Ми продали гравців на 150 мільйонів. Сергій Балтача хоче відкрити у Лондоні академію імені Лобановського

"Гол с подачи Буряка забивает Балтача, это личная заслуга Леонида Ильича" - таку гумореску видумав про Сергія один із фанів Динамо 40 років тому, під час так званого радянського "періоду застою".

За київське Динамо Сергій Балтача відіграв 12 сезонів. Далі був переїзд до Великої Британії. Після завершення ігрової кар'єри Сергій залишився на Туманному Альбіоні й зараз працює тренером у клубній структурі лондонського Чарльтон-Атлетик. У відвертій розмові з Максимом Розенком тоді ще 65-річний тренер розповів про свою першу зарплатню в Англії, теперішню роботу та бізнес-проєкт у галузі футболу.

Від 10 мільйонів фунтів

- Сергію, у вас була ідея відкрити в Лондоні академію імені Валерія Лобановського. На якому етапі перебуваєте в реалізації цього проєкту?

- Йде пошук інвестора. Вважаю, що це цікава бізнес-ідея. Мінімальні вкладення - від 10 мільйонів фунтів. Купується земля, будується готель. Фактично невеликий спорткомплекс. З футбольними полями. В ідеалі - з басейном. Вартість проєкту варіюється залежно від місця розташування та архітектурного проєкту. Може коштувати й 30 мільйонів фунтів.

- Розрахували, через скільки окупиться інвестиція?

- Так. Там є декілька можливостей для монетизації. По-перше, вартість землі й нерухомості в Лондоні щорічно зростає. Тобто вже через два-три роки проєкт буде коштувати більше. Довгострокова інвестиція - вирощування і продаж гравців. За час моєї роботи в структурі клубу Чарльтон продав гравців на понад 150 мільйонів фунтів. Серед них є і мої вихованці. Це серйозний бізнес.

- Але для цього інвесторам доведеться набратися терпіння, адже на підготовку футболіста потрібно витратити до 8-10 років...

- Збираємося набирати дітей з 5 років. Природно, через рік, у 6 років, дитина не стане професійним футболістом, за яку заплатять мільйони. Але батьки будуть оплачувати його заняття. А у вільний від тренувань час можна здавати поля в оренду. Також можна організовувати збори в Лондоні для іноземних юнацьких чи дорослих команд, організовувати турніри. Це теж буде приносити стабільний дохід.

- Цей сегмент ринку в Англії не заповнений?

- У британських клубних футбольних академіях діти займаються по 6 годин на тиждень. Немає тієї системи, яка була у мене в харківському спортінтернаті. У нас було по два тренування в день - вранці й увечері. Займалися 20 годин в тиждень. 1000 годин на рік. Цикл - 10 000 годин. Після його проходження це вже навчені футболісти. У Лондоні проживає понад 10 мільйонів людей. Сюди приїжджають емігранти з усього світу. Є всі можливості набрати талановитих дітей. Розвивати, доводити до того рівня, коли вони стануть цікаві професійним клубам

- Як це робити, ви знаєте на прикладі Чарльтона. Яка зараз ваша зона відповідальності в клубній структурі?

- Треную команду U-19. Хлопцям по 17-18 років. Кожен сезон змінюється ледь не половина складу. За останні чотири роки ми тричі вигравали чемпіонат Англії у своїй віковій категорії. Багато з хлопців, які грали в моїй команді, зараз виступають за клуби Прем'єр-ліги. Адемола Лукман у 2017 році перейшов у Евертон, зараз виступає за Аталанту, в складі збірної Англії U-20 став чемпіоном світу. А його партнером по збірній був Езрі Конса, який зараз виступає за Астон Віллу. Хлопці після перемоги на чемпіонаті світу U-20 надіслали мені фото, подякували за допомогу. Написали: "Ми виграли той самий турнір, що й ти, тільки 40 років по тому". Тоді, до речі, в заявці збірної СРСР було 9 українців. П'ятеро вийшли з харківського спортінтернату. Ми з Бессоновим і Сивухою на той час вже виступали за Динамо. Каплун з'явився в Києві через рік, а на момент проведення турніру Віктор із Валентином Крячком грали за Металіст. Це показник роботи тренерів харківського спортінтернату.

- А який показник вашої роботи? Кого, крім Лукмана і Конси, підготували в Чарльтоні?

- Джо Гомес зараз виступає за Ліверпуль і національну збірну Англії. У 2014 році, коли ще виступав за Чарльтон, виграв чемпіонат Європи U-17. Зараз його трансферна вартість оцінюється у 22 мільйони євро. Джонджо Шелві виступає за Нотінгем Форест (нині він в оренді в турецькому Різеспорі - прим. ред.)

- У 2001 році вашим сином Сергієм цікавився лондонський Арсенал. Чому не склалося з його трансфером до столиці Великої Британії?

- У Сергія був контракт із шотландським Сент-Мірреном. На той момент він вважався перспективним гравцем, викликався до молодіжної збірної Шотландії. Спочатку сином зацікавився Саутгемптон. Потім Арсенал. Йшли обговорення. Шотландці виставили за його трансфер мільйон фунтів. Каноніри за такі гроші молодих гравців не купували. В Арсена Венгера була своя система і філософія. Брали молодих гравців і виводили їх на новий рівень. Не платили за молодих гравців більше, ніж 500 тисяч фунтів. Це не той клуб, який брав грошима. І зарплати в Арсеналі були менші, як у Манчестер Юнайтед або Тоттенгемі.

- Чим зараз займається Сергій?

