"Дніпро" Кучеревського. Частина 1 – сезон-2003/04
Колись "Дніпро" провів два блискучих сезони у єврокубках. Дніпропетровці не виграли Кубок УЄФА, і навіть не наблизилися до фіналу або півфіналу. Але ті сезони стали блискучими, адже до того часу маловідомий у Європі футбольний клуб з України спромігся заявити про свої амбіції на увесь континент. Відтоді минуло вже практично десятиріччя, але саме тоді "Дніпро" став для Вашого покірного слуги командою №1.
Тому і було вирішено поділитися з вами спогадами та враженнями про два сезони - 2003/04 та 2004/05, коли "Дніпро" як ніколи успішно грав у Кубку УЄФА, а також, до всього іншого, у складі тієї команди не було жодного легіонера. Успіх, якого вдалося досягти, виковувався виключно руками та ногами українських футболістів. На сьогодні досягнення "Дніпра" тих часів можна було б розцінити як середній або задовільний. Але у 2004-2005 роках, коли будь-які успіхи у клубному європейському футболі для України пов’язувалися виключно з "Динамо" та "Шахтарем", впевнені виступи "дніпрян" поспіль у двох сезонах стали для всіх повною несподіванкою.
У сезоні-2002/03 команду прийняв Євген Мефодійович Кучеревський, і вже у першому для себе сезоні у "Дніпрі" він спромігся вивести команду на четверте єврокубкове місце. Десять років тому "Дніпро" поступився у боротьбі за призові місця лише "Динамо", "Шахтарю" та донецькому "Металургу". Тим не менш, це був успіх, у порівнянні навіть з минулим сезоном, коли дніпропетровці й зовсім опинилися на шостому місці.
У наступному сезоні "Дніпро" мав виступати у Кубку УЄФА, представляючи тим самим клубний футбол України по всій Європі. Біля керма команди, безумовно, залишився Кучеревський - тренер, який і вивів команду з Дніпропетровська до Європи. А в полі честь "Дніпра" та всієї України відстоювали гравці, яких всі добре пам’ятають і знають: воротарі Микола Медін, Артем Куслій і В’ячеслав Кернозенко, польові Олександр Поклонський, Олександр Радченко, Геннадій Мороз, Володимир Єзерський, Олег Шелаєв, Руслан Костишин, Олександр Попович, Сергій Матюхін, Сергій Назаренко, Дмитро Михайленко, Олександр Рикун, Руслан Ротань, Андрій Русол, Роман Максимюк, Олег Венглинський, Андрій Співак, Олександр Грицай, Сергій Валяєв, Дмитро Семочко.
Першою бойовою перевіркою для "Дніпра" був кваліфікаційний раунд проти команди з Ліхтенштейну "Вадуц". За прогнозами українська команда мала б каменя на камені не залишити від свого опонента. Однак, "Вадуц" виявився достатньо міцним суперником і не дав "Дніпру" шансів на розгромну перемогу над собою. І хоча дніпропетровці здобули перемоги в обох матчах, вони не надавали оптимізму ані тренерському штабу "Дніпра", ані його вболівальникам. Мінімальні перемоги по 1:0 здавалися слабким досягненням у світлі того, що "Дніпру" протистояла команда, яка навіть не була учасником вищого дивізіону чемпіонату Швейцарії, у якому вона була заявлена через відсутність більш-менш адекватних футбольних змагань у Ліхтенштейні. Як би там не було, але "Вадуц" був переможений, і "Дніпро" пробився до основної сітки Кубку УЄФА. Варто було готуватися до значно серйозніших суперників, ніж "Вадуц".
В 1/64 фіналу жереб визначив "Дніпру" у суперники четверту команду німецької Бундесліги - "Гамбург", керував яким Курт Яра. У цьому протистоянні, на відміну від ігор з "Вадуцем", явним фаворитом виглядав "Гамбург". У складі "динозаврів" у тому сезоні виступали Крістіан Ран, Мехді Махдавікія, Давід Яролім, Томаш Уйфалуші... Погодьтеся, для Європи значно більш гучні футбольні імена, ніж ті, які грали за "Дніпро".
