Ліга Європи. "Дніпро" припиняє боротьбу на Євроарені
Чергова європейська кампанія "Дніпра" вже звично виявилася короткою. Цього разу, звичайно, можна виправдатися: якщо раніше дніпропетровці вилітали від заштатних, здавалося б, шотландців, швейцарців або поляків, то цього разу у суперники жереб обрав команду з, можливо, найсильнішої ліги світу. Але ж хто винен "Дніпру", що своїми виступами у минулі роки вони самі довели свій клубний рейтинг до нижньої межі, на яку може розраховувати клуб із України? Може, воно і краще, бо виліт від "Фулхема" сприймається спокійніше, ніж від "Белінцони" або "Леха".
Тим не менш, усе одно сумно. Хоча б тому, що про виліт як про офіційно оформлений факт доводиться говорити вже після першого матчу. Звичайно, "Дніпро" ще має мінімум 90 хвилин, аби відігратися, здійснити маленьке або не дуже футбольне диво, надолужити фору у три м’ячі. Але хіба можна вірити у це після сьогоднішнього матчу? А якщо згадати ще й ігри останнього місяця? Шановні гравці "Дніпра", доведіть мені, що я помиляюся. Будь ласка.
Сьогодні Хуанде Рамос зробив ставку у нападі на Ніколу Калініча, який лише тиждень, як прибув саме з англійського чемпіонату і має добре розумітися на тому, як долати англійську оборону. Інша цікава заміна: Віталій Дєнісов, який вже кілька матчів сидів за спиною у Стрініча, повернувся до основного складу. І хорват, і узбек на фоні партнерів не загубилися. Але і вирішити проблем "Дніпра" також не змогли.
"Дніпро" тримався майже тайм. Тримався, треба визнати, непогано. На самому початку зустрічі Калініч навіть мав нагоду пробити по воротах. Але влучити у ствір Нікола не зумів. Власне, цей показник – точність завданих ударів – сьогодні був достатньо показовим. Англійці за 90 хвилин вдарять у бік воріт 9 разів, з них 5 ударів будуть влучними, з них 3 закінчаться голами. А "Дніпро" має 14 ударів. З них влучних 4. З них хвилини до 75-ої був лише один. Гравці атаки українців (Коноплянка, Кравченко в першу чергу), коли не знали, що робити, просто били, аби вдарити. Без натяку на влучність. В принципі, великого вибору у них і не було – що робити із награним захистом "Фулхема", Рамос, очевидно, розповісти їм не зумів, а тому Калініч більшу частину гри провів без м’яча.
А от захист "Дніпра" розвалився після першого голу. Англійці лише розіграли кутовий, але ніхто не завадив Бріггсу пройти від кута поля до самого штрафного майданчика, звідки і був виконаний гольовий пас на Хьюза. Мабуть, захисники ще з’ясовували, хто з них більше був у цьому винен, коли за пару хвилин Демпсі опинився абсолютно сам на лінії воротарського майданчика і не лишив шансів Лаштувці. А після перерви той же американець майже одразу зробив "контрольний постріл", знову ж після звичайного кутового.
"Фулхем" здобув комфортний результат, "Фулхем" заспокоївся. А "Дніпро" навіть робив заміни, випускав другого форварда, але чи помітив хтось це? Навряд. Ніякого пожвавлення у грі гостей так і не відбулося. Лише один момент мав той же Калініч, який зумів-таки прийняти м’яча на вході в штрафний майданчик та завести його туди. Але надто затягнув хорват із ударом, і захисник встиг відтерти його від м’яча.
Єдині, кого з українського боку хочеться відзначити, це вболівальники. Так, ці люди не прилетіли з Дніпропетровська, вони вже живуть у Англії. Але вони зібралися на матчі української команди і переспівали увесь, хай і неповний, "Крейвен Коттедж". Навіть після третього пропущеного голу чути було їхнє скандування "Дніпро! Дніпро!", а коли вже лишалися лічені хвилини до кінця гри, над стадіоном залунав гімн України. Тож, вже не дарма "Дніпро" вийшов до єврокубків. Принаймні, цю групу людей, відірваних від Батьківщини, вони самим своїм приїздом порадували. А решті вболівальників не варто надто перейматися: хіба не цього ми, насправді, чекали?