Неглибокий Дніпро-1: що потрібно лідеру УПЛ для збереження позицій

Дніпро-1 за кілька кроків від завоювання першого в історії клубу титулу, й одразу — чемпіона України. Саме такий висновок напрошується після вагомих перетворень у таборі двох основних конкурентів "дніпрян", а це Шахтар та Динамо. В нинішніх українських реаліях +5 за підсумками першої частини змагань для сторони, яка відстає — не вирок. Однак за умови відвертого "просідання" сили складу одних і збереження статусу-кво лідером змагань — серйозний аргумент на користь того, хто попереду.

Втім, ми вирішили оцінити нинішній Дніпро-1 не з точки зору поточної сили, а виділили саме ті особливості команди, які, на наш погляд, потребують змін у ліпшу сторону. Як найкращий клуб УПЛ станом на сьогодні може стати ще сильнішим, і що для цього потрібно?

Довбик не вічний: заміну лідеру варто готувати вже зараз

Що б не сталося в історії з відносинами "дніпрян" і Артема Довбика, вона так чи інакше отримає свій фінал. Як свідчать випадки з переходами найбільш відомих футболістів УПЛ у провідні ліги Європи в січні, радше — не на користь клубу, за який нині виступає нападник збірної України.

Артем — сильна й слабка ланка Дніпра-1 водночас. Завдяки Довбику команда отримує варіативність в атаці й дійсно сильного виконавця на вістрі, який здатний завершити зусилля партнерів у будь-якій ситуації. Однак якщо в нападника раптом не пішла гра, або Довбик з якихось причин не може взяти участь у матчі, за ним у "дніпрян" — прірва. Так вже сталося, що в заявці команди один центрфорвард, і це — саме Артем. Другий матч з кіпріотами у плей-оф Ліги конференцій це показав якнайгірше для нас. Для претендента на чемпіонство такий стан речей є неприйнятним, і в таборі Дніпра-1 це не можуть не розуміти.

Сватку та Сарапію потрібна якісна конкуренція: в центрі захисту кількість має перерости у якість

Довгоочікувана пролонгація угоди з Олександром Сватком не має викликати самозаспокоєння Краснікова та компанії у частині комплектації центру оборони. Так, влітку-восени склад команди поповнили Едуард Сарапій та Габріель Гомес, однак футболістом "основи" став лише перший, тоді як другий є центрбеком №3 лише на папері.

На практиці ж за дуетом Сваток — Сарапій у "дніпрян" нема анікогісінько, а Володимиром Адамюком усіх дірок не позатикаєш. В січні-лютому лідер УПЛ відчутно попрацював на ринку над підсиленням флангів захисту: cклад команди поповнили бразилець Хайнер, костариканець Рональд Матарріта та українець Олександр Каплієнко.

Про центр "дніпряни" тривалий час забували, але врешті пішли перевіреним шляхом і тут. В тому ж Металісті взятий наддосвідчений Віталій Федорів. На місце в основі 35-річному футболісту сподіватися не варто, а ось як "пожежний" варіант Федорів може бути корисним. Утім, все одно після цього остаточно питання не вирішене.

Руйнувати теж не легко: в команді нема сильного "хвилеріза"

В першій частині сезону Дніпро-1 частіше грав із двома центральними півзахисниками. Такий вибір Кучера був виправданим та логічним. За допомогою двох центрхавів ексфутболіст Шахтаря намагався компенсувати дисбаланс робочої сили на цій позиції. Як відомо, для оптимального поєднання гравців у центральній осі найкращим варіантом є вибір на користь футболістів, які одне одного доповнюють: простіше кажучи, коли один орієнтований на атаку, а інший — на оборону.

З виконавцями другого профілю у "дніпрян" відвертий "недобір". Валентин Рубчинський, Руслан Бабенко, Ігор Когут, не кажучи вже про провідного футболіста УПЛ на цій позиції Олександра Піхальонка — "вісімки" або гравці, які звикли виконувати великий обсяг роботи, проте аж ніяк не є сильними у справі відбору м'яча.

Питання правого флангу має бути вирішене раз і назавжди

"Дніпряни" починали сезон із профіцитною кількістю виконавців на багатьох позиціях. Праве крило (мова про цей край у широкому сенсі — від оборони до атаки) — не виняток. За стан справ на своїй половині відповідали Валерій Лучкевич, Володимир Адамюк та Емільяно Пуріта, за успіх біля воріт суперників — той же Лучкевич, Володимир Танчик та Олександр Назаренко. Однак після того, як поза грою доволі швидко опинилися й Лучкевич, і Пуріта, на практиці все виявилося аж ніяк не безхмарно. У захисті Дніпру-1 не вистачало якраз кількості — інколи Адамюку доводилося бути "двожильним" ледь не в прямому сенсі, в атаці ж — якості, адже Танчик та Назаренко очікуваний від них рівень демонстрували лічені рази. 

"Дніпрянам" треба віддати належне — придбання Хайнера та Євгена Пасіча мають покрити утворений "дефіцит". Однак чи виправдають сподівання новачки в команді, де швидкість зміни кадрів подекуди вражає — велике питання. Від нього й залежить успіх чи відсутність значних перемог у виконанні Дніпра-1 у другій частині сезону.

Максим Салівон, Чемпіон

Без Динамо та Шахтаря: 5 футболістів-відкриттів першої частини сезону УПЛ