Незважаючи на це, футболісти з Дніпропетровська були налаштовані рішучо і вже у першому матчі на "АОЛ-Арені" у Гамбурзі дали німцям справжній бій. Рахунок відкрив Олег Венглинський на 10-ій хвилині, що стало великою несподіванкою для німецьких вболівальників. У другому таймі "Гамбург" зміг відновити паритет, а під кінець зустрічі й зовсім добитися вольової перемоги над українською командою. Але підсумковий рахунок на табло спричинив оптимістичний настрій, адже гостьовий гол "дніпрян" говорив про те, що українцям достатньо було перемогти суперника з рахунком 1:0 для загального успіху. А судячи з гри, яку демонстрували "дніпряни" у Гамбурзі, це було їм цілком під силу. Гра-відповідь на стадіоні "Метеор", який був заповнений вболівальниками повністю, тільки підтвердив сподівання. Вже на 5-й хвилині Дмитро Михайленко встановив рахунок на користь українського клубу, і "Гамбург" мав відіграватися. У підсумку німцям зробити цього не вдалося, адже у другому таймі "Гамбург" був розгромлений зусиллями Олександра Рикуна й Олега Венглинського. Підсумковий рахунок 3:0 на користь "Дніпра" вивів українців у наступний раунд, а "Гамбург" залишився за бортом європейського Кубку.
Наступним опонентом дніпропетровців став хорватський клуб "Динамо". У сезоні-2003/04 "динамівці" із Загребу вже відвідували Україну, це сталося на фінальній стадії кваліфікації до Ліги Чемпіонів, де вони були розгромлені своїми київськими одноклубниками. Хорвати не були таким грізними суперниками, як "Гамбург", але готуватися до гри проти них абияк було б не правильно, адже "Динамо" було чемпіоном своєї країни. В той час командою керував Нікола Юрчевіч, а клубні футболки "Динамо" носили такі всесвітньо відомі футболісти, як Ніко Кранчар, Едуардо та Діно Дрпіч.
Вже у першій грі проти "Динамо" у Загребі на "Максімірі" "Дніпро" вирішив результат всього протистояння. Хорвати зазнали поразки на своєму полі з рахунком 0:2 - відзначилися Венглинський і Максимюк. У Дніпропетровську українські футболісти легко втримали нічию 1:1, хоча мали усі передумови для другої перемоги, і лише майстерність та везіння воротаря "Динамо" Марко Шарлія врятували хорватам нічию.
Перемога над "Динамо" забезпечила "Дніпру" єврокубкову весну у вигляді 1/16 фіналу проти французького "Марселя". До цієї стадії не дійшов жоден український клуб, окрім "Дніпра". "Динамо" зайняло останнє місце у групі Ліги Чемпіонів, "Металург" Донецьк програв італійській "Пармі", а "Шахтар" поступився бухарестському "Динамо" ще на тій стадії, коли "Дніпро" перегравав "Гамбург".
Останнім суперником "Дніпра" у сезоні-2003/04 став бронзовий призер французької Ліги 1 та учасник групової стадії Ліги Чемпіонів-2003/04. Поступившись у своїй групі мадридському "Реалу" та португальському "Порту", "Марсель" відправився до 1/16 Кубку УЄФА, де мав проекзаменувати на профпридатність український "Дніпро". Керував "Марселем" Жозе Аніго, а на поле проти "Дніпра" виходили усім відомі Фаб'єн Бартез, Сільвен Ндіайє, Матьє Фламіні, Дідьє Дрогба, Мідо, Фабіо Селестіні, Браім Емдані... Усе вирішив один єдиний гол, котрий був забитий у першій грі на "Велодромі" з пенальті. Дідьє Дрогба реалізував "точку" і, як виявилося у підсумку, вивів "Марсель" в 1/8 фіналу.
Це був один з найуспішніших сезонів у єврокубках, які проводив "Дніпро" коли-небудь. Команда, основу якої складали виключно українці, впевнено перемогла один з кращих клубів Бундесліги, вибила зі змагань багаторазового чемпіона Хорватії та впевнено протистояла одній з найтитулованіших і популярних команд Франції. Але такий важкий графік не завадив команді Кучеревського підкорити нові висоти у внутрішніх змаганнях. У сезоні-2003/04 "Дніпро" здобув бронзові нагороди чемпіонату України, поступившись лише "Динамо" та "Шахтарю", а також дійшов до фіналу Кубку України, де програв "гірникам". Таким чином, від "дніпрян" всі очікували нових звершень у єврокубках вже у наступному сезоні...
Далі буде