Бартулович: Я люблю Україну, і в тому, що я показав прапор України, не було нічого особливого
Хорватський півзахисник полтавської "Ворскли" Младен Бартулович в інтерв’ю Чемпіону розповів про старт полтавчан у новому сезоні, виліт з єврокубків, борги Карпат та свою патріотичну позицію.
- Прокоментуйте, будь ласка, старт сезону полтавської Ворскли, адже 5 нічиїх поспіль - не дуже приємний рекорд.
- Звичайно, хотілося б краще стартувати. Скажімо так: календар був досить непоганий, треба було більше очок набирати після п’яти турів. Були й хороші матчі – з Дніпром і Шахтарем, коли здобули важливі пункти, на які до того, може, й не розраховували. В цілому – "середній" старт.
- Чи можна сказати, що нічиї з Говерлою та Металургом - результат недооцінки суперника?
- В якійсь мірі так. Особливо з Говерлою. Після першого тайму, коли вигравали 1:0, у другій половині розслабилися і "отримали" гол. Не сказав би, що це недооцінка … Ми розуміли, що важкі ігри будуть і з Говерлою, і з Металургом. Прикро, що не зуміли виграти та набрати максимальну кількість очок.
- Можна сказати, що матч з Шахтарем (2:2 – прим. авт.) був найкращим для Ворскли у поточному сезоні?
- Мені здається, що з Дніпром також хороша гра була. Вважаю, що матч з Дніпром наразі можна вважати найкращим у сезоні. З Шахтарем все-таки важко було після гри з Жиліною, в якій ми віддали багато сил, зігравши 120 хвилин. Саме за якістю гри матч з Дніпром - поки найкращий у чемпіонаті.
- Натужний старт у Прем’єр-Лізі поєднався із вильотом з Ліги Європи. У чому основна причина вильоту від Жиліни?
- Причина в тому, що "отримали" непотрібний гол на останніх хвилинах, а самі не зуміли забити м’яч на виїзді, який, на мою думку, сильно б допоміг. Гол на виїзді в єврокубках – дуже важлива річ. Те, що ми не забили у Словаччині – головна причина вильоту.
- На яке місце могла б розраховувати Жиліна в чемпіонаті України?
- Вона б боролась за місце в єврокубках разом із Зорею та Ворсклою.
- Більшість команд в українському чемпіонаті мають проблеми з фінансами. Яка ситуація у Ворсклі з виплатами зарплат?
- Є невелика затримка, але на даний момент це не так страшно, як у деяких командах.
- Попередні клуби перед Вами боргів не мають?
- Карпати мають переді мною борги - дві зарплати, але, як то кажуть, про це вже можна забути.
- Не плануєте звертатися в певні інстанції, аби вирішити це питання?
- Яким я буду в черзі? Десь 105-м, якщо судитимуся з Карпатами.
- Стосовно ситуації в Дніпрі. Гравці один за одним залишають клуб, а тренер написав заяву про відставку. Минулого року щось віщувало біду, коли Ви виступали за Дніпро?
- Нічого не передбачало такий сценарій. Думаю, у Дніпрі все налагодиться. Це дуже серйозний клуб і таке не повинно продовжуватися.
- Не один раз Ви намагалися пробитися до складу Дніпра, повертаючись з успішних оренд, але ніяк не вдавалося. Не здається, що ця команда для Вас наче зачарована при будь-якому тренері?
- Це вже минуле. Так виходило й говорити про це не бачу сенсу. Хочеться думати про майбутнє, а не про минуле. Щось було, щось могло бути по-іншому… Про це потрібно забувати.
- Хочеться Вам подякувати за вчинок після забитого голу у ворота Таврії, коли Ви виступали за Карпати (тоді Младен продемонстрував трибунам щиток із синьо-жовтим прапором – прим. авт.). Що відчували в той момент, та чи не боялися у тій ситуації (якраз повним ходом йшла анексія Криму – прим. авт.) показати свою патріотичну позицію?
- Та чого боятися? Я люблю Україну і в тому, що я показав прапор України, не було нічого особливого. Це нормально. На той момент була дуже напружена ситуація на півострові – тоді якраз забирали Крим в України. Я вважаю, що Крим – це Україна й своїм жестом я це показав.
- Що скажете про ситуацію в Україні? Чи допомагають гравці Ворскли й Ви особисто хлопцям, що воюють на Сході?
- Дуже складна ситуація і хочеться, щоб все швидше налагодилося і стало, як раніше. Під час мого перебування в Дніпрі дуже допомагали українській армії й хлопці (партнери по Дніпру- прим. авт.) до цього часу допомагають. У полтавському клубі я про це особливо не дізнавався. Вважаю, що також потрібно якось допомогти українським хлопцям.