- Працює в банківському секторі в Глазго. З футболом закінчив у 26 років - пошкодив спину.

Як обирали капітана

- Ви провели в Динамо 12 сезонів, зіграли 245 матчів. Фінал Кубка Кубків-1986 викликає у вас неоднозначні почуття? Через травму, отриману в цьому матчі, пропустили чемпіонат світу ...

- Я свідомо йшов на цей ризик. У чемпіонаті країни під час матчу зі Спартаком почав турбувати ахілл. Пішло загострення. Обговорювали цей момент із Валерієм Васильовичем і лікарем. Лобановський не говорив, що повинен грати. Дав мені день відпочинку, сказав лікареві, що рішення за мною. Я не тренувався перед грою. Вранці вирішив, що вийду на поле. Про це рішення не шкодую. Пощастило, що після такої важкої травми взагалі повернувся у великий футбол. Травмувався. Сухожилля було роздроблене. Відрізали шматок нижнього м'яза і прикріпили замість сухожилля. Перший раз в історії робили цю операцію. Вийшло вдало - через три місяці вже був на полі в матчі з шотландським Селтіком.

- Лобановський просив скласти свою версію складу перед матчем вже після того, як стали капітаном команди?

- Капітаном я став в 1985 році. Ми тоді виграли Кубок країни. Капітана в Динамо вибирав не тренер - він обирався таємним голосуванням команди. А з приводу консультацій із гравцями, то в Лобановського давно була така традиція. У день гри викликав капітана і двох його асистентів - мене, Дем'яненка та Бессонова. Майже завжди наші думки з баченням Валерія Васильовича збігалися. Вже як тренер роблю те саме. Це просте дійство об'єднує колектив. Важливо мати зворотний зв'язок, знати думку лідерів команди.

- Коли в 1997 році Лобановський повернувся до Києва, зустрічалися з ним? Валерій Васильович не запрошував вас до свого тренерського штабу?

- Я прилітав до Києва тільки на матчі ветеранів. Обіймалися й цілувалися при зустрічі. Про запрошення в тренерський штаб Динамо мова не йшла. Спілкувався з хлопцями, вони стверджували, що Лобановський став більш дипломатичним у стосунках із гравцями. Зрозумів, що потрібен трохи інший підхід до футболістів у порівнянні з радянськими часами. І що до 30-річного гравця потрібен інший підхід у порівнянні з 20-річним. Став більш "західним" тренером.

1000 фунтів на тиждень

- Джордж Скенлан, який в Іпсвічі допомагав вам з адаптацією і перекладом на англійську, стверджував, що ви перегнали у Велику Британію новеньку Ладу. Як було насправді?

- Совінтерспорт, який займався переходом радянських спортсменів, поставив таку умову. Мабуть, хотіли продавати більше машин цієї марки на Туманному Альбіоні. Фактично це була рекламна акція. Втім, нарікань Лада у мене не викликала - це був експортний варіант, два роки відкатав на ній в Англії, потім ще три роки в Шотландії.

- Іпсвіч дійсно заплатив за ваш трансфер 500 тисяч фунтів стерлінгів?

- Мене в усі деталі не присвячували, начебто клуб повинен був віддавати ці гроші щомісячними перерахуваннями протягом тривалості всього контракту.

- Яка у вас була зарплата в Іпсвічі?

- 1000 фунтів на тиждень. 30 років тому в англійському футболі не було великих грошей. На той час це був непоганий варіант. Плюс моїй родині безплатно надавали будинок.

- У 2008 році ви отримали тренерський Pro-диплом у Києві. Навчання в Україні значно дешевше, ніж в Англії?

- Справа не в цьому. В Англії, якщо ти не працюєш у професійних клубах, потрібно стати в чергу на запис на тренерські курси. Там дуже багато охочих працювати тренерами. Потрібно було чекати. Я чекати не хотів. Звернувся в Шотландську футбольну асоціацію. Там була та сама система. У Києві чекати не довелося. Пройшов курси, отримав диплом, кожні три роки його продовжую.

Особиста справа

Сергій Балтача. Захисник. Народився 17 лютого 1958 року. Вихованець дитячої команди Карамелька і харківського спортінтернату (ХДВУФК-1). Перші тренери - Валерій Борисович Сидоров та Микола Михайлович Кольцов.

Виступав за команди: Металіст Харків (1976), Динамо Київ (1977-1988), Іпсвіч Таун Іпсвіч, Англія (1988-1990), Сент-Джонсон Перт, Шотландія (1990-93), Колідоніен Тістл Інвернесс, Шотландія (1993-95).

Чемпіон СРСР (1980, 1981, 1985, 1986). Володар Кубка СРСР (1978, 1982, 1985, 1987). Володар Кубка володарів Кубків УЄФА (1986).

За збірну СРСР зіграв 45 матчів, забив 2 голи. За олімпійську збірну СРСР зіграв 2 матчі.

Віцечемпіон Європи (1988). Бронзовий призер Олімпіади-1980. Учасник чемпіонату світу-1982.

Чемпіон світу серед молодіжних команд (1977). Чемпіон Європи серед молодіжних команд (1980).

Тренерська кар'єра: граючий тренер у клубі Колідоніен Тістл Інвернесс, Шотландія (1994-95). Асистент головного тренера в ЦСКА-Борисфен Київ, Україна (1995-1998). Асистент головного тренера в Сент-Міррен Пейслі, Шотландія (1998-99). Тренер в академії Чарльтон-Атлетик (2001-2008, 2019-2023).

Максим Розенко, Чемпіон