Василь Ломаченко: Щоб тренуватися гроші не важливі, для тренування важливе бажання
Український олімпійський чемпіон з боксу Василь Ломаченко отримав чергову нагороду. Сталося це у середу, 7 квітня, на всеукраїнській урочистій церемонії "Герої спортивного року". Ломаченка визнали "Найкращим спортсменом року". А його батька Анатолія Ломаченка нагородили у номінації "Накращий тренер року".
Після церемонія "Чемпіон" намагався взяти інтерв'ю в української зірки любительського боксу безпосередньо на місці. Проте Василь вічливо відмовив, пояснивши тим, що дуже поспішає додому. Проте погодився дати свій номер телефону та вже наступного дня відповісти на запитання у телефонному режимі.
- Василю, ти змінив вагову категорію. Важко було зганяти до 57 кг?
- Та не важко було. Просто у мене вага наразі 60 кг. І я в принципі не полюбляю зганяти. Тому і перейшов в іншу вагову категорію.
- У якій категорії плануєш виступити на Олімпіаді у Лондоні?
- Я навіть не знаю. Ще два роки до Лондона. Яка вага буде, там і буду виступати.
- У 57 кг в тебе був принциповий суперник - росіянин Альберт Селімов. Таке протистояння у 60 кг з кимсь уже намічається?
- Я не знаю. Я ще не придивлявся, тому не маю уявлення. Я ще не боксував у цій ваговій категорії на значних змаганнях.
- У пресі була інформація, що ти пропустиш чемпіонат Європи 2010 року? У чому причина такого рішення?
- Просто пропускаю. Без причини. |
- Участь у чемпіонаті України (лютий 2010) тобі потрібна для якихось ліцензій, чи це просто тренування?
- Якщо відбувається чемпіонат країни, то я зобов'язаний брати участь у ньому. Я ж входжу до збірної країни.
- Розкажи, які найближчі змагання, де тебе можна побачити в рингу.
- Поки не знаю. Тому нічого не можу сказати.
- Твій батько казав, що зараз гроші для тебе неважливі. Теперішніх доходів вистачає на нормальні умови тренування?
- Для того, щоб тренуватися гроші не важливі, для тренування важливе бажання.
- Хто з боксерів зазвичай допомагає тобі готуватися у спарингах?
- Усі хлопці зі збірної допомагають. Незалежно від вагової категорії.
- Скільки боксерських залів є у Білгороді та скільки хлопців там займається?
- Один. А от скільки тренуються навіть не скажу. Є кілька груп. У нашій групі тренуються десять боксерів. Скільки в інших не знаю, не рахував.
- На вулицях впізнають? Звик до уваги?
- Загалом, так. Уже звик.
- Повернемося до початків. Пригадай як ти вперше потрапив до боксерської зали.
- Батько привів. Було років шість.
 |
- Так, батько відразу став моїм тренером.
- Хтось з хлопців, з якими ти розпочинав займатися боксом, зараз є в спорті?
- Ні, зараз немає.
- Розкажи, з чого складається твій звичайний день.
- Як і у звичайної людини. Тобто нічого такого особливого чи секретного немає.
- Що порадиш починаючим боксерам - здобувати вершини у любителях чи йти у профі як В'ячеслав Глазков?
- Я не можу нічого радити нікому. У кожного має бути своя думка з цього приводу. Давати такі поради не полюбляю, якщо чесно. У кожного є тренери, нехай вони і дають поради.
- Василю, а якщо виграєш і лондонську Олімпіаду, тоді перейдеш у професіонали?
- Я не полюбляю загадувати наперед. Буде 2012 рік, тоді я і зможу точно відповісти на це запитання.