Девіч: "За збірну готовий грати навіть у захисті"

- Які емоції відчуває натуралізований футболіст, якого вперше викликають у збірну?

- Тільки позитивні! Для мене запрошення до національної команди має велике значення, адже на зміну громадянства я наважився, тому що хотів виступати за Україну. Тому звістка про надходження у клуб запрошення на моє ім'я викликала у мене багато емоцій.

- Хто першим повідомив Вас про запрошення у збірну?

- Моя дівчина.

- Ви знаєте, що можете стати першим натуралізованим гравцем з далекого зарубіжжя в українській збірній?

- Так, і це для мене - велика відповідальність. Але, чесно кажучи, прагну про це не думати, адже для мене головне, щоб команда, у якій виступаю, будь то клуб або збірна, добивалася позитивного результату. А перший я натуралізований гравець чи ні - не так важливо.

- Як думаєте, коли Олексій Михайличенко звернув на вас увагу як на одного з кандидатів до національної команди?

- Про це краще запитати його особисто. Напевно, він став звертати на мене увагу ще у минулому сезоні, коли я став кращим бомбардиром і отримав український паспорт.

- Головний тренер збірної був присутній у Харкові на матчі Кубка УЄФА "Металіст" - "Герта". Після матчу він не спілкувався з гравцями "Металіста", на яких розраховує в контрольній зустрічі з норвежцями?

- Зі мною він точно не розмовляв. Думаю, з Валяєвим і Слюсарем також.

- Те, що на цей збір виклик у збірну отримали два ваших партнера по клубу - позитивний момент?

- Безумовно. Принаймні, у таборі збірної будуть знайомі обличчя (посміхається). Хоча, вцілому, я заочно знайомий майже зі всіма хлопцями, викликаними на збір. Як-не-як, граємо один проти одного в чемпіонаті країни. Що стосується запрошення відразу трьох гравців "Металіста", то в цьому я бачу заслугу Мирона Маркевича, якого вважаю, дуже сильним наставником, а також партнерів по команді. Якби "Металіст" не демонстрував стабільну гру, не виступав у Кубку УЄФА, то наврядчи наставник головної команди країни звернув би на нас увагу.

- Валентин Слюсар, хоч і не провів у матчі з хорватами жодної хвилини, вже не вважається новачком збірної. Він не ділився з Вами враженнями про мікроклімат усередині колективу?

- Валік розповів мені, що колектив у національній команді товариьский, проте до деталей не вдавався.

- Не секрет, що початок сезону ви провели не кращим чином, але останнім часом розігралися, відкривши гольовий рахунок у чемпіонаті у грі з "Чорноморцем". У минулому турі відзначилися голом у ворота "Кривбаса", реалізувавши пенальті. Чи можна говорити, що ви близькі до оптимальної форми?

- Згоден: на старті у мене не все вдавалося. Напевно, тому, що багато хто чекав продовження гольової серії, яка була у мене в кінці минулого чемпіонату. Добре, що зараз став знаходити свою гру і забивати. Думаю, я ще додаватиму з кожним матчем.

- Пенальті у ворота "Кривбаса" ви реалізували в стилі майбутнього партнера по збірній Артема Мілевського. Відразу вирішили виконувати 11-метровий "парашутом"?

- Я показав голкіперу, що буду пробивати на силу, але, побачивши, що він впав до удару, вирішив виконати удар навісом по центру.

- З боку здалося, що пенальті спочатку хотів виконати Жажа...

- Ні, він просто запитав, чи буду я бити. Сказав, що нормально себе відчуваю, тому виконання удару візьму на себе. У підсумку, у матчі з "Кривбасом" ми показали хорошу гру і здобули важливі три очки.

- Повернемося до теми збірної. На збір перед грою з Норвегією Олексій Михайличенко не викликав форвардів-легіонерів - Андрія Вороніна й Андрія Шевченка. Розглядаєте це як шанс?

- У будь-якому випадку, рішення ухвалює головний тренер, і ще не факт, що відсутність Шевченка та Вороніна мені гарантує місце в основі. Звичайно, хотілося б провести на полі якомога більше часу, але буду щасливий, навіть якщо зіграю декілька хвилин.

- Свого часу у складі "Волині" та спочатку в "Металісті" Ви діяли в середній лінії - на позиції флангового півзахисника. Готові в збірній повернутися до цього амплуа?

- Готовий навіть грати в захисті. Найголовніше - приносити користь команді, а де кому грати - вирішить тренер.

- Приїхавши до України як гравець, могли уявити себе в жовто-синій футболці збірної?

- Ні, звичайно. Але за час, проведений у вашій країні, вона стала для мене, другою домівкою. Мені тут добре, я не відчуваю себе чужим.

- Наскільки відомо, український паспорт Ви отримали задовго до старту відбіркового турніру Чемпіонату світу. Зізнайтеся, розраховували, що Михайличенко запросить Вас на офіційні поєдинки проти білорусів, казахів або хорватів?

- Звичайно, надія у мене була. З хвилюванням чекав моменту, коли тренер оголосить список гравців, запрошених до збірної, але кожного разу не знаходив у ньому своє прізвище. Але я не турбувався, говорив собі: на цей матч не викликали, значить, покличуть на наступний. Найголовніше - показувати хорошу гру.

- Значить, не було думок: мовляв, дарма прийняв громадянство, краще б дочекався виклику до збірної Сербії?

- Ні. Вважаю, зробив правильно, і про нього не шкодую.

- Ви знаєте турнірне положення в шостій відбірковій групі ЧС-2010?

- (Посміхається). Звичайно, адже я футбольна людина. Знаю, що після трьох матчів в активі збірної України сім очок. Пильно спостерігав за переможними матчами з білорусами і казахами, а також за грою проти збірної Хорватії у Харкові. Можу навіть сказати, хто забивав. Треба?

- Ні, вірю Вам. Скажіть, а гімн український знаєте?

- Це запитання мені останнім часом журналісти ставлять найчастіше. Звичайно ж, гімн - дуже важлива штука, але, на мій погляд, головне - що людина відчуває в душі. Хоча, звичайно ж, я поважаю патріотичні відчуття, знаю, що український гімн має назву "Ще не вмерла Україна". На мій погляд, рівень патріотизму оцінюється не тим, чи добре гравець співає гімн перед матчем, а тим, як він викладається на полі.

- Тоді насамкінець скажіть, чого чекаєте від матчу проти Норвегії.

- Норвежці - міцна команда, гравці якої виступають у європейських чемпіонатах. Думаю, поєдинок буде непростим, тому, напевно, не варто чекати результативної гри. Хоча в товариських матчах, як відомо, всяке буває...

"Спорт-Експресс в Україні"