Кому війна - кому мати рідна. Топ-10 відкриттів першої частини УПЛ

У найтяжчому (на жаль, не з точки зору спортивної інтриги та "смислового" навантаження на команди) за останні роки чемпіонаті України серед команд вищого дивізіону, на радість шанувальників українських талантів, цього разу вистачало приємних сюрпризів.

Варто зазначити, що у наш імпровізований хіт-парад включено гравців лише з українським паспортом, адже Чемпіон дбає про перспективи головної команди країни.

Відразу чотири "позиції" окуповано гравцями одного клубу. Луганська Зоря по праву заслуговує на титул головного "розплідника" молодих талантів УПЛ. Градація виконавців за амплуа наступна: у нашу "десятку" потрапив один голкіпер, два оборонці, шестеро представників середньої лінії, а також один форвард.

Руслан Бабенко (Волинь Луцьк, півзахисник)

Єдиний представник "хрестоносців" у нашому списку вперше у "дорослій" кар’єрі гравця отримав достатню ігрову практику під керівництвом суворого Віталія Кварцяного. І, незважаючи на зовсім не гренадерські габарити, став у команді мастодонта тренерського цеху України однією з ключових фігур! Багато у чому саме завдяки креативній складовій у грі пари опорних півзахисників Волині з дніпропетровським минулим (мова, крім Бабенка, про його фактичного напарника у першій частині сезону Валерія Федорчука) лучани аж ніяк не були звичною за минулими сезонами командою без "думки" в атаці. Оренда Бабенка закінчується наприкінці сезону - футболіст має повернутися у табір Дніпра.

Андрій Тотовицький (Іллічівець Маріуполь, півзахисник)

Кадрова драма маріупольців, яка, врешті, ризикує перетворитися на загальну трагедію у темі виступів команди в УПЛ цього сезону, тим не менше, принесла їм щонайменше одну зірочку, запалену за рахунок дефіциту людського ресурсу під рукою Миколи Павлова. Не так давно один з когорти молодих українських талантів донецького Шахтаря, за півроку у Прем’єр-лізі Тотовицький наростив "м’язи", ставши лідером своєї скромної, але гордої команди та тепер претендує на перехід за кордон чи, принаймні, на "підвищення" у донецький Олімпік. Статистичні показники атакуючого півзахисника справляють приємне враження: на рахунку Андрія чотири голи та дві гольові передачі. Також гравець викликав справжній фурор у молодіжній збірній України, де у 7-ми матчах забив 4 голи!

Микита Шевченко (Зоря Луганськ, воротар)

Поява в основному складі луганців голкіпера з бомбардирським прізвищем стала можливою, у першу чергу, через непереконливу гру хорватського конкурента Микити Кршевана Сантіні. Коли ж Шевченко зробив себе знаменитим на всю країну, взявши два пенальті у протистоянні Ліги Європи з норвезьким Мольде, то нарік себе на стабільну увагу з боку вболівальників, журналістів та експертів. Наразі саме Микита є безумовним №1 "чорно-білих" і, водночас, чи не найперспективнішим воротарем чемпіонату української Прем’єр-ліги.

Сергій Гринь (Іллічівець Маріуполь, півзахисник)

Не набагато меншої слави по закінченні першої частини чемпіонату нажив одноклубник Тотовицького. Як і його партнер по команді, Гринь формував атакуючу міць Іллічівця та зміг дебютувати у молодіжній збірній України під орудою Сергія Ковальця. За підсумками 13-ти проведених у сезоні матчів футболіст став одним із кращих на позиції правого атакуючого півзахисника, хай статистичні показники гравця при цьому і не вражають (на рахунку Сергія гол і гольова передача). Як стало відомо, орендна угода Гриня буде дійсною до кінця поточного чемпіонату, то ж виконавець, контракт якого належить Шахтарю, лишається у Маріуполі.

