Ліга Чемпіонів. 1/8 фіналу. Манчестер Юнайтед - Реал - 1:2. Момент істини
Дев'ять років тому у 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів "Порту" молодого амбітного тренера Жозе Моуріньо несподівано пройшов могутній "Манчестер" великого менеджера Алекса Фергюсона. Після другої гри багато нарікань викликав момент з незарахованим арбітрами голом Скоулза за рахунку 1:0 на користь англійців. Врешті-решт на 90-й хвилині "Порту" зрівняв рахунок та пішов далі, щоб виграти трофей і відправити свого тренера до світового визнання.
Зараз історія повторилася у загальних рисах. Мало хто з прихильників "Реала" буде сперечатися щодо того, що ключовим епізодом гри стало рішення турецького арбітра Чакира вилучити Нані. На той момент "МЮ" вів 1:0, в цілому контролював перебіг подій, а фол португальця на рівному місці був жорстким, але не таким, що має 100% закінчитися вилученням. Чи виграє цього разу команда Моуріньо титул - поки невідомо, але те, що вдалося усунути чи не головного конкурента з тих, чия назва починається не на літеру "Б" - факт.
"Реал" з перших хвилин нібито мав атакувати, він і побіг вперед, але дуже швидко відкотився у центр поля. Гравці англійської команди дуже грамотно грали у відборі, перекривали вільні зони, не даючи шансів пробити Роналдо, ді Марії та Ігуаїну. За перші 45 хвилин нагоду забити мав лише останній, та й те досить умовну - з гострого кута пробити де Хеа було нереально. Враховуючи вимушену заміну ді Марії на Кака, після якої на "Олд Траффорд" відчутно потягнуло нафталіном, ситуація була дуже невтішна.
До того ж не відсиджувався у захисті і "Манчестер". Фергюсон здивував двічі: трохи - рішенням залишити у запасі Кагаву, дуже - аналогічною позицією щодо Руні. Вейн дійсно не в найкращій формі, однак за рахунок зарядженості він і після виходу на поле встиг помітно пожвавити гру "Манчестера". Але це станеться пізніше, а до перерви "Манчестер" встиг влучити у стійку (Велбек після кутового), двічі за кілька секунд дати можливість проявити себе Лопесу (ван Персі та Велбек на добиванні) та ледве не забити після корнера (Відіч).
Одразу після відпочинку масована атака "Манчестера" з ударами згаданої парочки ван Персі та Велбека закінчилася автоголом Рамоса і ситуація стала критичною для гостів. У наступні 10 хвилин "Реал" тримав м'яч, довівши показник володіння до позначки у 64%, але нічого витиснути з цього не зміг. І тут стався "момент істини", рішення судді, що змінило все. Моуріньо одразу кинув у бій Модріча замість Арбелоа, який і отримав від Нані. Фергюсон реагувати одразу не став - і помилився.
Фатальним став удар саме хорватського хавбека, котрого цього критикували за посередню гру у першому сезоні в Мадриді. Модріч прибрав на замасі Карріка та від стійки поклав м'яч у ворота, де Хеа реагував, але занадто вже класно приклався Лука. Між іншим, ще до цього мав нагоду Ігуаїн, але після корнера влучив у руку Рафаела, зрівнявши рахунок у помилках судді на користь сторін. А за 3 хвилини після свого першого голу "Реал" провів другий.
Роналдо ще до виходу на поле помітно хвилювався і до 69-ї хвилини проводив один з гірших матчів в сезоні, якщо не у всьому мадридському періоді кар'єри. Але зміг відірватися від захисників та замкнути на дальній стійці простріл Ігуаїна. Моуріньо, котрий готував Бензема напевно на заміну аргентинцю знову вгадав, вирішивши почекати. Після голу він дав команду готуватися не форварду, а захиснику Пепе. А Роналдо вже з відносно чистою совістю почав марнувати моменти, нібо шкодуючи клуб, де став "зіркою" і не святкуючи взяття воріт.
Останні 20 хвилин стали святом відкритого футболу, "МЮ" втрачати було нема чого, а "Реал" вміло використовував перевагу у більшості та простір в середині поля. Велбек двічі безпідставно вимагав пенальті, ван Персі, Руні, Відіч та Каррік не могли переграти Лопеса. Модріч, Роналдо та Кака (влучив у штангу) могли вирішити все остаточно, але й без того пішли з поля задоволеними. А Чакир на 93-й хвилині не наважився ставити пенальті за фол Рамоса у власному штрафному та зовсім псувати настрій Серхіо у день перемоги його команди.
Фергюсон після зустрічі щось вигукував та показував пальцем на суддю, але не менше підстав у нього для показування пальцем на себе. Незрозумілі рішення зі стартовим складом, неоптимальні, як здалося заміни, нарешті якась загальмованість після виходу на поле Модріча - причин бути незадоволеним собою у шотландця достатньо. Ну, а Моуріньо за останні три гри переміг на виїзді у Кубку Іспанії "Барселону", напівдругим складом переміг її ж у чемпіонаті, а тепер і "Манчестер" - ідеальний тиждень, чи не так? І, схоже, що у португальського фахівця момент істини з найближчим власним майбутнім стався вже зараз - після такої серії до кінця сезону його точно не виженуть.