Джанлуїджі Буффон: Щоб грати у воротах, треба бути справжнім мазохістом

Легендарний голкіпер туринського Ювентуса встановив новий рекорд Серії А. Воротар не пропускав протягом 974-х хвилин. Незважаючи на вік, голкіпер "Старої синьйори" є одним з найкращих представників свого ремесла.

Чемпіон публікує переклад інтерв’ю з одним із найкращих стражів воріт в історії футболу, яке Джанлуїджі дав відомому британському виданню fourfourtwo.com.

Спілкування з Буффоном проходило у форматі відповідей на питання читачів.

- Це правда, що Ви починали як півзахисник? Як Ви опинилися у воротах?

- Так, це правда. Я думаю, кожна дитина починає грати у футбол, бажаючи забивати голи, а не відбивати м’ячі. Чи був я нападником? Так, протягом деякого часу. Я погодився на це, мені це подобалося.

Мій вибір на користь голкіпера був багато у чому випадковим. Мій батько трохи підштовхнув мене, але також я дуже хотів бути схожим на Тома Н’Koно, воротаря збірної Камеруну. Спочатку мені було трохи ніяково, проте подивившись Кубок світу 1990-го року, мені дуже сподобалася гра Тома у воротах Камеруну. Н’Koно був дуже важливою частиною команди.

- Ваш батько був віце-чемпіоном Європи з легкої атлетики серед юніорів, а мама була чемпіоном зі штовхання ядра. Вона якось вплинула на Ваше навчання як футболіста?

- Мій тато, моя мама, моя сестра - на мене мали вплив усі. Штовхання ядра? Ні, ні, це був диск! Їй підкорився всеіталійський рекорд. Проте мій батько справді був хорошим спортсменом, моя сім’я має здоровий спортивний дух. Чи допомогло це мені подорослішати? Думаю, що так. Я ставився до спорту більш серйозно. Коли у вас є підтримка родини, це важливо.

Світлина взяті з fourfourtwo.com

- Коли Ви приєдналися до Ювентуса у 2001 році за 45 мільйонів євро, навколо цього трансферу було багато розмов. Як Ви себе почували, коли почули про такі великі гроші? Що б Ви сказали тим, хто не вірить, що воротар може стільки коштувати?

- Для мене це було великою втіхою. Я справді не мав жодних проблем з думками такого типу. Можливо, у трансферних справах щодо голкіперів для когось є щось особливе, проте я так не вважаю. Ювентус спостерігав за моєю грою, цей клуб вважав, що Буффон є феноменом, і заплатив за мене багато.

Якщо би вони заплатили 5 мільйонів, а не 45, то це не мало би такого великого резонансу. Проте ціну визначає ринок. Хороший воротар є життєво важливим для кожної сильної команди, він так само цінний, як і якісний нападник. Іноді такі гравці коштують недешево.

Чи погодився би я на підписання контракту з Ювентусом, якби він заплатив за мене 5 мільйонів? Так. Проте я не впевнений, що у такому випадку Парма була би дуже щасливою...

- Наскільки прикро було бачити, що Ювентус позбавляють титулів через скандал Кальчополі у 2006-му? Здавалося, Ви отримали сатисфакцію через призму перемоги Італії на Чемпіонаті світу. Ви думаєте, що однак би виграли турнір, якби не цей скандал?

- Коли ти професійний гравець і докладаєш зусиль, щоб перемагати, а потім залишаєшся без винагороди за свою працю, то спочатку тобі здається, що це подібно до смерті. Вона позбавляє нас майбутніх успіхів, і вона позбавляє нас успіхів з минулого [гірко сміється].

Звичайно, ми приїхали на Чемпіонат світу до Німеччині з бажанням перемогти, постійно перебували у центрі уваги та були переконані у тому, що повинні були зробити щось велике на полі, щоб відреагувати на все те, що відбувалося. Ми мали рішучий настрій, але я ніколи не думав, що ми обов’язково виграємо цей турнір, і я не впевнений, що Кальчополі мав надто великий вплив.

- Я ніколи не бачив футболіста, який співав би національний гімн з такою ж пристрастю як Ви. Про що Ви думаєте, коли закриваєте очі, і чи так само пристрасно Ви співаєте у караоке?

- Вважаю за честь захищати національні кольори Італії, мені по-справжньому пощастило, бо я отримав можливість представляти свою країну. Караоке? [Сміється] Ну, все залежить від пісні...

- Хто був найбільшим жартівником у командах, за які Ви грали? Закладаюся, що це Гаттузо...

- Так, це був Ріно [Гаттузо]. Я насолоджуюсь нашою близькою дружбою - він завжди може мене розсмішити. [Злегка мрійливо] Ех, Ріно...

- Ви схожі на молодого Аль Пачіно. Ви коли-небудь зустрічалися з ним? Який Ваш улюблений фільм з Аль Пачіно?

- [Хмурить Брови] Хто? Пачіно? Правда? Ніііі! [Раптово дивується] Ні, справді? Це не погано, чи не так? Хммм. Ні, я ніколи не зустрічався з ним. Мій улюблений фільм? "Обличчя зі шрамом" - найкращий. Точно.

- Воротарі, як видається, грають до більш пізнього віку. Що б Ви сказали з приводу граничного віку, і як Ви вважаєте, чи довго Ви зможете грати?

- Може бути так, що до тих пір, поки тобі 28, 29 чи 30 років, ти можеш покладатися на тіло та свою спритність, але після цього все змінюється, і твій досвід стає для тебе ніби як охоронцем. Ти знаєш, як підійти до важливого матчу, такі речі розумієш тільки з досвідом. І щоб мати такий досвід, я думаю, людина повинна мати щонайменше 30 років. Водночас є вимоги, яким важко відповідати, якщо ти вже не молодий. Так що я не знаю, чи можна сказати, що граничний вік є... Хороші воротарі мають покращувати свою гру повсякчас.

- Ви та Ікер Касільяс були найкращими воротарями у світовому футболі за останнє десятиліття. Які два імені, на Вашу думку, є наступними у списку?

- Мені подобається Джо Гарт: він ще молодий і може стати видатним голкіпером. Серед інших молодих воротарів виділяється бельгієць Тібо Куртуа.

- Яку пораду Ви б дали молодому голкіперу, який хоче стати професіональним гравцем?

- Одна добра порада? Хай змінює професію... Ні-ні, я кажу абсолютно серйозно! Треба бути справжнім мазохістом, щоб робити цю роботу. І трохи збоченцем... Подумайте самі: ви граєте у гру, де кожен використовує свої ноги, але ви хочете використовувати свої руки...