Місія вчителя Реброва: яке домашнє завдання має виконати збірна України перед фіналом кваліфікації Євро-2024
Збірна України готується до кульмінації відбору до фінальної стадії першості Європи. "Синьо-жовті" зіштовхнуться з новим, але не менш упертим та завзятим суперником. Поговоримо про справи національної команди в контексті ситуації зі складом, погляду в минуле та ключової якості опонента — Ісландії.
Кадри вирішують все
Данило Сікан недарма згадав про можливу ротацію складу в грі з ісландцями. Матч з Боснією забрав багато сил і висмоктав ще більше енергії — було видно, що на полі такої якості "синьо-жовті" радше страждали, аніж грали. Що ж може змінити Сергій Ребров, враховуючи значущість моменту та особливості суперника?
Ротація може торкнутися кожної лінії, крім воротаря. Андрій Лунін провів матч із Боснією на високому рівні, й довів, що Ребров у своєму виборі не помилився. Міцні й позиції Віталія Миколенка та Іллі Забарного — обидва "англійці" в своїх клубах у такому графіку грати звикли. А от доля двох "гірників" — Юхима Коноплі та Миколи Матвієнка — виглядає сумнівною. Перший "наївся" з боснійцями. Олександр Тимчик в Зениці на поле не виходив, а тому повен сил. Другий вчергове провів не найкращий матч у футболці національної команди, а також з озвучених нижче причин може виявитися "неформатним" футболістом для цієї гри. Валерій Бондар, Денис Попов та найперший претендент на вихід у такому разі Максим Таловеров чекають свого шансу.
Володимир Бражко — 22-річний опорний півзахисник, вік якого дозволяє відновлюватися в критично короткі періоди швидше. Ребров довіряв молодій зірочці Динамо не для того, щоб посадити його на лаву в другому матчі. То ж виглядає так, що поява Сергія Сидорчука є вірогідною хіба що з лави запасних.
Попередній матч був не найкращим для обох центральних півзахисників "синьо-жовтих". І Георгій Судаков, і Олександр Зінченко здатні грати відчутно більш якісно. Оскільки на цьому плацдармі Реброву є з кого вибирати, поява з перших хвилин Руслана Малиновського, Миколи Шапаренка чи навіть не включеного до заявки на матч із Боснією Олександра Піхальонка цілком можлива.
Незважаючи на невдалу гру в Зениці, безальтернативним лишається Михайло Мудрик. А от його колега по позиції Олександр Зубков, вірогідно, поступиться місцем Віктору Циганкову. Хавбек Жирони може отримати дозвіл лікарів на участь у матчі.
І Артем Довбик, і Роман Яремчук в останньому матчі забили. Втім, питання, кому довірити право представляти головну команду країни на вістрі атаки може й не постати. Не варто виключати появу з перших хвилин у складі обох. Такий вибір Реброва може, як здивувати суперника, так і по максимуму навантажити габаритних центрбеків Ісландії.
Невдалий історичний досвід
Уболівальники збірної України зберігають аж надто багато неприємних спогадів про вирішальні матчі. На превеликий жаль, "синьо-жовті" не втомлювалися отримувати негативний досвід в матчах плей-оф, а також іграх, які відбувалися, за усталеним виразом, "через два дні на третій". Найбільш яскравим болючим прикладом є матчі з Францією в кваліфікації до фінальної частини Чемпіонату світу-2014.
Останній вирішальний плей-оф відбору Україна теж програла. Матч з Вельсом відбувся за чотири дні після перемоги над Шотландією в півфіналі відбору до ЧС-2022. Серед іншого, "драконам" команда ще Олександра Петракова поступилася через не кращий фізичний стан команди після матчу в Глазго, який відібрав, як виявилося, надто багато сил.
За каденції Сергія Реброва збірна теж мала подібний негативний досвід. Перший матч з новим тренером Україна зіграла з Німеччиною (3:3). За чотири дні ледь не сталася втрата очок із Македонією. Після першого тайму "синьо-жовті" поступалися в рахунку 0:2, та на жилах все ж вирвали перемогу з вирішальним голом на 83 хвилині матчу. Так ми отримали гострі відчуття по ходу матчу з балканською збірною задовго до протистояння з Боснією. Ще за три дні Україна знову демонструє невміння провести другу зустріч за короткий проміжок часу без пригод. Скромній Мальті команда Реброва забиває лише раз, а до гри команди питань було немало.
Вже у вересні — новий невдалий досвід "спарених" матчів. Після обнадійливої нічиєї з Англією (1:1) за три дні Україна поступається у вирішальному матчі відбору Італії. Варто відзначити, що Ребров робить лише (аж?..) три зміни в складі.
Чи наважиться тренерський штаб на відчутні зміни, враховуючи зовсім не простий, і точно — важкий в сенсі можливості швидкого відновлення, матч у Зениці? Відповідальність за результат тільки на керманичі української дружини.
Вигідна супернику риса
До збірної Ісландії ідеально підходить така характеристика, як "команда з нордичним характером". Представники острівної держави вирізняються жорсткістю, рішучістю, твердістю й холоднокровністю на полі в досягненні цілей. А також — винятковими здібностями в одному з головних компонентів у сучасному футболі.
Мова про гру на другому поверсі. Лише в двох футболістів, які вийшли в стартовому складі (не рахуючи воротаря) в останньому матчі з Ізраїлем, зріст — менше 180 сантиметрів, в одного — рівно 180. Переконливу ж більшість основи цієї Ісландії складають футболісти від 183 і вище. Ще в двох виконавців, які з'явилися з лави запасних, складова антропометрії дорівнює 184 та 188 сантиметрам відповідно.
Та головне в іншому. Навіть якщо комусь такі показники довжина тіла здадуться не вельми вражаючими, кожен без винятку ісландець — боєць, який у грі головою є рибою в воді. Й у цьому — значна фора "вікінгів" перед збірною України.
На перший погляд, загальний показник зросту 10 футболістів України з Боснією у порівняння з колегами з Ісландії зовсім не є вражаючим чи критичним — 1839 проти 1813 сантиметрів. Однак, на відміну, від суперника, кількість гравців, які здатні зробити різницю у боротьбі в повітрі, в складі "синьо-жовтих" відчутно менша.
Враховуючи, що вірогідність повернення Циганкова збільшується, з 10 польових футболістів Реброва на Боснію таких лишається лише два — Забарний та Довбик. Саме тут критично важливою може стати роль найближчого резерву.
Враховуючи, що до гри Матвієнка накопичилося чимало питань, поява в старті 196-сантиметрового Максима Таловерова чи ще одного майстра гри на другому поверсі Дениса Попова виглядає більш ніж імовірною. Але хто ще може підсилити наші можливості "нагорі" без зміни вірогідної тактичної побудови? В першу чергу, це Роман Яремчук. Гравець Валенсії є одним з найсильніших футболістів свого клубу в грі на другому поверсі. Та чи вистачить такого "ресурсу" для того, щоб нівелювати аж ніяк не мінімальну перевагу "вікінгів" в цьому аспекті? Покаже тільки гра.