Фінал Ліги Чемпіонів та вихід на Євро-2016?.. Чого ми чекаємо від нового сезону
Користуючись поважною причиною – стартом нового футбольного серіалу довжиною в рік – команда Чемпіона виділяє найважливіші, на нашу думку, аспекти очікувань пересічного українського вболівальника.
Повернення двох клубів у груповий етап Ліги Чемпіонів
Київське Динамо візьме старт у найпрестижнішому європейському клубному змаганні вже восени, коли буде знати інших трьох суперників у своєму квартеті. Донецький Шахтар спершу змушений подолати два раунди кваліфікації. Перший бар’єр уже відомий – стамбульський Фенербахче є аж надто серйозним суперником, і найсильнішою командою, яка могла випасти "гірникам".
Востаннє дві команди від України у групі ЛЧ ми мали у сезоні 2012/13, коли ті ж Динамо та Шахтар репрезентували країну у компанії з найкращими клубами континенту. Можливість заявити про себе серед найсильніших Старого Світу вже вдвох – це шанс не тільки подбати про клубні престиж та казну, а й показати, що у важкий час українські команди залишаються у когорті "обраних" не випадково.
Щонайменше друге місце у відборі до чемпіонату Європи 2016 року
За чотири тури до завершення боротьби у груповому раунді кваліфікації до Євро-2016, що пройде на землі Наполеона Бонапарта й Оноре де Бальзака, збірна України посідає третю сходинку у секстеті за літерою С. Відставання від команд Іспанії та Словаччини складає три бали та шість очок відповідно. З кожним зі своїх головних конкурентів "блакитно-жовта" дружина зійдеться в особистому бою, де не має права на помилку – зважаючи на обставини та реалії, команда Михайла Фоменка має перемагати і колектив Яна Козака, і підопічних Вісенте дель Боске. Ще два матчі наші хлопці зіграють з Білорусією та Македонією.
Нагадаємо, що за регламентом проведення відбору до континентальної першості, напряму на поля Франції пробиваються перші два колективи кожної групи, а також найкраща команда серед тих, які займуть треті сходинки. Як відомо з нашого історичного досвіду, плей-офф українські футболісти не люблять... Наразі показники збірної України не дозволяють розраховувати на проходження з "третього незайвого", і змінити ситуацію, скоріш за все, не вдасться.
Молодь – наше все
Критичний час, який переживає Україна, не міг не позначитися і на її футбольному господарстві. Досі у літнє трансферне вікно у країні не здійснено жодного(!) переходу між ти чи іншим клубом за гроші – футболісти знаходили нове місце роботи, будучи або вільними агентами або взятими у безкоштовну оренду!..
Такий стан речей не може не примушувати вітчизняні команди робити ставку на молодь, яка подекуди отримує шанс у відверто "штучний" спосіб. Втім, як показує практика результатів збірних України різного віку, які брали участь у фінальних стадіях двох великих змагань цього ж таки літа, талановита молода кров у країні не перевелась, а значить – у майбутнє можемо дивитися з перспективою.
Більше того – вперше за останні роки на роль гравців стартового складу "тут і зараз" претендують молоді українці як у київському Динамо, так і у донецькому Шахтарі й дніпропетровському Дніпрі.
Збереження тенденції результатів минулого сезону у єврокубках
Ще якихось два-три роки тому ми могли мріяти про шосту позицію у таблиці коефіцієнтів УЄФА, яка дає право делегувати від країни вже три клуби у Лігу чемпіонів замість двох і, таким чином, реально розраховували "посунути" "любих" північно-східних сусідів, португальців і Францію. Проте реалії швидко змінили наше уявлення про футбольний успіх, і наразі максимум, на який може розраховувати наша держава на міжнародному рівні – збереження своїх позицій в орбіті країн, які делегують у єврокубкову кампанію п’ять команд (з них дві – в ЛЧ, ще три – в ЛЄ) і мають при цьому кращі стартові позиції у кваліфікаційному ситі. У минулому сезоні нам не вистачило якоїсь дещиці, щоб відчути єврокубковий тріумф на собі, тож у новому футбольному році сподіваємось на перевершення торішніх результатів.
Відкриття нових стадіонів для міжнародних матчів
У сезоні-2015/16 Україну можна вітати із заслуженим "поповненням" – до "діючих" Києва та Львова доєдналися і зможуть приймати міжнародні матчі точно і з височезною імовірністю такі міста як Дніпропетровськ і Полтава відповідно. До приємної тенденційності повернення наших колишніх надбань у справі використання футбольної інфраструктури після проведення матчу за Суперкубок країни доєдналася й Одеса – Південна Пальміра так само може сподіватися на відміну "ембарго" щодо ігор за участю щонайменше головної команди країни.
У "черзі" й такі міста зі своїми стадіонами як Харків, Запоріжжя чи Тернопіль. До слова, рішення про використання Києва як європейського "дому" луганської Зорі виглядає таким, яке вельми розчаровує. Як вирішили європейські вельможі, місто, недалеко від якого творили нашу славну історію козаки на Січі, не заслужило єврокубкового свята...
Києву – фінал ЛЧ
Після успішного проведення чемпіонату європейського континенту у 2012 році наша країна збирається штурмувати нову, не менш реальну й досяжну мету. Мова про вирішальний матч головного клубного змагання Старого Світу, на яке претендує найкращий стадіон України НСК Олімпійський. Заявку на проведення такої гри, яка стане вінцем сезону-2017/18, вже подано.
Відповідні органи розглянуть українські документи вже у вересні цього року і тут-таки оголосять про своє рішення. З урахуванням залучення до просування справи нашої "важкої артилерії" – людського ресурсу у вигляді віце-президента УЄФА Григорія Суркіса – шанс на позитивне рішення для столиці виглядає цілком вірогідним.