Чемпіонат Європи (U21). Україна - Англія - 0:0. Команда Яковенка на межі вильоту з турніру...

Нічия у грі з англійцями залишила збірній України лише один варіант у матчі з іспанцями. Тільки перемога влаштує команду Яковенка, але чи можна на неї розраховувати? Якщо виходити із змісту гру в зустрічі з чехами - однозначно ні, якщо з матчу проти англійців - можливо.

Адже команда, яка отримала прочухана від тренера вийшла на матч проти англійців не лише у помітно зміненому складі, а й з помітно іншим ставленням. Про трохи зверхнє ставлення до суперників не могло бути й мови, адже "магія імен" дорослого футболу цілком діє на психологію й молоді. Це, до речі, не зовсім вірно, адже покоління на покоління не приходиться і, наприклад, "грізна" Німеччина може пролетіти Ісландії, чи, кажучи про ближчі приклади, Франція з Нідерландами - Україні.

Втім, у англійців молодь, в принципі, відповідає статусу збірної. Так, нема головних потенційних "зірок" Вілшира та Керролла, але й без них переважна більшість команди має солідний досвід гри в Прем'єр-лізі або Чемпіоншипі. І манеру гри тренер Стюарт Пірс своїм підопічним привив традиційну англійську (якщо забути про страшний сон часів Ерікссона) - атака, акцент на удари, значна кількість середніх та довгих пасів. При цьому слід зазначити, що такий стиль давав більше шансів проявити себе нашій команді, яка майже генетично полюбляє контратаки, от і вийшла досить жвава гра, "нулі" в якій не мають вводити в оману.

Перший гострий момент створили українці - Коноплянка в своєму стилі змістився з флангу, потужно пробив, воротар Філдінг зреагував, далі Білий вже готовий був добити, але порушив правила проти захисника. Принаймні, так вважав суддя, хоча момент все ж був доволі суперечливий, обидва футболісти прихоплювали суперника.

Наступний момент знову був у хавбека "Дніпра", котрий не зміг пробити з непоганої позиції після розіграшу кутового. Після цього Євген помітно знітився і у другому таймі Яковенко був змушений його зняти. Що сказати? З одного боку, від лідера команди чекаєш більшого та й ярлик гравця на 50 мільйонів євро тисне, але... Принаймні, у бажанні в матчі проти англійців гравцю було не відмовити, як і іншим його партнерам.

Сигналом до перехоплення англійцями ініціативи став постріл Старріджа у поперечину. Тут з негативного боку проявив себе Кравцов, котрий спочатку не пішов на зустріч, а потім відхилився в момент удару. До кінця тайму маленькі "леви" мали помітну перевагу, але довгі передачі не дуже часто проходили. Хіба що Старрідж міг вискочити на рандеву з Каніболоцьким, але трохи не встиг.

У другому таймі стало скрутніше. Не хотілося б вірити, що команда просто підсідає фізично, але, як і з чехами, могли пропустити вже в дебюті. Спочатку той-таки Старрідж, котрий безперечно напрацював на звання найкращого у своїй команді, виконував удар з відкруткою, з котрим ледве впорався наш голкіпер. Потім Велбек не реалізував чистий вихід сам-на-сам, коли Каніболоцький просто стояв на місці і йому відверто пощастило, що переляканий форвард з захисником за плечима пробив повз ворота. Був ще удар Джоунса після кутового - трохи вище воріт та ще один постріл Старріджа.

На всю це "марнотратство" першої половини тайму українці відповіли хиба що ударом Кравця п'ятою після подачі кутового - красиво, але неточно. Треба було щось міняти і Яковенко зняв з гри Коноплянку та Кравця, зробивши ставку на невдах першого туру Ярмоленка та Зозулю, давши сигнал про незадоволення грою й іншим гравцям. Одразу і Гармаш пробив з середньої відстані (Філдінг непогано зіграв), і фланги стали трохи активнішими.

Гра пішла, користуючись штампом, "на зустрічних курсах". Зозуля міг забивати головою, але, випередивши захисника, підставив спину. Сінклейр б'є повз ворота, а Старрідж влучає у захисника. Ярмоленко програє оборонцю дуель, вигравши яку, міг вискочити до воріт суперників. Апофеозом став момент Зозулі. Це був Шанс, але Роман його змарнував. Після помилки свіжоспеченого захисника "Ман. Юнайтед" Джоунса "динамівець" отримав нагоду пробити по воротах з кількох метрів, але не був готовий, проскочивши повз м'яч і не зовсім вдало прилаштувався - Філдінг трохи корявий удар відбив без особливих проблем.

Після цього англійці могли забити ще двічі, але удару Ленсбері забракло точності, а після удару Велбека головою вдало зіграв воротар. Як наслідок, гра прикотилася до нічиєї, котра, на перший та й на всі інші погляди, більш влаштовує англійців. Принаймні очковий запас перед українцями вони зберегли і будуть залежати у третьому турі виключно від своєї перемоги над чехами.

Майже напевне буде залежати виключно від себе і команда Яковенка. Є варіант, за якого доведеться рахувати очки на трьох - це у випадку, коли в другій грі групи буде нічия, а ми переможемо іспанців. Але з огляду на рівень гри, продемонстрований англійцями у стартових турах, чехам буде складно розраховувати й на одне очко. Адже, як показав матч проти іспанців та й останні хвилини гри з Україною, при серйозному ставленні суперників до себе чехи є доволі посередньою командою. Втім, щоб це виявити треба бути іспанцями, які просто розібрали на гвинтики кривдників українців, справивши враження, подібне до нинішньої "Барселони" - звичайно, з певною поправкою на рівень гравців і турніру.

Повертаючись до нашої команди, то не залишає відчуття певної подвійності і значної кількості питань. Яка з команд справжня - та, що провалила матч з чехами чи яка пристойно виглядала з англійцями? Ці перепади в грі як всієї команди, так і окремих гравців - їх треба списувати на поняття «молодіжний футбол» чи питати за них з тренерського штабу та футболістів? Який склад треба ставити проти іспанців, з якими точно доведеться грати «другим номером» - з Кравцем та Коноплянкою чи з Ярмоленком і Зозулею? А може поєднати їх всіх на полі? Радує одне - вже дуже швидко ми отримаємо всі відповіді на полі. Треба лише почекати до 19 червня...