Фонсека: Коли я відчуваю, що арбітри починають йти проти мене - я не буду мовчати
Головний тренер донецького Шахтаря розповів про нову тактику, заборону орендованим гравцям грати проти Шахтаря та критику арбітрів.
Паулу Фонсека запевнив, що він - не дурень, і відчуває, коли проти його команди арбітри судять нетолерантно. За словами португальця, Шахтар повинен грати набагато краще за суперника, інакше "гірникам" не дадуть перемогти саме судді.
Також фахівець не оминув тему того, чому Шахтар перейшов на схему 4-4-2, але все ж повернувся до 4-2-3-1, за якої діяв під керівництвом Мірчі Луческу.
Про поразку від Янг Бойз і те, чи міг він залишити Шахтар
- Я можу піти у будь-який момент. У Португалії є прислів'я - у тренера завжди повинні бути зібрані валізи. Якщо у клубі будуть не задоволені моєю роботою - я буду першим, хто скаже: "Добре, до побачення". Але у Шахтарі я ніколи цього не відчував.
Звичайно, тоді я був ні в чому не впевнений. Я приїхав у новий клуб, у моєму житті відбувалися великі зміни. Сумніви були. Але у мене ніколи не буде сумнівів у моїх ідеях.
Про перехід на тактику 4-4-2 та повернення до 4-2-3-1
- Я просто відчув, що команда звикла грати 4-2-3-1, їй так комфортніше. У мене не виникло проблем визнати це та повернутися до колишньої схеми.
Легко говорити, що проблема у схемі, коли м'яч не залітає у ворота. Але у матчі з Янг Бойз або у Суперкубку рік тому, коли ми грали 4-4-2 та програли, всі говорили, що Шахтар був кращий і заслужив перемогу. Ми могли їхати до Швейцарії, маючи перемогу 6:0 у першому матчі. І там - у гостях, на синтетиці, по тій же схемі з двома форвардами - у нас було 8 явних гольових моментів.
Умови, у яких грає Шахтар у чемпіонаті України - найскладніші для будь-якого тренера. 80% гри відбувається на останніх 30-40 метрах від воріт суперника. 11 гравців закриті в обороні, ставлять "автобус". І ось вам треба розкрити зони, де їх в принципі немає.
Тактична схема - взагалі не найважливіше. Але, діючи 4-4-2, у нас було більше можливостей перебувати глибше, у штрафній суперника. Зараз такої можливості немає, зате ми діємо компактніше у центрі поля. В цілому, 4-4-2 дуже схожа на схему, яку ми використаємо зараз. Ми так само доходимо до воріт суперника, як і тоді. Розташування вінгера в обох схемах однакове. Крайні захисники діють однаково. Опорник - теж. Єдина зміна - це зона завершення. Тобто, різниця в одному гравцеві.
Швидше за все, до схеми 4-4-2 я повернуся - не знаю, у Шахтарі або іншому клубі. Мені вона імпонує більше. Якщо добре її відпрацювати, дуже важко грати проти такої команди.
Про заборону орендованим гравцям грати проти Шахтаря
- Якщо ви візьмете топові чемпіонати Європи, там орендовані футболісти теж не грають проти своїх клубів. Просто уявіть, що такий гравець ненавмисно заб'є автогол або привезе пенальті. Це випадковість, таке може запросто статися. Але люди, звичайно ж, подумають - ось, бачите, вони підіграють Шахтарю. Ми повинні захищати гравців від подібного.
Одна-дві гри за сезон не впливають на еволюцію гравця. Зате можуть вбити його кар'єру.
Світлина ФК Шахтар |
Про критику арбітрів
- Інші тренери набагато частіше погано висловлюються про суддів, ніж ми. Хоча толерантність арбітрів по відношенню до нас набагато менша. Щоб виграти, Шахтар повинен бути набагато краще за суперника. Якщо ні - нам не дадуть перемогти.
Можете говорити що завгодно, але мене не обдуриш. У мене є величезна кількість прикладів, де суддівство неоднакове по відношенню до двох топ-клубів України. Багато хто просто не помічають ці моменти, тому що не до кінця розуміють гру.
В Україні є хороші судді - якщо порівнювати їх з арбітрами інших країн, я не скажу, що вони гірші у технічному плані. Але їм не вистачає сміливості.
Як тільки я приїхав сюди, я поважав суддівство. І коли потрібно їх хвалити, я завжди це роблю. Але коли я відчуваю, що починають йти проти мене - я не буду мовчати. Можу повторити - я не дурень, я розумію, що відбувається.
Про графік роботи у Шахтарі
- Рахуйте - зранку тренування, потім збори тренерського штабу можуть бути. Якщо їх немає, їду додому - там намагаюся подивитися наші тренування, матчі суперника.
Кожен тренер 24 години на добу, принаймні, думає про футбол. Від цього неможливо відключитися. Хоча, звичайно, бувають моменти, коли треба це робити. Якщо занадто зациклюватися, голова може вибухнути.
Я дуже пізно лягаю - не раніше пів на другу ночі. І рано прокидаюся - десь о 7 ранку. Хочу завжди першим приїжджати на тренування. Доводиться боротися зі сном.
За матеріалами Трибуна