Володимир Матвійчук: Хочу увійти в історію боксу як переможець Олімпійських ігор-2016

Боксер Національної збірної України з боксу, учасник команди Українські отамани, багаторазовий призер і переможець чемпіонатів України Володимир Матвійчук розповів про плани на майбутнє.

Окрім того, він розповів про особисте розчарування від Каракасу (Венесуела), переївшого суперника та завойовану перепустку у Ріо.

- Володимире, які враження залишились після турніру? Як прийняла Вас Венесуела?

- В цілому, організація турніру відбулася на найвищому рівні. А от країна мене не дуже вразила, бо зараз там ввели військовий стан, і нас постійно супроводжували військові та правоохоронні органи. Дуже прикро, адже окрім готельного комплексу, ми нічого так і не побачили.

- За свою боксерську кар’єру ти здобував багато перемог і був учасником багатьох чемпіонатів і турнірів. Як ти постійно просуваєшся до своєї мети?

- Ліцензія - це не тільки моя заслуга. Це багаторічна робота як моя, так і моїх тренерів. Я ніколи не забуду свого першого тренера Миколу Самойлова, якого, на жаль, вже немає з нами. Він вклав у мене багато сил та досвіду, і за це я йому дуже вдячний.

Моєю головною метою вже давно є участь в Олімпійських іграх. Але я знаю, що просто і легко нічого не буває, що треба поступово, крок за кроком йти до своєї мети. Це дуже схоже на підйом сходинками - спочатку вигравав чемпіонати України, а зараз вже вдало виступив на ліцензійному турнірі у Венесуелі. Наступна сходинка - Олімпіада.

Але нічого б цього не було без активної підтримки та ретельної підготовки. Я дуже вдячний президенту Федерації боксу України за збереження клубу Українські отамани, адже саме завдяки участі у проекті WSB ми й змогли кваліфікуватися на ліцензійний турнір у Венесуелі. Звичайно ж, вдячний своєму тренерському складу за серйозну та конструктивну підготовку.

- Любителі боксу тримали за тебе кулаки протягом усього турніру, особливо очікували твоєї перемоги у заключному поєдинку з аргентинцем. Чому так і не було цього двобою між вами?

- Я сам спілкувався з Карлосом Аквіньйо на цю тему. Його проблема була у тому, що він набрав три зайві кілограми до поєдинку зі мною, і його не допустили до бою. Карлос - професійний боксер, а вони постійно то зганяють, то набирають вагу. У нас олімпійська система: нам постійно треба контролювати вагу на своєму рівні. Можливо, саме цей фактор зіграв не на користь Карлоса.

- Коли саме ти дізнався, що не будеш боксувати у заключному поєдинку?

- Ми з тренерським складом вже прийшли отримувати екіпірування для тейпування рук, тоді нам і повідомили про скасування поєдинку. Я спочатку був здивований, адже ми не знімалися з бою. А так як мій старший тренер знає польську мову, то від судді з Польщі ми і дізнались, що мій суперник набрав зайві три кілограми та не був допущений до поєдинку.

Спочатку ми навіть і не повірили у це, проте згодом ця інформація підтвердилася. Наприкінці мені просто сказали вже йти здавати допінг. Чесно кажучи, я у той момент вже був переповнений радістю та щасливими емоціями, адже розумів, що квиток до Ріо у мене вже є.

- Світові ліцензійні турніри вже позаду. На твою думку, п’ять ліцензій на Ігри-2016 - це той максимум, на який ми могли розраховувати?

- Наша країна - одна з найсильніших боксерських держав. Ми, звичайно, сподівалися, що здобудемо якомога більше ліцензій, і робили все можливе для виконання цієї мети. На мою думку, Ростислав Архипенко, безперечно, заслуговує на ліцензію. Він провів чотири чудових поєдинки, виграв три бої, але йому в останньому поєдинку треба було "дотиснути" супротивника - гадаю, у такому разі судді віддали б перевагу нашому боксеру.

Хочу зауважити, що всі виступили гідно, адже турнір зібрав дуже сильних і досвідчених боксерів, чемпіонів своїх країн. Зі сторони може здатися, що боксер з іншої країни нічого особливого не представляє, але коли вже виходиш з ним в один ринг, то по-справжньому розумієш його силу.

- Попереду довгоочікувана дорога до Ріо. Які плани щодо підготовки до Олімпіади?

- Зараз у планах відпочити. А потім рушаємо на олімпійську базу у Конча-Заспу, де ми розпочнемо серйозну підготовку до Олімпійських ігор.

- Володимире, які взагалі твої подальші плани у боксерському майбутньому?

- Мені ось тільки нещодавно пропонували цікаву пропозицію щодо професійного боксу. Але казати щось конкретно поки не можу, адже не знаю, чи витримає мій організм таких навантажень після 12-ти років у складі національної збірної. Я проходжу багато тренувальних зборів, постійно виступаю на різних турнірах, але з упевненістю можу сказати, що бажання та сили продовжувати ще є.

Наразі у мене ціль - гідно виступити на Олімпіаді, а далі побачимо. Принаймні я зроблю все, аби привезти додому олімпійську медаль та увійти в історію боксу, як учасник і переможець Олімпійських ігор-2016.

За матеріалами Федебрації боксу України