Руслан Маліновський (Зоря Луганськ, півзахисник)

Представник середньої лінії луганської команди - один зі значущих плодів діяльності тренерів молоді донецького Шахтаря, яких у нашому списку четверо. Маліновський проявив себе як вмілий диригент атак команди, при цьому виконавець успішно проявив себе як на позиції "глибокого" атакуючого півзахисника, себто граючи такого собі "Пірло", так і у ролі висунутого вперед хавбека, який мав постачати "снаряди" для єдиного нападника. Як і його молоді одноклубники з українським паспортом, Руслан став важливою складовою молодіжної збірної й у майбутньому може претендувати на місце у головній команді країни.

Сергій Мякушко (Говерла Ужгород, півзахисник)

Через неможливість проведення повноцінної трансферної кампанії левову частку ужгородського "вилову" склали виконавці київського Динамо, яким була потрібна ігрова практика у вищому дивізіоні чемпіонату країни. Серед партнерів по команді з "київською" пропискою найкраще себе проявив правий "край" Мякушко. У чемпіонаті України не так багато гравців, які здатні обіграти опонента один в один, втриматися на ногах і повести партнерів уперед за собою. Екс-гравець "Оболоні" - один з таких футболістів. Наразі відомо, що Мякушко їде щонайменше на перший зимовий збір з лідером чемпіонату.

Пилип Будківський (Зоря Луганськ, нападник)

Перед початком нового сезону табір луганців покинули відразу два герої минулого сезону, які відповідали за результат командних зусиль в атаці - Болі та Даніло поїхали у країну ведмедів і балалайок. Таким чином, фактично безальтернативним "вістрям" команди Юрія Вернидуба став довгов’язий нападник на ймення Пилип. Довіра та підтримка партнерів по середній лінії зробили з раніше невпевненого у собі нападника куди більш переконливого "убивцю". Будківський почав рости на очах і забив у першій частині сезону п’ять голів. Крім того, тепер форвард нарешті потрапив і до обойми Михайла Фоменка, зігравши важливу роль у перемозі нашої збірної у Борисові у матчі відбору Євро-2016 з білорусами.

Максим Малишев (Зоря Луганськ, півзахисник)

Одного голу Максима у ворота Шахтаря, який дозволив "чорно-білим" відсвяткувати монументальну перемогу над "гірниками", вистачило б для того, щоб зробити молодого півзахисника однією зі знакових фігур першої частини сезону! Якщо ж серйозніше, то серед нашої "десятки" Малишев є тим, хто зіграв за свій клуб найменше матчів, проте у всіх іграх, де брав участь, запам’ятався винятково якісним та, в перш чергу, надійним футболом. В цілому, опорний півзахисник зумів записати на свій рахунок три голи та тепер може поповнити дніпропетровський Дніпро.

Микита Бурда (Динамо Київ, захисник)

За півроку, які вольовим рішенням Сергія Реброва, захисник раніше другої команди "біло-синіх", провів з київською "основою", Бурда став справжньою динамівською "затичкою", адже грав на будь-якій позиції в обороні! На сьогодні саме завдяки Микиті кияни можуть сконцентруватися на пошуку лише одного виконавця у захисну лінію, обмежившись внутрішніми ресурсами та Бетао. Нагадаємо, що молодий захисник вже встиг зазнати неприємного та болючого ушкодження, таким чином, пройшовши "бойове хрещення" у матчі зі львівськими Карпатами. Наставник найбільш титулованого клубу України не раз підкреслював своє бажання довіряти Бурді та казав, що розраховує на того не тільки у найближчій перспективі.

Валерій Лучкевич (Дніпро Дніпропетровськ, захисник/півзахисник)

Син відомого футболіста, який захищав кольори запорізького Металурга та львівських Карпат - наймолодший у нашому списку. Проте саме Валерій має право назватися тим, хто став "відкриттям року"! І знову не обійшлося без об’єктивних причин, себто - в цілому несприятливих для розвитку результатів українських клубів обставин. Мирон Маркевич надав шанс молодому хлопцю через дефіцит як кількості, так і якості на правому фланзі своєї команди. Проте поява гравця щонайменше на міланському Джузеппе Меацца викликала справжній фурор. Лучкевич зіграв не гірше досвідчених партнерів і не боявся брати ініціативу на себе. Наразі Валерія можна розглядати як одного з основних претендентів на "партнерство" Артему Федецькому.