"Іллічівець" – "Ворскла": післяматчеві коментарі тренерів
- Усі створювали такий ажіотаж перед цією грою, у нас сім чоловік працювали, грали в цій команді. І я мав дві цілі, я дуже хотів знати, як нас сприймуть уболівальники. Це позитивно. Друге, я дуже хотів сказати слова подяки. Тому що, коли я їхав з Маріуполя, мені такої можливості не надали.
Я думаю, що через вас я донесу людям, що зустрілися в мене на шляху, велике величезне людське спасибі. Насамперед, Михайлові Олександровичу Поживанову за те, що він запросив мене в команду, де я проробив сім з половиною років. Напевно, я буду вважати, що це найкращий період у моїй кар'єрі як тренера, що я провів тут. З нічого ми побудували багато майданчиків і полів, там, де грають багато дітлахів у футбол. Хотів би сказати велике спасибі Павлові Кузьмичу Розумному за те, що в перший рік команда залишилася у вищій лізі. Ну і найбільші слова подяки я б хотів сказати Володимиру Семеновичу Бойко. Коли він уже став хазяїном команди, усі питання відпали.
Ми побудували стадіон, грали в європейських кубках, виховали багато гарних футболістів, на жаль, втратили Степана Молокуцько. Тому крім слів подяки до цього міста, до людей, що тут живуть і працюють, у мене більше нічого немає.
- Хотілося б почути ваш коментар до цього матчу.
- Я б не сказав, що ця гра була така складна. Після ігор, що команда проводить з Динамо або Шахтарем і там, де є позитивний результат, то це віднімає багато сил і моральних і фізичних. І ніхто не буде приховувати, що за ці ігри футболісти отримують визначені преміальні. І після цього грати з командою Маріуполя, що займає останнє місце. Повірте, це дорогого коштує, щоб футболісти змогли настроїться на гру. Це викликало почуття тривоги.
Із ФК Львів, Харків, ми зіграли невдало. І я боявся, що така гра може відбутися і тут. Але я радий, що усе відбулося нормально. При рахунку 1:1, звичайно, стало тривожно. Але потім усе стало на свої місця. Хлопці засмутилися, що не забили ті гравці, що грали раніш у вас.
Олександр Іщенко, головний тренер "Іллічівця"
- Ви знаєте, затяжко коментувати гру особливо після такого результату. Подвійно соромно перед нашим керівником, Володимиром Семеновичем. Десь ми втратили взаєморозуміння з футболістами, тому що дуже багато виникало ситуацій на футбольному полі, про які ми говорили, над якими цілеспрямовано працюємо. На жаль, у грі усе відбувається з точністю навпаки. Ситуація дуже складна, я прекрасно чув реакцію уболівальників. Подати у відставку це, напевно, найпростіше. Практично 75% цих гравців я запрошував, вони проходили усі школу молодіжної збірної. З цього складу збірної грає і П`ятов, і Чигринський, й Іщенко, і Чижов, й Алієв, і Мілевський, цей список можна продовжувати. Не може ж бути, що ми усі помилилися. Але, як видно, щось у нас не так.
Я роблю офіційну заяву, що керівництво вправі прийняти будь-як рішення і я його прийму як належне. На сьогодні ситуація надзвичайно складна в психологічному плані. Будемо шукати шляхи і виходи з положення, що створилося, не буває ж безвихідних ситуація. І для нас це буде урок, тому що життя штука така, що краще незалежно від того, скільки ти років працюєш у футболі, перший раз зіштовхуєшся з такою ситуацією, команда лише виграла одну гру, а всі інші програла. Плюс ряд гравців, що раптом вирішили, що можна грати тільки на 50%. І от ви бачили Ворсклу, що усе залишила на футбольному полі, що падала, котилася, билася.
Чому в нас такого немає? Це питання до нас, до команди. На нього зараз складно відповісти. Почекаємо, мабуть, до завтра, а може і сьогодні ввечері. Ну, як говорять, з лихом потрібно переспати, і прийняти рішення вже на тверезу голову. Природно, що потрібно шукати шляхи виходу з положення, що створилося. Команда є, команда молода, але немає самовіддачі. Немає того, що б почувалося, що команда вийшла, і вона вся "паше". Кричати, кого відправляти у відставку, а кого ні, хлопці з фан-клуба мають повне право. А уболівальникам скажу, чого тут кричати? Потрібно в роздягальні вчити. Але очевидно цього разу щось не склалося. Ще раз хочу вибачитися перед уболівальниками й особисто перед Володимиром Семеновичем.