Ліга Чемпіонів. Шальке - Манчестер Юнайтед - 0:2. "Червоні дияволи" однією ногою в фіналі
Задовго до того, як Карлос Веласко Карбальо дав свисток про початок усі ролі в протистоянні "Шальке" та "Манчестер Юнайтед" були розписані. Це вам не сутичка двох "йокодзун" з Іспанії у іншому півфіналі, це ж гранд англійського футболу проти команди, для якої єдиним шансом потрапити до Ліги Чемпіонів наступного сезону є перемога у сезоні нинішньому.
Дуже часто за такої ситуації буває сенсація, коли шукачі несподіванок хитають головами та кажуть "а ми ж попереджали". Та не цього разу. Якщо відверто, то склалося враження, що у команди з Гельзенкірхена лише двоє гравців рівня півфіналу головного клубного змагання Європи, а то й світу. Рауль та Нойер. Та чи можуть протистояти потужним півзахисту та нападу суперників пара гравців, кожен з яких за позицією просто не може відповідати за злагоджені дії в середині поля?
І якщо у перші хвилини, коли "Манчестер" ще придивлявся, що ж це за команда така, що випередила "Ліон" та "Бенфіку" в групі та здолала "Валенсію" з "Інтером" у плей-офф, все ще було на рівних. Команди обмінювалися ударами з середньої відстані (Баумйоханн, Еду - з одного боку, Пак та Ернандес з іншого), котрі не становили серйозної загрози для голкіперів, особливо для ван дер Сара.
Та ближче до середини першого тайму ініціативу міцно захопили футболісти Фергюсона. Вони активно використовували фланги, де Учида та особливо Сарпей не встигали перекривати швидких Валенсію, Ернандеса, Руні та Евра. Замислишся, що вже екс-тренер "кобальтових" Магат був не такий і неправий, коли спочатку вигнав Сарпея з "Вольфсбурга", а потім маринував його на "банці" "Шальке". І моменти пішли - лише виходів віч-на-віч було три, але Гіггз та двічі Ернандес їх не використали. Фабіо пробивав без перешкод з лінії воротарського - вище поперечини, Гіггз мав 200-відсоткову нагоду, пробиваючи головою впритул, але Нойер зреагував.
Про гру 25-річного німецького воротаря варто сказати окремо. Ілюстрація приказки "і один у полі вояк" у його виконанні вийшла дуже вдалою та яскравою. Голкіпер збірної Німеччини рятував і під час вказаних рандеву, і після ударів з меж воротарського та штрафного майданчиків, вміло грав на виходах та під час стандартів. І "Манчестер", котрий разом із "Баварією" є основним претендентом на послуги Нойера у наступному сезоні, має не соромлячись накинути пару мільйонів, щоб випередити мюнхенців - Мануель того вартий, це вже зараз воротар екстракласу, котрий може безболісно замінити ван дер Сара.
По перерві ситуація не змінилася. Та й чи могла? Більшість гравців команди Рангніка "перегоріла", Хурадо, Метцельдер, Еду були самі на себе не схожі. А випустити когось, хто б підсилив гру, на заміну тренер не міг. Коли ж наважився - замість Баумйоханна вийшов Клюге, то саме гравець, котрий з'явився на полі, не встиг завадити Руні віддати гольову передачу на Гіггза. Наддосвідчений Райан добре запам'ятав як повівся Нойер у першому таймі, коли валлієць зовсім трохи завагався щодо удару в аналогічній ситуації. Тому майже миттєвий удар - і 0:1, спробуйте відігратись!
Відігратися не вийшло. Про що говорити, якщо насправді найкращий момент у другій 45-хвилинці німці створили ще до пропущеного голу. Рауль красиво навісив після розіграшу кутового, але в останню мить м'яч з голови Метцельдера зняли. Іспанець загалом провів гру на високому рівні, бився із захисниками, кілька разів тонко віддавав на Фарфана, але забити черговий гол не зміг.
А фактично за 3 хвилини після м'ячу Гіггза ситуація стала критичною для команди "Газпрома" - Ернандес, втомившись від власних нереалізованих моментів, точно віддав на Руні, котрого забули захисники (вдумайтеся, "забути" Руні біля власних воріт! Про який рівень концентрації йдеться). Вейн одразу пробив і побіг святкувати гол. І що з того, що на думку німців обидва голи були дещо суперечливими. Ключові слова у попередньому реченні - "на думку німців". Після цього англійці вміло вбивали час, Евра навіть третій міг забити, але це, напевно, було б занадто - Нойер не заслуговував на крупний рахунок не на користь його команди.
Підводячи підсумки, варто сказати, що, звичайно, скептики можуть ще казати, що нічого не вирішено і німецький характер має допомогти команді Рангніка у грі-відповіді, але... Будемо відверті, згадуючи той-таки шлях команди до півфіналу не можна не сказати, що їй доволі часто щастило. "Бенфіка" на початку сезону перебудовувала гру після уходу ді Марії, а зараз знову набрала фантастичну форму взірця минулого сезону. "Ліон" весь сезон грає так-сяк і до наступної Ліги Чемпіонів може, як і сам "Шальке", не потрапити. "Валенсія" взимку потрапила у міні-кризу, пік котрої припав на час матчів 1/8 фіналу, де до того ж усю фактично зробив Рауль. Щодо "Інтера", то з такою "фантастичною" грою захисту, котру команда демонструє в цьому сезоні без Лусіо та з поки посереднім тренером Леонардо, пройти міланців, послаблених травмами, гельзенкірхенцям було легше, ніж "Баварії" у 1/8 фіналу.
Тому треба об'єктивно визнати, що півфінал - це стрибок "Шальке" навіть трохи вище стелі власних можливостей і хоча команда, безперечно, має непоганих гравців, але фінал Ліги Чемпіонів для неї - якось занадто. Не так? Побачимо у Манчестері, але здається, що нічого принципово нового на нас не чекатиме.