Ліга Європи. Металіст - Сампдорія 2:1, або як треба вчитися на помилках
Перемога харківського "Металіста" над "Сампдорією" показала, що харківський клуб має дивовижну - як для українського футбольного клубу - здатність вчитися на власних помилках. Згадайте безнадійний матч проти ПСВ, коли після вилучення Вільягри "Металіст" дозволяв гравцям команди з Ейндховена проводити майже всі свої комбінації без спротиву. Згадайте матч проти "Шахтаря", коли після вилучення Хав'єра харків'яни втратили пильність у захисті дозволили дотиснути себе більш досвідченим суперникам.
Згадали? А тепер порівняйте із сьогоднішною грою. "Сампдорія", граючи 35 хвилин у більшості не створила біля воріт Дишленковіча жодного справді гольового момента. Зконцентрованість захисників "Металіста" на грі була 100%, а Папа Гуйє провів, безперечно, кращий матч сезону і примусив згадати розмови, котрі закликали тренерів збірної України залучити його до збірної. Сенегалець просто купу разів випереджав суперників, блокував їх, стелився у підкатах, грав головою. Так, двічі він підсковзнувся біля власних воріт, але в обох випадках сам і виправляв ситуацію. А якщо згадати, що аналогічний випадок був у Пшеничних, то можна списати дії оборонців "Металіста" на не оптимальний вибір шипів.
Щодо півзахисту та нападу харків'ян, то й вони заслуговують схвальних відгуків. Півзахист - за те, що зміг тримати ситуацію під контролем більшу частину гри, то тримаючи м'яч, то вибухаючи контратаками із миттєвим переходом до атакувальної фази дій. При цьому пресинг проти гравців італійського клуба був налагоджений на досить серйозному рівні. Окремо хотілося б відзначити Хав'єра, який знову був більш зусереджений на власних діях у атаці, ніж на асистуванні партнерам. Проте цього разу така зарядженість була навіть корисною: численні удари бразильця по воротах, як мінімум, не давали "Сампдорії" проводити контратаки, що було особливо важливо за чисельної нерівності складів.
Напад... Напад - це окрема тема. З одного боку, Девіч та Тайсон постійно тримали у напрузі захисників "Сампдорії", не боялися обігрувати, бити, приймати нестандартні рішення. А гол Тайсона - це просто казка, таку траєкторію польоту м'яча, напевно, не зміг би прорахувати й наталановитіший математик. Втім, був і "темний бік" яскравої гри форвардів харківян. Девіч був настільки заряджений на боротьбу, що постійно фолив на суперниках і міг цілком побачити не лише жовту картку, адже колишній серб ще й не соромився підіграти собі рукою у протиборствах з італійцями. А Тайсон просто підвів команду, на мить піддавшися імпульсу після чергового отриманого бразильцем удару. І хоч ситуація з вилученням, без сумніву, ще розбиратиметься, але, враховуючи важливість Тайсона для команди, вже зараз можна без ризику спрогнозувати проблеми у атаці харків'ян під час гри в Генуї.
Втім, тут ще питання проти якого варіанту захисту суперників гратимуть українці. У Харкові тренер гостей ді Карло перед важливою грою в Серії А проти "Інтера" відверто виставив не зовсім основний склад команди. З трійки харизматичних лідерів Паломбо-Пацціні-Кассано на полі був лише останній, відіграв дуже корисно для команди і був кращим у її складі. Що буде, якщо до нього додадуться двоє інших та ще кілька гравців звичного стартового складу команди можна лише уявляти.
Але зараз це все справа майбутнього. "Металіст" цього сезону також постійно грає в неоптимальному складі, але виправдань не шукає. І врешті-решт, якщо "Металіст" навчився грати у меншості, чому б йому не навчитися не потрапляти просто не потрапляти у ситуацію нерівних складів? Та й співвідношення гра/результат у виїзних матчах, де "Металіст" ще минулого сезону почував себе некомфортно, цього року в команди Маркевича значно поліпшилося. То ж, чекаємо на те, що "Металіст" наступного разу знову приємно здивує, адже потенціал у команди дуже непоганий. От тільки б ще вчитися на помилках інших...