Чемпіонат Англії. Троє у човні, не рахуючи "Ліверпуль"

І поки "Манчестер Юнайтед" переживає один з найгірших сезонів за своє існування, а трійка клубів - "Сандерленд", "Вест Хем", "Кардіфф" - намагаються утриматися на плаву, можна із задоволенням спостерігати за справжньою чемпіонською гонкою. Саме про протистояння на верхівці турнірної таблиці і хотілося б поговорити.

Хто не вірить, тим доведемо

Трійка команд на чолі з "Арсеналом", якому акомпанують "Манчестер Сіті" та "Челсі", найімовірніше, розіграють головний титул між собою. І якщо "міщан" та "аристократів" бачити у трійці після новорічних свят - звичайна справа, то "Арсенал" став сюрпризом. У попередніх сезонах на даному етапі команда, швидше, вирішувала завдання про потрапляння у Лігу Чемпіонів на наступний сезон, але ніяк не думала про золоті медалі.

Більшість як не вірили у клуб французького фахівця Арсена Венгера, так і не вірять. Прогнози були такі, що "boxing day" поставить "гармашів" на місце. Але зараз бачимо , що цей "day" залишився позаду, а "Арсенал" продовжує очолювати таблицю. Хоча скептики так і не залишили Венгера з його клубом у спокої, посилаючись на те, що нібито гравці вже "наїлись" і довжини лави не вистачить до кінця чемпіонату. Хавбек "канонірів" Месут Езіл не раз скаржився на високі навантаження та свою втому. А там, де втома, завжди є місце травмам, які потихеньку підкрадаються до гравців.

Можливо, вони мають рацію, але знову ж - результати лондонців говорять самі за себе. Тому можна припустити, що "Арсенал" здатний завоювати у цьому сезоні трофей, адже і тренер, і гравці у це повірили. А що може бути сильнішим, ніж впевненість команди у собі та своїх силах.

Психологічний настрій відіграє велику роль у будь-якому виді спорту, а у футболі - особливо. Дуже важливими, а можливо, навіть вирішальними стануть матчі з командами з "великої четвірки". До того ж, довжину лави завжди можна поповнити, але тут вже, знаючи трансферну політику Венгера, важко буде сказати - посилить він цим команду або ж послабить.

Найкращий захист - це напад

Якщо вже говорити про переможну ходу "Арсеналу" до титулу, то не будемо забувати, хто наступає йому на п'яти. Це клуби, яких не турбує довжина лавки, й у яких кожен гравець може замінити іншого без шкоди для гри.

Це "Манчестер Сіті", який нікого не шкодує, підбирається до позначки 100 забитих голів за сезон. І "Челсі" на чолі з тренером, якому знадобилося найменша кількість матчів, щоб досягти позначки у 100 перемог у прем'єр- лізі.

Видно, що Мануель Пеллегріні налаштував свою команду, як музиканти перед концертом налаштовують інструменти, перетворивши домашній стадіон "міщан" на справжнє пекло для гостей. Тут у ворота суперників відправляється по три, а то і більше м'ячів за гру. Але це не повинно особливо дивувати, коли у твоїй обоймі числяться такі нападники як Джеко, Агуеро та Негредо. Гравець такого калібру, як Мілнер, лише зрідка виходить на поле, і то, в основному, на заміну.

Тому захисту суперників можна тільки поспівчувати. Але, як і будь-який клуб, "Ман. Сіті" має свої слабкі сторони. У першу чергу, це оборона. Помітно, що Демікеліс не дотягує до звання "наріжного каменю оборони". Без сумніву, цей гравець має багатющий досвід, якого з часом стає все більше і більше. Але не будемо забувати, що він важкий і немолодий, тому іноді вже не в змозі надати належного опору більш молодим і в'юнким гравцям. Плюс травми капітана "Сіті" Венсана Компані, які він регулярно отримує, не йдуть на користь клубу. Тому класична бразильська тактика, обрана Пеллегріні - "не важливо скільки ми пропустимо, важливо скільки ми заб'ємо" - цілком обумовлена.

Погойдування, яке спостерігалося у "Сіті" на старті сезону позаду; проблеми з голкіпером вирішені - Харт знову "номер один"; усі літні придбання успішно адаптувалися, і результати на виїзді поліпшуються. А це означає, що можна брати курс на золото.

На потрібній хвилі

Але взяти курс - це одне, а прийти до нього першим - зовсім інше, і завдання це не таке вже й просте. Тим більше, коли тебе намагається випередити "Челсі", біля керма якого стоїть той самий "Особливий".

Розгромами своїх опонентів нинішній "Челсі" не славиться. Акцент більшою мірою ставиться на дисципліні та вмінні оборонятися та пресингувати всією командою. Так, так, саме оборонятися. Раніше важко було уявити, щоб Оскар, Вілліан чи інший бразильський представник опускалися на свою половину поля та відбирали м'ячі. Моурінью зміг донести до них, що атака починається із захисту.

І як результат - шість перемог поспіль у всіх змаганнях. Це відмінний показник для клубу, який час від часу штормило протягом сезону, і який відчуває дефіцит висококласних нападників. Без сумніву, клас доступних форвардів Жозе дуже високий, але їхні кращі часи вже у минулому. Вони забивають, але цього дуже мало. Та й що це за форвард, який поступається за кількістю голів півзахисникові?!

Якщо брати захисну лінію "синіх", то на даному відрізку вона виглядає бездоганно: Террі, немов знайшов другу молодість; Аспілікуета відмінно проявляє себе від матчу до матчу, витіснивши з основи, здавалося б, незамінного, Ешлі Коула.

Загалом, якщо у минулому сезоні на даному етапі був тільки один беззаперечний лідер із сером Алексом Фергюсоном на чолі, то зараз їх три, й у будь-який момент до них може приєднатися хтось ще. Наприклад, той же самий "Ліверпуль" або "Тоттенхем". Тому, все найцікавіше ще попереду!