Кінець епохи царя?
Черговий конгрес Федерації футболу України дав ще один привід задуматися Григорію Суркісу, як йому зберегти місце президента ФФУ у 2012, коли відбудеться звітно-виборчий конгрес. Ні, у середу 30 листопада, Суркіса ніхто знімати не збирався. У порядку денному було лише два питання: виступ Суркіса і звіт по аудиту ФФУ за останні 11 місяців.
Щоправда був один неприємний момент, який трохи засмутив Григорія Михайловича. Президент Професіональної футбольної Ліги Мілетій Бальчос пропонував внести до порядку денного питання про внесення дло колективних членів ФФУ клубів, першої та другої ліги. Суть цього питання дуже проста. Через рік будуть нові вибори президента ФФУ і опонентам Суркіса потрібні нові "штики", щоб набрати необхідну кількість голосів. Але такий маневр "опозиціонерів" не пройшов.
Відповідь Суркіса була діловою і простою: "Лист від ПФЛ надійшов після засідання Виконком ФФУ, коли вже був затверджений порядок денний Конгреса". Якщо цього комусь було замало, то очільник ФФУ запропонував зачитати висновок по цьому питання юридичного відділу. Але цього вже нікому не хотілося. Після цього Бальчос зняв з порядку денного це питання, оскільки зрозумів, що кіна за їх сценарієм не буде.
У нинішній ситуації Суркіс почував себе господарем у власному домі. Але була в цьому Конгресі і тривожна тенденція для власника будинку на вулиці Лабараторній. Аура цього Конресу була якось темною, начебто за останньому з`їзді КПРС для Леоніда Брежнєва. Начебто усі вже знають, що генсек довго не протяне, а він намагається тримати себе бадьоро.
В оточенні Григорія Суркіса забагато "партизанів", яка як тільки розпочнеться "війна" за крісло президента ФФУ, а вона буде, повилізають і почнуть вести підривну діяльність.
Сама ж атмосфера Конгресу була сумною, незважаючи, що вже на наступний день Федерація святкує своє 20-річчя. Після спіча Суркіса про досягнення ФФУ, аплодисменти були стримані. Майже ніхто не возвеличував Григорія Михайловича. Конгреси ФФУ до грудня 2010 року проходили за одним сценарієм. Представники з усіх кутків футбольної України читали хвалебні оди Григорію Суркісу. Лише тодішній очільник ПФЛ Равіль Сафіуллін, по вказівці з Донецька, намагався вести якісь контрпрідривні дії проти ГМС, але то була крапля в морі. Тепер же ситуація змінилася.
Після сурової догани Україні від УЄФА та ФІФА Суркіса до закінчення Євро-2012 чіпати не будуть. Навіть на цьому Конгресі ФФУ його екс-друг Сергій Стороженко, постійний ворог Віталій Данілов, не намагалися щось висловити критичне з приводу роботи президента ФФУ. Обидва сиділи порядом і розуміли, що полювання на посаду президента ФФУ розпочнеться менше, ніж за рік, а поки час сидіти в засідці.
Добре це розумів і Григорій Суркіс. Серед 142 делегатів Конгресу більше половини будуть готові витягнути із-за спини камінь і кинути в нього, коли надійде така команда. Це все знає і сам Суркіс, який своїми діями на посаді президента ФФУ отримав більше ворогів, ніж прихильників.
У 2012 році врятувати Суркіса може лише одне - зміна влади в країні. За іншого сценарію у Григорія Суркіса шансів залишитися на чолі українського футболу немає. А він цього хоче. КАМАЗ з Донецька "переїде" майже усіх його прихильників, якщо такі залишаться до грудня 2012 року. І хоча Суркіс намагається співати дифірамби нинішній владі, і Віктору Януковичу, але таку підспівка і підтанцьовка від очільника ФФУ через рік вже не пройде.
Усі 11 років Григорій Суркіс розкидав каміння, а в грудні 2012 його доведеться збирати, можливо власними руками. Поки ж індульгенція Суркісу виписана ще на рік.