Дмитрулін розповів про відмінності Лобановського та Сабо і поскаржився на легіонерів

Поява на тренерському містку "Динамо" Валерія Лобановського наприкінці 90-х дала дуже потужний імпульс розвитку клубу, але все припинилося в середині наступної декади.

Про це клубному сайту заявив один з ветеранів захисту останньої великої команди Лобановського Юрій Дмитрулін.

"На ті часи нам покладалися дуже хороші гроші. При Сабо платили за перемогу в окремо взятій грі, а Лобановський запропонував Григорію Суркісу іншу систему", - згадує він.

"Нам давали певну суму після переможних матчів, але основне винагороду йшло за виконання кінцевого результату - будь-то вихід з групи або прохід в наступний раунд. Ми знали, що якщо хочемо нормально заробити, перемоги в одній грі буде недостатньо. Така мотивація припала нам до душі. Це відбилося і на результатах". - сказав Юрій

Також він назвав причини занепаду клубу - засилля легіонерів в середині минулого десятиліття та смерть Лобановського.

"Іноземці бувають різні. Та команда награвалися більше трьох років, а потім "вистрілила". Приходили один-два нових гравця, але погоди вони не робили. Мені, наприклад, в 2004 році, коли замість Михайличенко прийшов Сабо, не подобалося ставлення бразильців до роботи. На тренуваннях вони нічого не робили, зате постійно грали у складі", - скаржиться він.

"А ми орали, і завжди були винні в невдачах. Для мене цей рік був дуже показовий. Але про інших хлопців такого сказати не можу. Ті ж Пеєв або Сабліч нарівні з усіма викладалися на тренуваннях, для них київське "Динамо" не було порожнім звуком. Після відходу з життя Лобановського настав спад. Вважаю це неминучим, адже триматися на стабільно високому рівні більше п'яти років під силу не кожній команді", - переконаний Дмитрулін.