? Наша версія подій.

Хронологічно дрібні, але помітні уважному глядачеві недоліки у роботі арбітра, які викликали питання, виникли вже у першому таймі. Так, продовжується вельми дивне трактування однозначних грубощів Даріо Срни. Капітан Шахтаря для досягнення мети не гребує активним використанням ліктів, що давно стало однією з фірмових "фішок" представника ешелону кращих гравців першості. У матчі з Дніпром хорват користався старими навиками впродовж усієї першої половини зустрічі, а найяскравіший епізод за участю лідера "гірників" стався на 40-й хвилині, коли Срна "пройшовся" по Селезньову. Реакція представника футбольної феміди? Жодної.

На 22-й хвилині стався епізод, у якому важко зрозуміти вже "активне" рішення Абдули. Прорив Шевчука лівим флангом закінчився нібито фолом Федецького на лівому захисникові Шахтаря. Як не дивися, як не повертайся і не примружуйся, помітити контакт Артема з В’ячеславом не виходить. Попередження герою київського матчу проти Франції, знову ж таки, не вплинуло на хід подій матчу. Приводів для нової прискіпливої уваги арбітра Федецький більше не давав, а перспективне стандартне положення з кута штрафного майданчика Шахтар не використав.

Є на що "жалітися" дніпрянам і у другому тайму. На 61-й хвилині потенційно гольову атаку Дніпра зупинив свисток арбітра, який помітив у Матеуса гру рукою. На нашу думку, Абдула припустився незначної, але помилки.

Зате у головному - моментах із фактичним чи потенційним взяттям воріт - Абдула спрацював на "відмінно". Як у випадку з незарахованим голом Адріано на 41-й, так і після "легітимного" удару головою Федецького на 43-й хвилинах, арбітр і його бригада продемонстрували високий клас розуміння Гри та безпомилковий вибір справді вірного рішення. Не варто нагадувати, чим завершився останній виїзд Дніпра у Донецьк у межах регулярного чемпіонату без урахування поточного матчу?..

Матч 2. Динамо - Металург Запоріжжя. Арбітр Юрій Мосейчук (Чернівці).

На перший погляд, шукати голку помилок арбітра у копиці сіна динамівських голів важко, а результат таких пошуків - малоймовірний. Однак чернівчанин Мосейчук, можливо (ми не істина в останній інстанції), серйозно скоректував хід матчу.

На початку другого тайму, на 48-й хвилині, у штрафному майданчику київського Динамо стався неоднозначний епізод. Захисник "біло-синіх" Домагой Віда відштовхнув від м’яча гравця Металурга Юсова та не дав запорожцям розвинути атаку. На нашу думку, не плечем, а рукою, що давало привід призначати у ворота киян одинадцятиметровий удар. Важливо, що даний епізод стався за "слизького" рахунку 1:0 на користь господарів.

Київське Динамо - команда, яка у першому колі постраждала від суддівських ляпів, як мінімум, серед лідерів найбільше. Подібний недоведений "ляп" чергового арбітра - не привід казати про зміну суддівського "вітру" в УПЛ чи недостатній рівень професіоналізму того ж Мосейчука (показово, що гравці та тренерський штаб Металурга про суддівські шлагбауми на шляху до вивезення очок з Києва не згадували). Усі ми чекаємо рівного та незаангажованого суддівства у кожному матчі, для кожної команди.

Матч 3. Зоря - Металург Донецьк. Арбітр Віталій Романов (Дніпропетровськ).

Ні туру без малоприємного присмаку скандальності. Насичений матч зі стратегічно важливими наслідками - розігрувалася не одна цеглинка будинку під назвою "Ліга Європи" - став для Віталія Романова, без сумніву, найгіршим у кар’єрі. Мова не про голосну чергу помилок арбітра з Дніпропетровська, а про "якісний" аспект незадовільної роботи Романова у конкретних, хай і не дуже численних епізодах.

Уже у дебюті гри стався момент, який перекреслив, без урахування даного моменту, задовільну роботу арбітра у цьому матчі. Захисник Металурга Василь Прийма, перешкоджаючи "круглому" на шляху до адресата, зупинив м’яч рукою, не маючи страховки у вигляді партнерів за спиною, що є, говорячи вже застарілими футбольними визначеннями, "фолом останньої надії". На нашу думку, момент з "мертвонародженим" вилученням Прийми на першій хвилині має безпосередній вплив на результат, через що Зоря була змушена змінювати тактичне завдання на один з ключових матчів у сезоні.

Важко помітити "кримінал" в іншому резонансному рішенні Романова, датованого першою половиною зустрічі. На 19-й хвилині гри у Луганську жорстка дія опорного півзахисника Зорі Олександра Грицая ледь не призвела до важкої травми Мутарі. Хавбек Металурга може дякувати  долі, яка таки вберегла футболіста від неприємних наслідків. Справедливість вилучення Грицая, як і його щира здивованість червоному світлу, не підлягає сумнівам - Олександр давно та стабільно є одним з найжорсткіших футболістів УПЛ, для якого подібні дії - частина роботи. Це не означає, що Грицай горить бажанням "відірвати ноги" кожному супернику, однак ігровий стиль екс-футболіста Дніпра інколи надто "виразний".