Ліга Європи. 1/16 фіналу. Байер - Металіст - 2:0. Без варіантів
Написати щось погане про виступ харківського "Металіста" у "весняній" частині Ліги Європи нескладно. Важче зрозуміти, чому в обох матчах гравці харківського клубу виглядали настільки безпорадно. Сумнівів у виході німців до 1/8 фіналу змагання після першого матчу не виникало ні в кого, напевне, навіть в футболістів "Металіста". Але ж якесь самолюбство мало б зіграти...
Насправді ж усі 90 хвилин матчу ініціативою володіли німці. Вони розкатували суперників як хотіли, і підсумкова перевага в два голи виглядає доволі скромною. Найприкріше те, що це розуміли і німці, які під кінець зустрічі почали відверто піжонити, намагаючись неодмінно завести м'яч у ворота. Захист харків'ян ніби й не був проти, але суперники не змогли.
Цікаво, що Папа Гуйє та Девіч, котрі на думку більшості вболівальників мали поліпшити гру відповідно в захисті та нападі української команди, виглядали посередньо. Девіч фізично не витримував та й у швидкості, різкості програвав опопнентам. Гуйє зіграв флегматично, у стилі себе взірця "осінь-2010", коли "Металіст" колекціонував голи, "привезені" сенегальцем.
Обидва голи в цій грі були забиті після перерви. Перша половина матчу для гостей вийшла зовсім вже без моментів, Тайсон був інертним, Олійника прикрили, про Девіча вже згадувалося. Щодо "Байера", то леверкузенці не надто напружувалися, але кілька моментів створили навіть в "академічному" стилі. Два сплески - на почтаку тайму та наприкінці - могли завершуватися голами Рольфеса та Йоргенсена, але Дишленковіч рятував.
Втім, на початку другої 45-хвилинки сталося дежа-вю, випад господарів, Рольфес (опорний півзахисник взагалі-то) вийшов на побачення з екс-сербом і другого шансу не втратив. Апеляції гостей на офсайд не принесли результату, та й, варто визнати, що судді спрацювали чітко. Після цього харківська команда розклеїлася, і де-факто викинула білий прапор.
Описувати всі моменти "Байера" немає сенсу, забити міг чи не кожен гравець атаки та півзахисту команди. Пощастило Баллаку, котрий спокійно розстріляв ворота харків'ян на 70-й хвилині. Команда Маркевича й після цього продовжувала грати за філософією Толстого, демонструючи взірцевий неспротив злу. Тому дуже цікаво буде побачити, що скаже Мирон Богданович про дії своїх гравців і чи визнає якісь свої помилки.
Поки ж залишається сподіватися, що "Металіст" готувався до боротьби за Лігу Чемпіонів, котра має розпочатися пізніше, ніж у другій половині лютого. Сподіватися треба дуже сильно, бо якщо продемонстроване у цих двох матчах і є справжнім рівнем команди, то Ярославському та Маркевичу час хапатися за голову і викинути звідти думки про участь в головному єврокубку...