Ліга Чемпіонів. "Шахтар" - АПОЕЛ 1:1. Гра є, результату - немає. ВІДЕО
Що ж, неприємно, початок євросезону вдалим для "Шахтаря" назвати не наважиться жоден вболівальник "гірників", але міркувати у стилі "шеф, все пропало" не варто. Одна перемога над "Зенітом" - і донеччани потраплять у зону виходу до плей-офф. І якщо вже казати про щось вдале для "Шахтаря", то це має бути перемога АПОЕЛа у першому турі над "Зенітом".
Кіпріоти залишили доволі приємне враження, як не дивно, за рахунок доволі примітивного футболу. Команда чітко знає, що їй краще не вигадувати чогось, є можливість - вибивай подалі. Нема - пресингуй, закликай партнерів робити те саме та розраховуй на голкіпера. Просто, але, ні, не геніально, просто ефективно.
"Шахтар" нібито теоретично знав, що робити. Команда розхитувала АПОЕЛ за допомогою флангів, грала швидко, часто у дотик, комбінувала на швидкості. Бракувало хіба що гостроти від форварда, Адріано гру фактично провалив, а Селезньов вийшов, коли команда вже трохи підсіла. Впевнений, що якби Луческу випустив Євгена хоча б зі старту другого тайму один з суперпрострілів партнерів він би замкнув.
Втім, були моменти і у першому таймі, котрий непогано складався для "Шахтаря". Доволі швидко зазнав пошкодження один з лідерів команди Мандука, але згодом, під час голу кіпріотів, виявилося, що це той випадок, коли не було би щастя та нещастя допомогло. А поки "гірники" атакували, хороший постріл вдався Вілліану, Срна невтомно здійснював рейди правим флангом, саме ця парочка і була найкращою у "чорно-помаранчевих".
Так Даріо створив чи не найкращий момент першої половини гри - захист запанікував після його прострілу, м'яч відскочив до Адріано, тому дозволили зробити аж два дотики, другим Луїс перекидав воротаря, але заодно перекинув і ворота, до яких було метрів 5. По дві напівможливості мали Срна, Вілліан та Мхітарян, підключення останнього з глибини поля щоразу дивували АПОЕЛ, але було їх, на жаль, небагато. Самі кіпріоти мали одну можливість для голу, але Боавентура зі штрафного влучив точнісінько у Рибку.
По перерві ситуація не змінилася. Дещо нагадувало гру у сквош, б'єш-б'єш, а м'яч відлітає від стінки. Дещо випадав з гри Тейшейра та особливо Жадсон, котрий намагався або обіграти всіх самостійно, або віддати передачу максимум на два метри. Тейшейра ж помітно нервував, і вдалі епізоди в його виконанні змінювалися поганими. Супермомент він втратив, коли не зумів з пари метрів замкнути простріл з лівого флангу.
І одразу ж АПОЕЛ забив. Це здавалося настільки неймовірним, що стадіон аж примовк на хвилину. Фактично весь захист, не основний варіант та все ж був обіграний за рахунок доволі простої стіночки Хараламбідеса та Тричковськи. Візуально здається, що Рибка міг би й врятувати, але встигнути скластися, коли удар наноситься з настільки малої відстані, складно, от і високий воротар не встиг.
"Шахтар" відігрався дуже швидко. Вже за три хвилини Жадсон нарешті опинився в потрібний час в потрібному місці і розстріляв ворота Хіотіса після невдалого виносу захисником м'яча. Здавалося, що зараз і піде, але, можливо, настільки швидкий гол зіграв з "гірниками" злий жарт. Десь вони повірили, що ось зараз вже піде нарешті, а воно не йшло. До кінця гри було створено лише три можливості. Спочатку Хіотіс відбив ефектний удар Кости, котрий замінив Тейшейру, потім Вілліан небезпідставно претендував на пенальті, коли його перестрів у штрафному майданчику оборонець, і нарешті той-таки Вілліан виконував на техніку удар метрів з 13, але не зміг пробити не лише точно, а й сильно.
А команда з Кіпру мала можливість, гострішу за всі ці моменти разом взяті. Соларі, молодший брат відомого екс-гравця "Реала", обігрався з партнером, підігравши собі перед цим рукою, і вискочив на побачення з Рибкою. на щастя, удар в нього як слід не вийшов і Олександр врятував команду від поразки. Втім, 1:2 було б вже зовсім несправедливо по відношенню до команди з Донецька.
Висновки? Головне - не списати можливості суперника на відсутність основної пари захисників. Окрім цього, викликає подив рішення Луческу грати з одним форвардом проти потенційно найслабшої команди групи, котру за турнірною ситуацією треба кров з носу обіграти. Навіть в чемпіонаті в цьому сезоні він доволі активно награвав схему з двома нападниками, але тут вирішив використати її лише наприкінці зустрічі, ще й пару обрав Едуардо-Селезньов, котрі не надто підходять за манерою гри один одному.
Ну, і щось треба робити з психологією гравців. Спочатку команда програє "Порту", ведучи в рахунку, потім не може подолати насичений захист... Але, як вже зазначалося, катастрофи поки нема, є просто дуже неприємне, але не безвихідне, становище. Мета команди Ахметова - виграти Лігу Чемпіонів, тож їй варто згадати, тоді, коли українська команда була найближче до цього, вона теж мала одне очко після двох ігор у групі. Було це восени 98-го року, і "Динамо" за тим саме сценарієм програло "Панатінаїкосу" на виїзді, а потім розписало домашню нічию з "Лансом". Що було далі - знають всі, для виходу на той графік треба лише взяти 4 очки у "Зеніта". Сказати, що це фантастика - буде помилкою, чи не так?