Непереможних "драконів" не існує. Порту - Динамо. Рецепти перемоги

Уже за кілька годин чемпіон України проведе головний матч першої частини сезону. Для того, щоб виконати завдання-максимум, себто - кваліфікуватися з квартету G у раунд плей-офф найпрестижнішого європейського клубного турніру, команду Сергія Реброва влаштує тільки перемога. Чемпіон упевнений - таке завдання гравцям "біло-синіх" до снаги, варто лише врахувати помилки минулого й із упевненістю подивитися в очі майбутнього.

Контроль м’яча - ключ до успіху

Однією з головних перепон на шляху перемоги Динамо у першому протистоянні з "драконами" була тема володіння м’ячем. Мова не про банальне перекочування круглястого з однієї точки поля в іншу, а про вміння позбавляти суперника володіння сферою розбрату гравців різних команд на полі з подальшим переведенням такої номінальної переваги у реальні дивіденди.

У другій половині гри з Порту у Києві Динамо не просто "добровільно" віддало супернику шкіряного, а й загрузло у власній неспроможності м’яча відібрати. Варто лише згадати період у 20-25 хвилин другої 45-хвилинки, від якої у шанувальників клубу волосся стає дибки - "біло-сині" були не в змозі вийти з власної половини поля та могли отримати повну торбу голів, якби суперник був не такий люб’язний, чи то пак, згодний на програму-мінімум у Києві!

Інша справа - що було, коли м’яч в останні десять хвилин таки забрали під власну домінацію... Позбавити суперника ініціативи на його полі буде вкрай складно, а от обмежити знаходження м’яча у ногах "драконів" - цілком реально.

Прихована зброя Динамо – на полум’я "Дракона" є новий "вогнегасник"

Андрій Ярмоленко може бути вдячним долі. Після вкрай невиразного виступу футболіста у матчах з лондонським Челсі, після якого футболіст зіграв проти свого майбутнього у великому європейському клубі, вінгер киян відіграв вельми якісні поєдинки з командою Словенії на міжнародному рівні.

Наразі Андрій знаходиться у відмінній ігровій формі та гуморі й може суттєво покращити свою репутацію перед скаутами провідних клубів Старого Світу. Якщо в іграх із "синіми" суперник грав проти Ярмоленка таким чином, щоб не дати вихованцю чернігівської Десни часу вільно дихати, то стиль португальців, факт проведення гри на полі суперника, який пре вперед ледь не проти будь-якої команди та нинішній рівень нашого гравця дозволяють розраховувати киянам на більше.

Завдання Андрія суттєво полегшується і тим, що у першому матчі Ярмоленко не грав, і дії гравця ДК для суперника можуть стати справжнім одкровенням. Крім того, досвід вдалої гри на Драгау в Андрія є - у сезоні-2012/13 Ярмоленко віддав гольову передачу на Брауна Ідейє.

У пошуках невтраченої гармонії та балансу центральної осі середньої лінії

Одна з навіть дуже писаних істин спорту №1 волає: "Покажи мені твою середню лінію, і я скажу тобі, яка у тебе команда". Півзахист київського Динамо (мова про трьох центральних півзахисників) великими успіхами у поточному розіграші групового раунду Ліги Чемпіонів похизуватися не може.

Так, за винятком якісної гри Дениса Гармаша у матчі з "драконами" у Києві, а ми говоримо про активні дії біля воріт суперника (на рахунку Дениса результативна передача) та кваліфіковані дії в обороні своїх володінь, згадати матчі, у яких хтось із "трикутника" Динамо чи вся київська "фігура" домінувала над суперником (гру з Маккабі розглядати не варто, з усією повагою до команди з Тель-Авіва, ізраїльтяни - інший рівень) не доводиться. Якщо сьогодні гості знову не витримають рівня інтенсивності, запропонованого суперником, сподіватися на три очки нашій команді не варто.

Кількість - у якість

Спільним знаменником у діях гравців Динамо в усіх без винятку попередніх чотирьох матчах у квартеті G є питання реалізації створюваних командою моментів біля воріт суперника. Рівень перетворених у забиті м’ячі можливостей команди у фазі наступу про високу якість гри на чужій половині поля, на жаль, не говорить. У матчі з тим самим Порту "динамівці" пробили по воротам суперника 17 разів (з них чотири - в отвір), проте досягти цілі зуміли лише двічі.

Такий результат не в останню чергу пов'язаний із не вельми вражаючим ступенем концентрації навичок та умінь немалої кількості гравців команди у такому небуденному турнірі, як Ліга Чемпіонів. Отриманий гравцями за цей період раніше невідчутний досвід вкрай треба реалізувати у доленосних епізодах цього матчу.

Коли "персональний" футбол - не пережиток епохи

Повертаючись до історії, яка, як відомо, є джерелом пізнання теперішнього та наставником для того, що уникнути помилок, у майбутньому, варто згадати про те, як Динамо виявилося не готовим протистояти індивідуальній силі двох гравців суперника у Києві у першому ігровому колі. Мова про півзахисника "драконів", алжирця Ясіна Браїмі та камерунського нападника Венсана Абубакара.

Перший, заволодівши м’ячем, утворював поряд із собою марні "хороводи" гравців Динамо, які, таке враження, не знали, як відібрати м’яча в опонента, поки той розвивав чергову небезпечну атаку. Другий забив свої голи винятково після позиційних помилок динамівців при обороні своїх воріт.

Щонайменше у випадку з Абубакаром дивує вибіркова байдужість тренерського штабу у виборі тактики на матч. Чому б до цієї "машини з народження голів" (а Венсан встиг зарекомендувати себе саме як такий гравець) не приставити такого ж потужного опонента - одного з кращих гравців Європи в умінні нівелювати силу нападників персональною грою проти форвардів - Євгена Хачеріді - який "зжирав" Златана Ібрагімовича та Дієго Косту?..